+3 8(066) 185-39-18
fтаку урочисту рідномовну обітницю: « Я, такий то, урочисто зобов’язуюся скрізь шанувати свою рідну мову , як найбільший свій скарб, пильно навчатися своєї соборної літературної мови й завжди пам’ятати , що для одного народу потрібна тільки одна літературна мова й вимова ».
9. Гуртком керує Президія з п’яти членів: Голова, його Заступник , Мовний Дорадник , Скарбник і Секретар. В малих Гуртках Президія складається з Голови та Мовного Дорадника.
10.Президію вибирають Загальні Збори Гуртка на один рік. Як того потрібно, то Президія може й сама запросити на працю фахового Мовного Дорадника.
11. Кожний член Гуртка платить добровільну щомісячну членську вкладку ; розмір її встановлюють річні Загальні Збори.
12. Кожний член Гуртка носить відзнаку з буквами Р М, цебто: Рідна Мова. Ця відзнака завжди нагадує членові про його рідномовні обов’язки.
13. Збори Гуртка відбуваються в часі, що його встановить Президія, але не менше двох раз на місяць. Кожні збори Гуртка розпочинаються й закінчуються відспіванням рідномовного гімна.
14. Щоб виконати своє головне завдання, Президія Гуртка повинна:
а. Організувати навчання рідної мови рідномовної молоді.
б. Організувати навчання соборної літературної мови для всіх членів Гуртка.
в. Уряджувати прилюдні виклади на теми мовознавчі , а головно з життя рідної мови.
г. Уряджувати гурткове читання мовознавчої літератури й дискусію над прочитаним.
ґ. Уряджувати гурткове читання творів кращих рідних письменників і дискусію над мовою й стилем того письменника . При такім читанні Мовний Дорадник навчає літературної вимови.
д. Уряджувати товариські сходини з обов’язком говорити на них тільки соборною літературною мовою.
е. Уряджувати такі театральні вистави й літературні вечори , щоб їх учасники вживали зразкової літературної мови й вимови.
є. Розповсюджувати серед широкого громадянства мовознавчу літературу.
ж. Досліджувати свою місцеву говірку (Як це робити – див. «Рідна Мова» ч. ч. 16, 18 і 19).
з. Тримати живи науковий зв’язок із рідномовним місячником.
и. Дбати, щоб у кожній місцевій школі конче працював «Гурток плекання рідної мови».
і. Звертати особливу увагу на навчання рідної мови молоді з чужомовних шкіл.
й. Уряджувати врочисті «Свята Рідної Мови» (декламації, співи, відчити).
15. Кожний член Гуртка мусить добре й глибоко знати цілу «Науку про рідномовні обов’язки» .
16. Кожний член Гуртка мусить завжди пам’ятати й ширити серед громадянства оці головні рідномовні гасла:
а. Для одного Народу – одна літературна мова й вимова, один правопис.
б. Ніхто не може знати своєї літературної мови , не вчившись її.
в. Всі працюймо для збільшення культури своєї літературної мови.
г. Говорім і пишім тільки соборною літературною мовою.
ґ. Тільки той свідомий громадянин , хто добре знає свою літературну мову й допомагає її розвиткові.
17. Кожний член Гуртка конче пильно читає, а по можливості й передплачує свій рідномовний орган та всі його видання , а також заохочує до того всіх своїх знайомих.
18. Кожний член Гуртка міцно й свято оберігає рідномовну карність, цебто сумлінно виконує всі приписи «Науки про рідномовні обов’язки».
19.Кожний член Гуртка обов’язаний уживати в розмовах і на письмі тільки соборної літературної мови й заохочувати до того й своїх знайомих.
20. Члени Гуртка при розмовах конче виправляють один одному помилки супроти своєї соборної літературної мови. Ображатися за ці поправки невільно.
21. Мовний Дорадник з доручення Президії , керує мовознавчою працею Гуртка або й кожного члена зокрема.
22. Мовний Дорадник раз на півроку перевірює успіхи рідномовної молоді , а про наслідки цієї перевірки доповідає Президії та річним Загальним Зборам .
23. В разі потреби й можности Загальні Збори або Президія можуть установити платню Мовному Дорадникові за його працю.
24. Президія Гуртка дбає , щоб у Гуртку конче відбулися виклади або дискусії на головніші рідномовні теми.
25.Президія Гуртка дбає , щоб кожний свідомий юнак чи юнка бодай два роки попрацювали в Гуртку.
26. Президія Гуртка дбає, щоб при Гурткові конче існувала Бібліотечка рідномовних мовознавчих праць.
27. Кожний член Гуртка дбає , щоб уся його родина читала приступну мовознавчу літературу й говорила тільки своєю літературною мовою.
28. Кожний член Гуртка повинен навчати дітей своїх рідної літературної мови.
29. Кожний член Гуртка обов’язаний перечитати й передумати головнішу мовознавчу літературу, що її вкаже Мовний Дорадник.
30. Кожний член Гуртка повинен мати в себе найпотрібніші підручні й довідкові рідномовні мовознавчі праці.
31.Кожний член Гуртка повинен мати в себе свій Статут і добре його знати й виконувати.
ХХХVІ Свято рідної мови
1. Ціле суспільство, особливо вчительство й духовенство, мусить пильнувати, щоб у кожній місцевості щороку уряджувалось найурочистіш «Свято рідної мови».
2. Головні завдання «Свята рідної мови»: а) вияснення громадянству величезного значення для нації рідної мови, б) звеличення рідної мови, і в) пропаганда головних рідномовних гасел і науки про рідномовні обов’язки.
3. Програма «Свята рідної мови»: а) доповіді про значення рідної мови, б) вияснення головних рідномовних гасел і обов’язків, в) декламації й співи для звеличення рідної мови.
4. «Свято рідної мови» розпочинається й закінчується рідномовним гімном.
5. «Свято рідної мови» уряджується в день пам’яти якогось видатного нашого письменника або 11 (24) травня, — День пам’яти апостолів рідної мови - св. Кирила й Методія.
6. Впорядники «Свята рідної мови» пильнують, щоб на Святі були присутні всі кола громадянства, а найчисленніш — шкільна молодь.
7. Учні старших клас середніх шкіл та всі студенти клас вищих обов’язані стати до розпорядимости впорядчиків «Свята рідної мови».
8. Прибутки від «Свята рідної мови» йдуть виключно на рідномовні потреби даної місцевости: а) на поповнення рідномовної бібліотеки місцевих культурно-освітніх товариств, б) на передплату рідномовних журналів для них, і в) на безплатну роздачу незаможнім дітям, особливо ж чужонаціональних шкіл, рідномовної літератури.
XXXVI. Рідномовний гімн
1. Кожний народ, як державний так і недержавний, мусить мати свого рідномовного гімна.
2. В рідномовному гімні ясно змальовується ставлення до своєї рідної мови й вогненно закликається цілий народ шанувати й кохати свою рідну мову, як найбільший всенаціональннй скарб.
3. Ось рідномовний гімн українських емігрантів, що його написав Спиридон Черкасенко:
О рідна мово, скарбе мій!
В мертвотних напастях чужини
Ти — мій цілющий, мій єдиний
Душі підбитої напій…
Нехай гнобить за роком рік
Надій нездійснених наруга, -
В тобі міцна моя потуга,
На всі скорботи певний лік.
І в краї рідному терпінь –
Путі недовідомі Божі! –
Стоїш ти гордо на сторожі
Народніх прагнень і святинь.
Плюндрує все хижак лихий:
Мій рідний – край – сумна пустиня…
Лиш ти стоїш, як та твердиня,
О рідна мово, скарбе мій.