Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Наукові основи організації методичної роботи

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота на тему:
 
"Наукові основи організації методичної роботи"
 
Зміст
 
Вступ
РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ СУТЬ
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ТА ФУНКЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
РОЗДІЛ 3. НАУКОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНА РОБОТА В РІВНЯНСЬКІЙ ЗШ №5 НОВОУКРАЇНСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
4.1. Організація методичної роботи на діагностичній основі
4.2. Організаційна структура методичної роботи школи
4.3. Організація та планування методичної роботи школи
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково – практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально – виховного процесу.
Основні принципи методичної роботи:
- демократизація та гуманізація навчального процесу;
- цільовий підхід до організації методичної роботи відповідно програмних цілей закладу та напрямків його діяльності;
- організація роботи з педагогічними кадрами на основі урахування їх потреб та реального рівня професійної майстерності;
- системність та систематичність;
- науковість;
- оперативність та мобільність;
- прогностичність та випереджувальний характер;
- оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм;
- пріоритет знань та моральних цінностей.
Основними завданнями методичної роботи є:
- організаційно – методичне забезпечення програм розвитку закладу;
- удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, забезпечення єдності органічного взаємозв’язку загальноосвітньої та допрофесійної підготовки учнів на основі принципів гнучкості, поступності, прогностичності, ступеневого характеру закладу;
- розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації умов для професійного вдосконалення;
- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного досвіду;
- організаційно – методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально – дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних технологій, тощо;
- створення комплексно – методичного забезпечення предметів, розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання;
- забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики;
- підготовка до атестації педагогічних працівників.
 
РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ СУТЬ
 
Давні істини «Вчитись можна все життя», або «Учитель живе, поки вчиться», «Вік живи, вік учись» відносяться до всіх людей, але найбільше до тих, хто вчить інших. Тому в Україні існує система неперервного навчання й освіти сучасного педагога – спеціаліста, яка органічно поєднує в собі навчання та самоосвіту. Значну роль у забезпеченні потреб суспільства й держави у висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівцях відіграє післядипломна освіта, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх педагогічної майстерності та методичного рівня. Її частиною є методична робота з учителями на різних рівнях (державному, місцевому, шкільному).
Необхідність творчого розвитку педагогічних працівників випливає зі стратегічних завдань реформування післядипломної освіти, які сформульовані у національній доктрині, а саме:
– створення умов для постійного підвищення освітнього й кваліфікаційних рівнів, оновлення професійних та загальноосвітніх знань громадян, збагачення духовного та інтелектуального потенціалу суспільства;
– оптимізація мережі навчальних закладів, підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів;
– створення національної системи підготовки та атестації наукових і
науково – педагогічних працівників вищої кваліфікації, надання вищій школі провідної ролі у післядипломній освіті спеціалістів.
Реалізація цих завдань можлива при змістовній організації неперервного навчання як керівників органів освіти та шкіл, так і вчителів.
Класики вітчизняної педагогіки цю проблему завжди вважали однією з найважливіших у навчанні майбутніх учителів та вчителів – практиків.
А. С. Макаренко вважав, що педагогічна майстерність не є вродженою, а набутою, і кожен учитель повинен зробити все, щоб стати майстром.
В. О. Сухомлинський зазначав, що суттєвою умовою майстерності педагога є глибина знань, широкий інтелектуальний кругозір, а причиною її втрати окремими вчителями є їх «духовне окостеніння», яке виникає тоді, коли вони не поповнюють своїх знань. В. О. Сухомлинський вважав, що вчитель мусить постійно працювати над собою, і спинятися на досягнутому він не має жодного права. Навички і вміння вчителя, якими б досконалими вони не були, не можуть залишатися на тому самому рівні, інакше перетворяться в ремісництво.
Нині суспільству потрібен не сліпий виконавець адміністративних вказівок, а висококомпетентний професіонал – педагог, який володіє глибокими педагогічними знаннями, надбанням національної та світової культури, здатний до творчих нестандартних рішень, готовий до роботи в умовах ринкових відносин.
Вирішення цієї проблеми залежить від двох головних факторів: діяльності самого вчителя, керівника з самоосвіти та дієвості національної системи безперервного підвищення професійної кваліфікації, або, як можна сказати простіше, – від методичної роботи вчителя та методичної роботи з учителем.
Безперервне підвищення кваліфікації педагогічних кадрів – цілеспрямований процес, спеціально організований з метою систематичного оновлення професійної компетентності працівників освіти, зумовлений динамікою розвитку суспільства, науки, освіти, а також потребами, що випливають з особистого досвіду і специфіки діяльності кожного педагога. У цій системі існують колективні та індивідуальні форми оволодіння знаннями. Крім курсової перепідготовки, велике значення має також самоосвіта вчителя, активні форми методичної роботи, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду та досягнень педагогічної науки. Для вдосконалення теоретичної і методичної підготовки вчителя вирішальне значення має самостійна робота над науковою літературою з педагогіки, психології та методики викладання. Самоосвіта виступає внутрішнім стержнем, активною творчою, пізнавальною діяльністю в рамках неперервної освіти.
Однією з ланок системи безперервного підвищення кваліфікації вчителя є методична робота на різних рівнях: державному, регіональному, шкільному.
Методична робота – це цілісна система взаємопов'язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передовому досвіді й конкретному аналізі труднощів, що виникають у вчителів, і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, вихователя, керівника закладу освіти, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, а в результаті – на досягнення оптимальних наслідків освіти, виховання й розвитку майбутніх громадян України.
У внутрішкільній методичній роботі найголовнішим є надання керівниками школи дієвої допомоги вчителям, класним керівникам, вихователям у розвитку їхньої майстерності. Методичні об'єднання вчителів – одна з форм колективної роботи з підвищення кваліфікації.
В останні роки стоїть завдання підвищити ефективність методичної роботи на основі ідей оптимізації, науково і методично розроблених ученими Ю. К. Бабанським, М. М. Поташником та іншими вченими.
У найзагальнішій формі основними напрямами підвищення якості методичної роботи є такі:
1. Удосконалення змісту методичних занять з точки зору науковості, доступності, світоглядницької та практичної спрямованості.
2. Інтенсифікація методичної роботи, упровадження активних форм і методів навчання педагогів.
3. Розвиток організаторської і методичної майстерності керівників методичних органів, закладів освіти, стимулювання ініціативи і творчості вчителів, подолання формалізму і рецептурності в методичній роботі. Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя, підготовка вчителя до засвоєння змісту нових програм, технологій і їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого – педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення в навчальний процес передового педагогічного досвіду; творче використання перевірених рекомендацій; збагачення новими прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги у підвищені результативності його педагогічної діяльності.
 
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ТА ФУНКЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
 
Зміст методичної роботи полягає у наступному:
– поглиблення філософсько – педагогічних знань, спрямованих на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково – теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з урахуванням вимог Закону України «Про мови»;
– вивчення діалектики і принципів розвитку національної освіти, школи, профтехосвіти. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і необхідності виконання з позиції формування національної школи;
– освоєння методики викладання предметів, демонстрування відкритих уроків, застосування наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
– освоєння і практичне застосування методів активізації навчальної діяльності учнів і формування в них наукового світогляду;
– систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації про зміст і методи навчально – виховної роботи, глибоке вивчення державних нормативних документів;
– впровадження досягнень психології, педагогіки, окремих методик та передового педагогічного досвіду.
Функції методичної роботи можна розбити за М. М. Поташником на три групи:
1) відносно вчителя;
2) педагогічного колективу;
3) досягнень педагогічної науки та досвіду вчителів інших шкіл.
Перша група функцій, спрямованих на вчителя: досягнення компетентності, збагачення знань педагогів (предметних, методичних, дидактичних, психологічних) ; розвиток світогляду, ціннісних орієнтацій (установка на демократизацію, гуманізацію, гуманітаризацію, оптимальні наслідки діяльності) ; розвиток мотивів творчої діяльності (любов до дітей, відповідальність, обов'язок, потреба самореалізації) ; розвиток стійких моральних якостей особистості (доброта, чуйність, порядність, принциповість, витримка, терплячість тощо) ; розвиток сучасного стилю педагогічного мислення; розвиток педагогічної техніки, виконавського мистецтва, артистизму; розвиток емоційно – вольової саморегуляції.
Друга група функцій, спрямованих на педагогічний колектив: консолідація педагогічного колективу як колективу однодумців у головному; вироблення єдиної педагогічної позиції, спільних цінностей, традицій; організації діагностики і самодіагностики реальних навчальних можливостей учнів, класних колективів, професійних можливостей, потреб і запитів учителів; експертна оцінка авторських варіантів програм, навчальних планів, підручників, посібників, засобів навчання і виховання, створених у даному колективі; контроль і аналіз конкретного навчально – виховного процесу і його результатів – якості знань, умінь, навичок учнів, вихованості і розвитку школярів; виявлення, узагальнення, пропаганда та впровадження внутрішкільного педагогічного досвіду, обмін цінними методичними знахідками; стимулювання групової творчості та ініціативи членів педколективу; залучення колективу до науково – дослідницької експериментальної роботи, до цілеспрямованого створення нового досвіду своєї школи.
Третя група функції стосується і кожного вчителя, і колективу: творче осмислення соціального замовлення, нових нормативних актів і документів, доведення їх до свідомості кожного педагога, упровадження, досягнень передового педагогічного досвіду, новаторства, профілактика типових для всіх шкіл труднощів і недоліків у педагогічній діяльності; впровадження й використання досягнень психолого-педагогічної науки, інших дисциплін; поширення за рамки школи передового досвіду, досягнутого цим колективом.
 
РОЗДІЛ 3. НАУКОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
 
Результати наукових досліджень методичної роботи свідчать, що існують суттєві і типові недоліки в ній, а саме: несистемний підхід, стихійність, формалізм, відсутність діагностики, модульності, диференціації, індивідуалізації, трафаретність і рецептурність методичних вимог, невисока активність учителів.
У сучасній педагогіці прийнята концепція поетапності в здійсненні методичної роботи, рекомендується 4 етапи:
1. Виявлення рівня (низький, середній, високий) стану методичної роботи.
2. Систематизація, оптимальний відбір ефективних форм і методів методичної роботи з урахуванням генералізації підсистеми роботи з вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду.
3. Розробка наукової, цільової, комплексної програми методичної роботи на всіх рівнях та її реалізація.
4. Реалізація комплексної програми, коригування та аналіз результатів.
Таким чином, в основу боротьби з формалізмом у методичній роботі закладається не емпіризм, а науковий підхід до цієї справи.
У системі методичної роботи педагогічна наука рекомендує такі методи інтенсифікації:
– мотивація, формування пізнавального інтересу, почуття обов'язку і відповідальності за якість своєї роботи;
– підвищення інформативності занять, збільшення об'єму знань;
– ліквідація непродуктивних затрат часу;
– упровадження активних, нестандартних форм і методів навчання;
– раціоналізація методичних занять;
– використання технічних засобів навчання.
Важливим аспектом роботи керівників методичних органів, організаторів методичних занять, керівників шкіл, які організовують і проводять різні заходи з педагогами, є свідомий підхід, уміння оптимізувати методичну роботу. Необхідно навчитися приймати оптимальні рішення, які дозволяють коротким шляхом досягнути поставленої мети.
При цьому потрібно пам'ятати, що універсальної форми, методу роботи немає. Системність, конкретність, міра лежать в основі процедури оптимального вибору варіантів методичних занять. Найбільших успіхів можна досягти, якщо оволодіти всією сукупністю засобів оптимізації методичної роботи, а саме:
– комплексне планування завдань;
– конкретизація завдань для кожної групи педагогічних працівників;
– виділення головного, суттєвого в змісті заняття; оперативне коригування заняття;
– виявлення відповідності результатів реальним можливостям педагогів та нормативам затрат часу.
Взаємозв'язок інтенсифікації та оптимізації методичної роботи, удосконалення змісту, розвиток ініціативи і творчості вчителів, упровадження передового досвіду, діагностика утруднень і досягнень учителів – це основи її наукової організації.
 
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНА РОБОТА В РІВНЯНСЬКІЙ ЗШ №5 НОВОУКРАЇНСЬКОГО РАЙОНУ
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 
4.1. Організація методичної роботи на діагностичній основі
 
Методична робота планується і проводиться, як правило, на діагностичній основі. Директор і його заступники глибоко і всебічно аналізують підсумки роботи школи за попередні роки, виявляють невирішені проблеми і недоліки, знайомляться з елементами передового досвіду, проводять виробничі наради з керівниками методичних об'єднань, учи-телями – методистами, керівниками творчих груп. Після цього всі вчителі заповнюють діагностичні анкети, у яких вказують, що вдається добре в навчальній, виховній роботі, у спілкуванні з учнями, що не вдається, з яких проблем потрібна методична допомога, які є труднощі. Після цього складається діагностична карта успіхів, труднощів учителів, наставництва, списки охоплення вчителів різними формами методичної роботи (шкільне методичне об'єднання, педагогічний практикум, педагогічна лабораторія, творча група, школа молодого вчителя).
Можливості вчителів, їхній творчий потенціал вивчається за допомогою психодіагностики, яка дозволяє визначити різні сторони особистості вчителя, типові форми його поведінки. Для цього застосовуються тести, рольові ігри, моделювання різних педагогічних ситуацій. Використання діагностики значною мірою позначається на можливостях для оптимального вибору й поєднання різних форм методичної роботи.
 
4.2. Організаційна структура методичної роботи школи
 
Структура методичної роботи складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, які відповідають цілям і завданням, що стоять перед школою та втілюються у різних формах, методах і засобах. У школі здійснюється колективна та індивідуальна методична робота. Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників.
Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально – виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду та педагогічної інформації. Колективними формами методичної роботи є: педагогічна рада, інструктивно – методичні наради, теоретичні та практичні семінари, школи професійної майстерності, передового досвіду, педагогічні читання тощо.
Педагогічна рада – вищий колегіальний орган школи, який координує питання навчально – виховної, навчально – методичної діяльності. Педагогічна рада визначає основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних принципових питань діяльності навчального закладу.
Головою педагогічної ради є директор школи. До складу педагогічної ради входять заступники директора школи, вчителі, психолог, соціальний педагог. Робота педагогічної ради проводиться відповідно до плану, який складається, як правило, на навчальний рік та затверджується на першому засіданні педагогічної ради. Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. З питань, які обговорюються, виносяться рішення з визначенням термінів і виконавців, а також осіб, що здійснюють контроль за їх виконанням. Педагогічна рада має право виносити рішення при наявності не менше двох третин її членів. Рішення педагогічної ради приймаються більшістю голосів. При рівності голосів ухвальним є голос голови педагогічної ради. Рішення педагогічної ради вступає в дію тільки після його затвердження головою ради. Організацію роботи з виконання рішень та рекомендацій педагогічної ради здійснює голова ради. З найбільш важливих рішень педагогічної ради видаються накази. Інформація про результати виконання попередньо прийнятих рішень заслуховується на чергових засіданнях ради. Діловодство педагогічної ради веде секретар, який обирається з членів ради терміном на навчальний рік та працює на громадських засадах. Протоколи засідань підписуються головою та секретарем. У протоколі фіксується його номер, дата засідання, кількість присутніх, порядок денний, короткий зміст виступів, пропозицій, зауважень та прийняте рішення. До протоколу додаються матеріали з питань, що обговорювалися. Протоколи засідань педагогічної ради зберігаються у справах школи до десяти років.
Методичні кафедри створюються при наявності трьох та більше вчителів певного предмету, або споріднених предметів. Керівництво роботою методичних кафедр здійснюють методисти кафедр, які обираються з найбільш досвідчених вчителів. Персональний склад методидичних кафедр, а також методисти кафедр затверджуються наказом директора школи. Керівники закладу є членами методичних кафедр відповідно до профілю їх викладацької діяльності.
План роботи методичної кафедри розробляється на навчальний рік за результатом попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників.
Основним змістом роботи методичних кафедр є:
- вивчення і використання у навчальному процесі нових педагогічних технологій, передового досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;
- розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін;
- організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення;
- організація та проведення конкурів, олімпіад з предметів, позанавчальних виховних заходів тощо. В роботі методичних кафедр можуть застосовуватися різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, тренінги.
На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записуються його номер, дата засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.
Інструктивно – методичні наради проводяться адміністрацією школи з метою інформування педагогічних працівників, оперативного вивчення та обговорення нормативних актів, документів, окремих поточних питань, доведення конкретних завдань, а також поточного інструктажу педагогічних працівників.
Проблемні семінари, семінари – практикуми, лекторії, школи передового досвіду організовуються з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально – виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду і проводяться диференційовано залежно від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх професійної компетентності.
Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівня освіти, професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо. Індивідуальним формами методичної роботи є наставництво, консультації, самоосвіта, стажування тощо.
Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо.
До індивідуальних форм відноситься індивідуальна методична допомога педагогічним працівника ліцею, яка включає:
- системне вивчення та аналіз роботи вчителів;
- надання допомоги педагогічним працівникам у виборі форм та методів навчання і виховання учнів, в удосконаленні методики проведення навчальних занять і позаурочних заходів;
- персональне проведення відкритих уроків, інших занять, індивідуальних і групових консультацій, надання допомоги вчителям у розробці навчально – програмної документації, методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів та інших педагогічних засобів навчання;
- виявлення, вивчення та узагальнення передового досвіду роботи педагогічних працівників;
- надання допомоги у самоосвіті, підготовці доповідей та виступів на конференціях, педагогічних читаннях, проведенні експериментально – дослідницької роботи, запровадженні у навчально – виховний процес результатів наукових досліджень, передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій.
 
4.3. Організація та планування методичної роботи школи
 
Загальну організацію методичної роботи в школі здійснює директор. Безпосереднім організатором методичної роботи є методист або заступник директора, в обов’язки якого входить організація даної роботи з педагогічними працівниками. Конкретну методичну роботу з різними категоріями методичних працівників відповідно до специфіки їх діяльності проводить заступник директора, методисти кафедр.
В організації методичної роботи та її планування враховуються актуальні завдання розвитку освіти. Планування методичної роботи – це система заходів, що забезпечує її безперервність, впорядкованість, визначеність, відповідність потребам навчально – виховного процесу та особистим запитам педагогічних працівників. Реалізації програмних цілей ліцею та методичної роботи сприяє робота над єдиною науково – методичною проблемою: «Формування інформаційно – комунікативного простору як засобу реалізації компетентнісного підходу до забезпечення високої якості освіти”
Методична робота на рік планується на підставі аналізу діяльності педагогічного колективу у вигляді самостійного розділу річного плану роботи ліцею.
План методичної роботи розробляється методистом за участю заступників директора, обговорюється на педагогічній раді, затверджується директором школи.
Виконання плану методичної роботи узагальнюється у звіті, який методист подає директору школи.
З метою забезпечення належних умов для організації та проведення методичної роботи в школі створено методичний кабінет, який є центром методичної роботи школи, де зосереджуються інформаційні, навчально – методичні, нормативні матеріали, матеріали кращого досвіду педагогічних працівників, зразки плануючої та звітної документації, дидактичних, наочних матеріалів тощо.
Основними функціями методичного кабінету є:
- створення умов для підготовки педагогічних працівників до навчальних занять і позаурочних заходів;
- проведення індивідуальних заходів та колективних форм методичної роботи педагогічними працівниками;
- надання допомоги педагогічним працівникам і керівникам школи у роботі з самоосвіти, індивідуальній методичній роботі, експериментально – дослідницькій діяльності;
- узагальнення, пропагування та поширення кращого педагогічного досвіду;
- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, накопичення і систематизація методичної інформації.
Діяльність методичного кабінету передбачає:
- організацію заходів щодо підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників (семінарів, лекцій тощо) ;
- організацію педагогічних читань і науково – практичних конференцій;
- організацію постійно діючих і тимчасових виставок з метою поширення передового досвіду педагогічних працівників, пропагування результатів науково – дослідницької діяльності, новинок науково – методичної літератури, досягнень педагогіки, психології, технології;
- ознайомлення педагогічних працівників з необхідною періодичною, навчальною, методичною літературою для підготовки до занять, позаурочних заходів, виступів, доповідей на педагогічних читаннях та конференціях.
Оснащення методичного кабінету створює необхідні умови для ефективної підготовки вчителів до занять та позаурочних заходів, індивідуальної методичної роботи і самоосвіти, а також для проведення масових методичних заходів. Для оперативного використання в методичному кабінеті зосереджуються, систематизуються і експонуються нормативні та інструктивні матеріали, необхідні для організації навчального процесу: навчальна документація, педагогічна, методична література, дидактичні матеріали.
Права та обов’язки учасників методичної роботи:
- участь у методичній роботі є професійним обов’язком для всіх педагогічних працівників. Результативність методичної роботи враховується при проведенні атестації педагогічних працівників і є підставою для матеріального та морального заохочення;
- керівник школи, його заступники вивчають та аналізують стан методичної роботи, її результативність, створюють умови для підвищення фахового рівня педагогічних працівників, забезпечують участь всіх педагогічних працівників у методичній роботі. Педагогічні працівники мають право:
- користування нормативно – правовою, навчальною та науково – методично документацією з питань професійної діяльності, яка надходить в методичний кабінет і бібліотеку, наявним довідково – інформаційним фондом;
- використовувати для самостійної роботи в бібліотеках та інших інформаційних центрах «методичний день», який може надаватись адміністрацією школи за поданням методиста;
- брати участь в опитуванні, анкетуванні, надавати пропозиції адміністрації ліцею щодо удосконалення змісту методичної роботи;
- виїжджати у творчі відрядження з метою вивчення та обміну досвідом роботи;
- звертатись за допомогою до методиста, керівника ліцею, його заступників, для вирішення питань підвищення своєї професійної компетентності;
- брати участь у методичних заходах обласного і державного рівня з відшкодуванням витрат на відрядження за основним місцем роботи;
- проходити стажування і підвищувати свою кваліфікацію.
 
Висновки
 
Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.
З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.
 
Список використаних джерел
 
1. Бережний С, Тарнавська А., Бережна Г. Знаємо, можемо, хочемо // Освіта. – К., 2003, – № 58.
2. Жерносек І. П. Організація методичної роботи в школі. – К., 2005. – 108 с.
3. Наливайко Г. В. Керівництво самоосвітньою діяльністю вчителів // Освіта і управління. – Т. 3. – С. 192-197.
4. Никитина Э. На диагностической основе //Народное образованиэ. -2007. - № 11. -С. 46-49.
5. Педагогічний пошук / За ред. В. Ф. Беха. – К., 1989.
6. Положення про опорну школу // Збірник наказів та інструкцій. – 2007. -№ 6. – С. 9-11.
7. Положення про шкільний методичний кабінет // Збірник наказів та інструкцій. – 2007. – № 6. – С. 11-13.
8. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України.
9. Сисоєв В. М. Пріоритет науково-педагогічній творчості // Рідна школа. -2004. -№ 5. – С. 52-55.
10. Рабченюк Т. С. Внутрішкільне управління: Практичний посібник. – К. : Рута, 2000. – 176 с.
Фото Капча