Наукові основи організації методичної роботи

Інструктивно – методичні наради проводяться адміністрацією школи з метою інформування педагогічних працівників, оперативного вивчення та обговорення нормативних актів, документів, окремих поточних питань, доведення конкретних завдань, а також поточного інструктажу педагогічних працівників.

Проблемні семінари, семінари – практикуми, лекторії, школи передового досвіду організовуються з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально – виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду і проводяться диференційовано залежно від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх професійної компетентності.

Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівня освіти, професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо. Індивідуальним формами методичної роботи є наставництво, консультації, самоосвіта, стажування тощо.

Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо.

До індивідуальних форм відноситься індивідуальна методична допомога педагогічним працівника ліцею, яка включає:

- системне вивчення та аналіз роботи вчителів;

- надання допомоги педагогічним працівникам у виборі форм та методів навчання і виховання учнів, в удосконаленні методики проведення навчальних занять і позаурочних заходів;

- персональне проведення відкритих уроків, інших занять, індивідуальних і групових консультацій, надання допомоги вчителям у розробці навчально – програмної документації, методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів та інших педагогічних засобів навчання;

- виявлення, вивчення та узагальнення передового досвіду роботи педагогічних працівників;

- надання допомоги у самоосвіті, підготовці доповідей та виступів на конференціях, педагогічних читаннях, проведенні експериментально – дослідницької роботи, запровадженні у навчально – виховний процес результатів наукових досліджень, передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій.

 

 

Загальну організацію методичної роботи в школі здійснює директор. Безпосереднім організатором методичної роботи є методист або заступник директора, в обов’язки якого входить організація даної роботи з педагогічними працівниками. Конкретну методичну роботу з різними категоріями методичних працівників відповідно до специфіки їх діяльності проводить заступник директора, методисти кафедр.

В організації методичної роботи та її планування враховуються актуальні завдання розвитку освіти. Планування методичної роботи – це система заходів, що забезпечує її безперервність, впорядкованість, визначеність, відповідність потребам навчально – виховного процесу та особистим запитам педагогічних працівників. Реалізації програмних цілей ліцею та методичної роботи сприяє робота над єдиною науково – методичною проблемою: «Формування інформаційно – комунікативного простору як засобу реалізації компетентнісного підходу до забезпечення високої якості освіти”

Методична робота на рік планується на підставі аналізу діяльності педагогічного колективу у вигляді самостійного розділу річного плану роботи ліцею.

План методичної роботи розробляється методистом за участю заступників директора, обговорюється на педагогічній раді, затверджується директором школи.

Виконання плану методичної роботи узагальнюється у звіті, який методист подає директору школи.

З метою забезпечення належних умов для організації та проведення методичної роботи в школі створено методичний кабінет, який є центром методичної роботи школи, де зосереджуються інформаційні, навчально – методичні, нормативні матеріали, матеріали кращого досвіду педагогічних працівників, зразки плануючої та звітної документації, дидактичних, наочних матеріалів тощо.

Основними функціями методичного кабінету є:

- створення умов для підготовки педагогічних працівників до навчальних занять і позаурочних заходів;

- проведення індивідуальних заходів та колективних форм методичної роботи педагогічними працівниками;

- надання допомоги педагогічним працівникам і керівникам школи у роботі з самоосвіти, індивідуальній методичній роботі, експериментально – дослідницькій діяльності;

- узагальнення, пропагування та поширення кращого педагогічного досвіду;

- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, накопичення і систематизація методичної інформації.

Діяльність методичного кабінету передбачає:

- організацію заходів щодо підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників (семінарів, лекцій тощо) ;

- організацію педагогічних читань і науково – практичних конференцій;

- організацію постійно діючих і тимчасових виставок з метою поширення передового досвіду педагогічних працівників, пропагування результатів науково – дослідницької діяльності, новинок науково – методичної літератури, досягнень педагогіки, психології, технології;

- ознайомлення педагогічних працівників з необхідною періодичною, навчальною, методичною літературою для підготовки до занять, позаурочних заходів, виступів, доповідей на педагогічних читаннях та конференціях.

Оснащення методичного кабінету створює необхідні умови для ефективної підготовки вчителів до занять та позаурочних заходів, індивідуальної методичної роботи і самоосвіти, а також для проведення масових методичних заходів. Для оперативного використання в методичному кабінеті зосереджуються, систематизуються і експонуються нормативні та інструктивні матеріали, необхідні для організації навчального процесу: навчальна документація, педагогічна, методична література, дидактичні матеріали.

Права та обов’язки учасників методичної роботи:

- участь у методичній роботі є професійним обов’язком для всіх педагогічних працівників. Результативність методичної роботи враховується при проведенні атестації педагогічних працівників і є підставою для матеріального та морального заохочення;

- керівник школи, його заступники вивчають та аналізують стан методичної роботи, її результативність, створюють умови для підвищення фахового рівня педагогічних працівників, забезпечують участь всіх педагогічних працівників у методичній роботі. Педагогічні працівники мають право:

- користування нормативно – правовою, навчальною та науково – методично документацією з питань професійної діяльності, яка надходить в методичний кабінет і бібліотеку, наявним довідково – інформаційним фондом;

- використовувати для самостійної роботи в бібліотеках та інших інформаційних центрах «методичний день», який може надаватись адміністрацією школи за поданням методиста;

- брати участь в опитуванні, анкетуванні, надавати пропозиції адміністрації ліцею щодо удосконалення змісту методичної роботи;

- виїжджати у творчі відрядження з метою вивчення та обміну досвідом роботи;

- звертатись за допомогою до методиста, керівника ліцею, його заступників, для вирішення питань підвищення своєї професійної компетентності;

- брати участь у методичних заходах обласного і державного рівня з відшкодуванням витрат на відрядження за основним місцем роботи;

- проходити стажування і підвищувати свою кваліфікацію.

 

 

Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

 

 

1. Бережний С, Тарнавська А., Бережна Г. Знаємо, можемо, хочемо // Освіта. – К., 2003, – № 58.

2. Жерносек І. П. Організація методичної роботи в школі. – К., 2005. – 108 с.

3. Наливайко Г. В. Керівництво самоосвітньою діяльністю вчителів // Освіта і управління. – Т. 3. – С. 192-197.

4. Никитина Э. На диагностической основе //Народное образованиэ. -2007. - № 11. -С. 46-49.

5. Педагогічний пошук / За ред. В. Ф. Беха. – К., 1989.

6. Положення про опорну школу // Збірник наказів та інструкцій. – 2007. -№ 6. – С. 9-11.

7. Положення про шкільний методичний кабінет // Збірник наказів та інструкцій. – 2007. – № 6. – С. 11-13.

8. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України.

9. Сисоєв В. М. Пріоритет науково-педагогічній творчості // Рідна школа. -2004. -№ 5. – С. 52-55.

10. Рабченюк Т. С. Внутрішкільне управління: Практичний посібник. – К. : Рута, 2000. – 176 с.