Науковий вісник «Асканія-Нова»

Оприбуткування породи необхідно здійснити після отримання документів, що підтверджують їх визнання і права авторства, оскільки власник породи установа або автор мають право на передачу (продаж) її іншій особі або іншому підприємству, то в такому випадку складається договір на право користування породою тварин, в якому зазначена сума винагороди автору(ам), або власнику розробки, які можуть бути у вигляді роялті, паушального платежу, або комбінованої оплати.

Висновки. 1. Запропонований метод визначення первісної вартості і розміру винагороди на основі рейтингу грунтується на реальних показниках їх економічної окупності. Даний метод теоретично обгрунтований, зручний у користуванні і може широко застосовуватися для оцінки вартості будь-якого об’єкту інтелектуальної власності. 

2. Авторська винагорода визначається у договорі про передачу прав на використання об’єктів інтелектуальної власності у вигляді відсотків від доходу, одержаного за використання породи, або у вигляді фіксованої суми.

3. Асканійська каракульська порода має бути оцінена і поставлена на бухгалтерський облік підприємства з послідуючим виходом на наукоємний ринок. Авторські права повинні бути захищені патентом, а авторам виплачена винагорода.

 

Список використаної літератури

1. Ситник В.П. Методичні підходи щодо створення об’єктів інтелектуальної власності, їх капіталізація і комерціалізація // Вісник аграрної науки. – 2006. - № 3 – 4. – С. 183 – 185.

2. Закон України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” від 14 вересня 2006 р. № 143 – V.

3.  Наказ Міністерства аграрної політики України № 176/36 від 18 березня 2009 р. “Про затвердження асканійської каракульської породи овець та її внутрішньопородних селекційних формувань”.

4.  Вівчарство України. – К.: Аграрна наука, 2006. – 614 с.

5. Д.Т. Гонтар. Вартісна оцінка об’єктів інтелектуальної власності // Пропозиція. – 2002. - № 8 – 9. – С. 106 – 107.

6. О.В. Захарчук. Методи визначення вартості інтелектуальної власності на сорти рослин // Економіка АПК. - 2008. - №11. - С. 72 – 78.

7. Проект закону України “Про охорону прав на селекційні досягнення”.

 

УДК 339.137.2

 

СПОСІБ  ПОПЕРЕДНЬОГО ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

В.П. Тараненко, В.П. Мусієнко

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова

“Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

Запропоновано спосіб оцінки конкурентоспроможності інноваційної продукції, в якому використовується порівняння переваг науково-технічних розробок аналогічного призначення, що представлені  на ринку. Переваги визначаються по кожному показнику, який характеризує науково-технічні розробки, проводиться їх оцінка в балах за розробленою шкалою, при цьому кількість балів встановлюється пропорційно величині переваг  аналогічних показників. За сумою балів визначають рейтинг  конкурентоспроможності розробки

 

Ключові слова: інновації, бальна оцінка, об’єкти-аналоги, рейтинг конкурентоспроможності

 

Відомо, що забезпечення ефективності розвитку агропромислового виробництва можливе за умов переходу галузі на інноваційну модель розвитку, яка  передбачає всебічне використання інновацій. 

Інновації ¬– новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого або іншого характеру, що суттєво поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [1].

Інноваційна діяльність – це така діяльність, яка спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск нових конкурентоспроможних товарів та послуг.

Визначення рівня конкурентоспроможності інновацій, що створюються вітчизняними розробниками, набуває особливого значення після вступу України до Всесвітньої організації торгівлі, коли на наукоємкий ринок надходження об’єктів аналогічного призначення буде значно збільшуватися. 

Одна з основних вимог до інноваційної продукції – вона повинна бути результатом реалізації об’єктів права інтелектуальної власності, оскільки це є державна гарантія того, що та продукція, яка має суттєво вищі техніко-економічні показники в порівнянні з аналогами.

Методи оцінки конкурентоспроможності відомі з праць багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема,  О.Л. Фурманюк, М.О. Тартачник [2] пропонують оцінювати конкурентоспроможність за співвідношенням ефективності зразка і кращого зразка-конкурента, що використовується на даному  ринку, враховуючи при цьому коригуючі коефіцієнти, що залежать від конкретних переваг; 

Ш.Ш. Магомедов [3] рекомендує визначати загальний показник конкурентоспроможності продукції підприємства за співвідношенням рівнів якості оцінюваного товару і базового зразка.

Для розрахунку за вище вказаним і іншими існуючими методами необхідна якісна інформація, що характеризує корисний ефект даного об’єкта й об’єктів-конкурентів за нормативний термін їхньої служби і сукупні витрати за життєвий цикл об’єктів. Àле ця ін-формація не завжди легкодоступна. 

За твердженням Т.В. Сокольської [4] на даний час не існує єдиного загальноприйнятого методичного підходу щодо визначення конкурентоспроможності продукції.

Щоб винахід користувався попитом є необхідність ще при створенні експериментального зразка оцінювати його конкурентоспроможність. Розрахувати це за допомогою вище вказаних методів важко тому, що відсутні дані про ціну, сукупні витрати  за життєвий цикл об’єктів та інша необхідна інформація.  

Метою досліджень було розробити такий спосіб оцінки конкурентоспроможності об’єкта, щоб ним можна було користуватися ще до подання заявки на винахід.

Матеріал і методика досліджень. В дослідженнях були