Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Науковий вісник «Асканія-Нова»

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
243
Мова: 
Українська
Оцінка: 

породи тварин, 4698 – на сорти рослин, з них у 625 договорах майнове право власності засвідчено патентом, а у 4073 – свідоцтвом придатності для поширення, 330 – на використання права власності на винаходи.

На замовлення агропідприємств науковими установами Академії виконано 1944 наукових і дослідно-конструкторських робіт, з них 592 договорів передано на комерціалізацію, а 133 спільних наукових проектів виконувалось на договірних засадах. За даний період у наукових установах УААН проведено 3270 патентних досліджень, які забезпечують отримання інформації і проводяться відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3575-97. В «Український інститут промислової власності» подано на експертизу 1287 заявок на винаходи і отримано 1282 патентів на винаходи, заявлених раніше [1]. 
Матеріал і методика досліджень. Матеріалом досліджень є наукова розробка зі створення асканійської каракульської породи овець, як об’єкта інтелектуальної власності. Основою досліджень були методи і підходи щодо оцінки об’єктів інтелектуальної власності. Інформаційною базою слугували: нормативно-законодавчі акти України, первинна документація сільськогосподарських підприємств, дані Державного комітету статистики України, наукові праці вчених з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій.
Визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності проводиться із застосуванням трьох методичних підходів: витратного, прибуткового та ринкового. У рамках кожного підходу існує декілька методів: метод прямого відтворення, метод заміщення, метод вихідних витрат, метод порівняння продажів, метод річного рейтингу, метод прямої капіталізації доходів, надлишкового прибутку, роялті, звільнення від роялті.
Сьогодні в країні ще не існує офіційного методу визначення первісної вартості винаходу в аграрній сфері, як об’єктів інтелектуальної власності, але в працях учених-дослідників існують деякі пропозиції стосовно даного питання. Так, наприклад, Гонтар Д.Т. для оцінки нової молочної породи великої рогатої худоби пропонує використовувати метод річного рейтингу, який полягає у визначенні первісної вартості, враховуючи ціну, яка склалася на ринку на момент оцінки породи, або сорту. За первісною вартістю наукові розробки зараховують на бухгалтерський облік підприємств [5].
Рейтинг нової молочної породи :
Рр = Ор х Цр = 10 000 грн./рік, гол. х 0,5 грн./л. = 5 000 грн./рік, гол.
Первісна вартість:
Пв = Рр х Т = 5 000 грн./рік х 20 років = 100 000 грн.
Справедлива вартість:
Дв = Рр х Ос х Тс х К = 5 000 грн./гол х 500 гол./рік х 10 років х 0,1 = 2 500 000 грн. = 2,5 млн. грн.
Отже, нова молочна порода ВРХ має рейтинг,  який дорівнює 5,0 тис. грн. Первісна вартість становить 100 тис. грн, а справедлива – 2,5 млн. грн. за використання щорічно 500 корів протягом 10 років 250 тис. грн. роялті, або ж одноразово 2,5 млн. грн. паушального платежу.
Даний метод пропонує О.В. Захарчук для оцінки нового сорту пшениці [6].
Перед проведенням оцінки первісної вартості об’єктів інтелектуальної власності необхідним етапом постає проведення інвентаризації з питань виявлення ОІВ. 
Відповідно до Порядку № 3162 інвентаризації та оцінці підлягає майно суб’єктів права державної власності, зокрема майно підприємств, установ та організацій УААН, відображене та невідображене в бухгалтерському обліку підприємства на дату інвентаризації.
Інвентаризація об’єктів інтелектуальної власності в установі проводиться з метою встановлення фактів їх наявності і використання в господарській діяльності, перевірки відображення в бухгалтерському обліку і у разі відсутності на балансі -  оприбуткування.
Наявність об’єктів інтелектуальної власності встановлюється за документами, які були підставою для оприбуткування, або іншими документами, що підтверджують відповідні права. Такими документами є : 
- патент на винахід (корисну модель);
- свідоцтво на право займатися племінною справою;
- патент на сорт рослин (породу тварин);
- авторський договір, або договір з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі;
- договір та акти на прийняття наукових і дослідно-конструкторських розробок та інші документи. 
          Крім перерахованих до уваги приймається також наступний перелік документів, який конкретизується окремо для кожного випадку:
- акт використання ОІВ в господарському обороті;
- копія опису об’єкту з зазначенням області його використання;
- калькуляція витрат на створення та використання ОІВ, що включаються у собівартість продукції;
- довідка планово-фінансового підрозділу про ціну продукції, що випускається з застосуванням нематеріального активу, а також її рентабельність;
- звіт про патентні дослідження.
Наказом керівника установи затверджується склад інвентаризаційної комісії, до якої входять: головний бухгалтер установи, селекціонери або автори породи, експерти з оцінки державного майна, фахівці з питань інтелектуальної власності, представники бізнесу.
Інвентаризаційний опис складається на кожну породу окремо.  Облік документів по породі закріплюється окремо за особою, яка призначається керівником установи, відповідальною за використання об’єктів нематеріальних активів.
Після інвентаризації необхідно провести оцінку первісної вартості  розробки по створенню породи.
Вартісну оцінку створення порід тварин, або сортів рослин, розглядають як її капіталізацію. Спираючись на зарубіжний досвід, оцінка рівня капіталізації, за умовами ринкової економіки, проводиться множенням кількості продукції на її ринкову (біржову) ціну. При визначенні вартості створення порід тварин, як об’єктів інтелектуальної власності, розрахувати первісну вартість, виходячи з суми фактичних витрат практично неможливо через відсутність даних про понесені витрати протягом великого відрізку часу. Оскільки фінансування видатків на їх створення здійснюється по КЕКВ-100 “Поточні видатки”, а
Фото Капча