Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Негативна етична оцінка в контекстах осуду (на матеріалі сучасної публіцистики)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА
 
ГУСЛІСТА Людмила Олексіївна
 
УДК 811. 161. 1'42
 
Негативна етична оцінка в контекстах осуду (на матеріалі сучасної публіцистики)
 
Спеціальність 10. 02. 02 – російська мова
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
ХАРКІВ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Савченко Людмила Ростиславівна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, доцент кафедри російської мови філологічного факультету.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Синельникова Лара Миколаївна, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідуюча кафедрою російського мовознавства філологічного факультету кандидат філологічних наук Гулак Євген Анатолійович, Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, доцент кафедри російської мови та загального мовознавства.
Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра російської мови, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.
Захист відбудеться “09” квітня 2002 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64. 051. 07 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077 м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-37.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Оцінна семантика являє собою один із важливих об'єктів сучасних лінгвістичних досліджень. Про це свідчить численна література, в якій оцінка як суттєва складова прагматичного аспекту спілкування є самостійним об'єктом вивчення в плані семантики, прагматики, теорії комунікації, когнітивного аналізу мови (Є. М. Вольф, Ю. Д. Апресян, Н. Д. Арутюнова, Т. В. Булигіна, А. Д. Шмельов, А. Вежбицька, М. Я. Гловинська, Т. М. Ніколаєва, Є. В. Какоріна, А. Б. Пеньковський, Є. В. Падучева, В. Г. Гак, Н. М. Миронова, Є. Ласан, Н. К. Рябцева та ін.). Традиційно питання, пов'язані з тими або іншими аксіологічними категоріями, розглядалися щонайменше у двох найважливіших аспектах – філософському (Аристотель, Т. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза, Д. Юм, І. Кант, І. Бентам, Дж. Мур, Х. Ортега-і-Гассет та ін.) та логічному (Х. Вригт, А. А. Івін, Я. Хінтикка, Р. І. Павільоніс та ін.). Ціннісні судження розглядались також з позицій аргументативної риторики (Х. Перельман, Р. Барт та ін.).
Дослідження оцінної семантики у власне лінгвістичному аспекті розпочалось піонерською роботою О. М. Вольф, в якій оцінка була проаналізована як універсальна мовна категорія. Якщо в перших працях, які мали переважно семантичний характер, вивчалися загальні механізми оцінної діяльності (Н. Д. Арутюнова, А. Вежбицька, А. Б. Пеньковський, Л. П. Крисін та ін.), то у пізніших дослідженнях вже аналізувались часткові аспекти оцінних значень (Н. Д. Арутюнова, Ю. Д. Апресян, Гловинська М. Я., Т. В. Булигіна, А. Д. Шмельов, Верещагін Є. М., В. Г. Гак та ін.). У ряді робіт відзначається наявність значної кількості оцінних висловлювань, які утворюють регулярний компонент побутового мовлення (Н. Д. Арутюнова, Н. К. Рябцева, Т. М. Ніколаєва, Є. В. Какоріна, Н. М. Миронова та ін.). Тому сьогодні оцінні висловлювання розглядаються науковцями як складники прагматичного аспекту комунікації, як іманентна величина, що виявляється в різних сферах мовлення.
У реферованій роботі досліджуються мовленнєві акти, орієнтовані на вираження негативної етичної оцінки, які формують контексти осуду. Розгляд ілокутивного аспекту інтерсуб'єктних дій, спрямованих на регуляцію міжособистісних стосунків, у фаховій літературі визначається як одне із пріоритетних завдань сучасної лінгвістики (Є. М. Вольф, Н. Д. Артюнова, Ю. Д, Апресян, Л. П. Крисін та ін.), чим і зумовлена актуальність дослідження оцінної семантики.
Етичні оцінні смисли актуалізуються у сфері інтерпретації поведінки людини, виявляючи при цьому сутність особистості, яка є “наріжним каменем дискурсу в кожній культурі” (А. Вебжицька). Вибір теми зумовлений як культурною значущістю й широкою маніфестацією “мовленнєвих явищ” засудження й осуду в російській мовній картині світу (М. М. Бахтін, С. С. Аверинцев, А. Вежбицька та ін.), так і тим, що розбіжності між мовами у сфері вираження “морального захвату проявляються меньшою мірою, ніж відмінності, що стосуються сфери морального осуду” (А. Вежбицька).
У лінгвістиці останніх років чітко усвідомлено взаємозв'язок між типом оцінки й дискурсом (Н. Д. Артюнова). Дискурс в роботі визначається як складне комунікативне утворення, значною мірою зумовлене суб'єктом і типом адресата, за якими стоїть особлива ментальність, що виражається в способі оперування мовою (Ю. С. Степанов, В. З. Дем'янков). Об'єктом дослідження є контексти осуду, представлені в критичному дискурсі публіцистики. Оскільки продукування таких контекстів зумовлюється ситуацією, яка виявляє розбіжності щодо цінностей, то у відповідній дискурсивній практиці відображається моральна свідомість суб'єкта мовлення, який реалізує певні комунікативні завдання. Специфіка контекстів осуду зумовлюється тим, що негативна етична оцінка (НЕО) перебуває, як правило, в комунікативному фокусі відповідних висловлювань, який виражає характер авторських мотивів і настанов.
Предметом дослідження є, по-перше, такі особливості інтенціональних настанов суб'єкта оцінки, які виявляються в типових способах моральної аргументації, по-друге, система ціннісних стереотипів, актуалізованих у контекстах осуду.
Використана в роботі методика полягає у комплексній інтерпретації змістових і прагматичних настанов мовленнєвого суб'єкта. Як модифікація методу дискурсивного аналізу вона дає можливість установити закономірності організації публіцистичного тексту, а також
Фото Капча