Негативна етична оцінка в контекстах осуду (на матеріалі сучасної публіцистики)

Мета дослідження полягає у визначенні специфіки моральної регуляції поведінки Іншого, а також механізмів мовленнєвого впливу негативної етичної оцінки на учасників конфліктних форм спілкування, які досить виразно проявляються у сучасній публіцистиці. Для досягнення цієї мети в роботі вирішуються такі конкретні завдання:

визначення засобів вираження мовленнєвого суб'єкта в аксіологічному висловлюванні, а також характеру суб'єктивного модусу висловлювань;

з'ясування прагматичних чинників, що впливають на способи представлення об'єкта НЕО в контекстах осуду; характерних способів зображення негативно оцінюваного вчинку Іншого; моральних категорій та етичних понять, що використовуються як критерії оцінки вчинку Іншого;

установлення чинників, що визначають актуалізацію моральних норм у контекстах НЕО, особливостей оцінної шкали, характерної для етичної сфери, а також типових способів репрезентації моральної свідомості мовця;

визначення типу дискурсу, пов'язаного з негативною етичною оцінкою, і його ролі в реалізації впливової функції публіцистичного тексту.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проведено комплексний аналіз контекстів осуду з урахуванням стратегій і тактик мовленнєвого спілкування. Метод дискурсивного аналізу дозволив описати структуру мовленнєвих актів (МА) з НЕО на рівні мікро- і макроконтекстів. Згідно з настановами дослідження мікроконтекст являє собою прототиповий сценарій осуду, співвіднесений із семантичною структурою оцінки, а макроконтекст – критичний дискурс, що постає як практика мовленнєвої поведінки мовця, в якій відображається глобальний контекст культури і стереотипи масової свідомості. Оскільки публіцистика як специфічна сфера комунікації виявляє співвідношення дискурсивних послідовностей різного типу, у роботі визначено й схарактеризовано різні модифікації критичного дискурсу у протиставленні власне етичному, що дозволяє доповнити уявлення про дискурсивну типологію сучасного публіцистичного тексту.

Зв'язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає профілю наукових досліджень кафедри російської мови філологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та узгоджується з науковою темою кафедри “Семантика, структура й функціонування одиниць російської мови в контекстах різних типів”.

Науково-теоретична значущість роботи визначається демонстрацією зв'язку прототипових моделей відповідних мовленнєвих ситуацій із настановами й тактичними завданнями мовленнєвого суб'єкта, які детермінують специфіку організації контекстів осуду, а також впливу стереотипів масової свідомості й культурних констант, які позначаються на способі оцінювання. Окрему значущість має виявлення того, що наявність чи відсутність МА осуду в дискурсивних послідовностях, пов'язаних з етичними категоріями, є підставою для диференціації власне етичного й критичного дискурсу. Власне етичний дискурс виключає наявність МА осуду.

Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали та результати дослідження можуть бути використані при розробці теорії комунікації конфліктної спрямованості, а також у спецкурсах зі стилістики й риторики, лекціях із курсу “Основи культури мови й стилістики” для студентів філологічного факультету, факультету журналістики, а також у спецкурсах із країнознавства для студентів підготовчого факультету.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем отримані всі основні результати дослідження, що містять розгорнуту характеристику семантичних і практичних параметрів контекстів осуду, які сформовані мовленнєвими актами з негативною етичною оцінкою.

Апробація роботи. Результати наукового дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри російської мови філологічного факультету ХНУ, засіданнях кафедрального аспірантського семінару, науково-практичних конференціях Центру підготовки іноземних громадян ХНУ “Викладання мов на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки: наукові дослідження, досвід, пошуки” (Харків, 1998, 1999 р.), міжвузівських конференціях “Міф і міфопоетика в традиційних і сучасних формах культурно-мовної свідомості” (Харків, 1999 р.), “Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя з дня народження М. Ф. Наконечного” (Харків, 2000 р.), Х міжнародній конференції з актуальних проблем семантичних досліджень, присвяченій 190-річчю ХДПУ (Харків, 2001 р.), а також на міжнародній конференції “Дискурс як об'єкт філологічної інтерпретації” (Харків, 2001 р.).

Структура роботи визначена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури (кількість позицій – 159). Матеріалом дослідження є 712 контекстів. Як ілюстративний матеріал у роботі використано 415 публіцистичних і художніх контекстів. Джерелами фактичного матеріалу є, в основному, видання “Московские новости” й “Литературная газета”. Вибір саме цих джерел обумовлений їх аналітичним характером і широтою представленого в них інтерпретативного коментаря. Крім того, в роботі було залучено ілюстративний матеріал з художніх текстів російської літератури ХІХ-ХХ ст., що зумовлено настановою на демонстрацію поєднання оцінних висловлювань із соціокультурним контекстом. Загальний обсяг роботи 197 с.

 

 

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються об'єкт і предмет дослідження, формулюються мета й завдання роботи, методи аналізу емпіричного матеріалу, характеризується наукова теоретична і практична значущість дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Суб'єктивний модус негативної етичної оцінки та його прагматична зумовленість у контекстах осуду” розглядається прототипова ситуація осуду стосовно семантичної структури аксіологічного висловлювання, що дозволяє експлікувати як портрет мовця, так і предмет його мовлення, а також систему релевантних мовних засобів вираження модуса в контексті осуду. Такий підхід реалізується в руслі антропометричного принципу, розробленого Е. Бенвеністом, Ш. Баллі, М. М. Бахтіним, В. В. Виноградовим, Ю. С. Степановим, Н. Д. Арутюновою та іншими науковцями.

Семантика осуду передбачає вираження негативного відношення суб'єкта оцінки як носія певних ціннісних уявлень до об'єкта оцінки, з яким пов'язана альтернативна ціннісна позиція і якому надаються оцінно-характеризуючі етичні ознаки. Визначено, що приписуваний