Негативна етична оцінка в контекстах осуду (на матеріалі сучасної публіцистики)

4. Гуслистая Л. А. Прототипическая ситуация осуждения: семантический и прагматический аспекты // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. – Харьков, 2001. – №4 (20). – С. 39-42.

5. Гуслистая Л. А. Параметры негативной этической оценки в критическом дискурсе публицистики // Вісник Харківського університету. Вип. 520. Філологічні аспекти дослідження дискурсу. – Харків, 2001. – С. 267-273.

  

 

Гусліста Л. О. Негативна етична оцінка у контекстах осуду (на матеріалі сучасної публіцистики). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 02 – російська мова. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2002.

Дисертація присвячена аналізу мовленнєвих актів, спрямованих на вираження негативної етичної оцінки, які формують контексти осуду. Відповідні контексти, які актуалізуються у сфері інтерпретації поведінки людини, досить виразно проявляються у сучасній публіцистиці. Це визначає актуальність дослідження проблеми мовленнєвої поведінки суб'єкта оцінки та особлівості його моральної свідомості. У роботі розглядаються контексти осуду, представлені в критичному дискурсі публіцистики, аналізуються прагматичні особливості інтенціональних настанов суб'єкта негативної етичної оцінки, які розкриваються в типових способах моральної аргументації, а також система ціннісних стереотипів, актуалізованих у відповідних контекстах.

У ході дослідження виявляються механізми мовленнєвого впливу негативної етичної оцінки на учасників конфліктних форм спілкування, визначаються як способи вираження мовленнєвого суб'єкта, так і специфіка суб'єктивного модусу аксіологічних висловлюваннь. На основі лінгвофілософського аналізу з'ясовуються прагматичні чинники, що впливають на способи подання об'єкта негативної етичної оцінки в контекстах осуду, характерні способи зображення негативно оцінюваного вчинку Іншого, а також моральні категорії й етичні поняття, що використовуються як критерії оцінки вчинку Іншого. У дисертації виявляється взаємозв'язок між актуалізацією етичних понять у контекстах осуду і стереотипами буденної свідомості; установлюються чинники, що визначають актуалізацію моральних норм у контекстах осуду; надається характеристика оцінної шкали, властивої етичній сфері, а також типові способи репрезентації моральної свідомості мовця. Інтерпретація інтенціональних настанов мовленнєвого суб'єкта дозволяє установити закономірності риторичної організації текстів певних жанрів та виявити тип дискурсу, пов'язаного з негативною етичною оцінкою, і його роль в реалізації впливової функції сучасного публіцистичного тексту.

Ключові слова: негативна етична оцінка, контекст осуду, модальна настанова, мовленнєва поведінка, мовленнєві стратегії і тактики, соціокультурні стереотипи, власне етичний дискурс, ідеологізований дискурс, обивательський дискурс.

 

 

Guslista L. O. Negative Ethical Appraisal in Condemnation Contexts of Contemporary Public Media. – Manuscript.

A dissertation for the Degree of Candidate of Philology in field 10. 02. 02 – Russian Language. – V. N. Karazin National University of Kharkiv. – Kharkiv, 2002.

The dissertation analyzes speech acts directed to the negative ethical appraisal expression. These acts form condemnation contexts. The corresponding contexts actualized in the interpretation of human behavior are quite distinctly displayed in contemprory public media. This determines the actualitй of research on the problem of appraising subject's speech conduct and his moral conscience characteristics. The paper scrutinizes condemnation contexts presented in the critical discourse of public media. The pragmatic characteristics of appraising subject's modal precepts are analyzed. They are revealed in typical ways of moral argumentation. The system of value stereotypes actualized in the corresponding contexts is considered as well.

The mechanisms of speech impact of negative ethical appraisal over the participants of conflict communication are identified. The dissertation defines both the speech subject's ways of expression in axiological statements and the specific features of their subjective modus.

The process of linguistic and philosophic research ascertains some pragmatic factors influencing the ways of presenting the object of negative ethical appraisal in condemnation contexts, the typical ways of depicting the Other One's act which is negatively appraised, as well as moral categories and ethical concepts used as appraisal criteria for the Other One's act. The regulation between the actualization of ethical concepts in condemnation contexts and everyday conscience stereotypes is revealed; the factors determining the actualization of moral norms are defined. The dissertation offers a description for the appraisal scale characteristic of the ethical sphere, and the typical ways of representing speaker's conscience, and finds out the discourse type connected to the negative ethical appraisal and its role in implementing the impact function of contemporary public media text. The research demonstrates the difference between two types of discourse – ethical and critical. Differentiation of two discourse types realized through discourse analysis based on Subject's strategy and tactic interpretation.

Key words: negative ethical appraisal, condemnation context, modal percept, speech strategies and tactics, social and cultural stereotypes, ethical discourse, ideologized discourse, discourse of narrow persons.

 

 

Гуслистая Л. А. Негативная этическая оценка в контекстах осуждения (на материале современной публицистики). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 02 – русский язык. – Харьковский национальный университет имени

В. Н. Каразина. – Харьков, 2002.

В диссертации анализируются речевые акты, направленные на выражение негативной этической оценки, которые формируют контексты осуждения. Актуальность исследования обусловлена тем, что соответствующие контексты, актуализируемые в сфере интерпретации поведения человека, достаточно ярко проявляются в современной публицистике. Работа представляет собой исследование, в котором предлагается комплексный анализ контекстов осуждения, регистрируемых в критическом дискурсе публицистики, с учетом стратегий и тактик речевого субъекта. В ходе исследования выявляются прагматические особенности модальных установок оценивающего субъекта, которые обнаруживаются в типичных способах моральной аргументации, а также определяется система ценностных стереотипов, актуализируемых в контекстах осуждения в качестве норм поведения и оценки.

В предпринятом исследовании устанавливаются механизмы речевого воздействия негативной этической оценки на участников конфликтных форм общения; выявляются намерения речевого субъекта, которые определяются в понятиях иллокутивной силы высказывания, модальной рамки, прагматических импликатур. На основе анализа семантической структуры аксиологических высказываний демонстрируются способы репрезентации речевого субъекта, а также определяется специфика субъективного модуса соответствующих высказываний; устанавливаются прагматические факторы, влияющие как на способы представления объекта негативной этической оценки, так и на способы представления негативно оцениваемого поступка Другого; уточняются те моральные категории и этические понятия, которые используются в качестве критериев оценки поведения Другого. В рамках широкого лингвофилософского осмысления обосновывается зависимость между актуализацией этических понятий в контекстах осуждения и стереотипами обыденного сознания, устанавливаются факторы, предопределяющие актуализацию моральных норм в исследуемых контекстах, выясняются особенности оценочной шкалы, характерной для этической сферы, а также уточняются типичные способы репрезентации нравственного сознания говорящего, что позволяет выявить социокультурные механизмы, регулирующие речевое поведение осуждающего.

Интерпретация интенциональных установок субъекта негативной этической оценки позволяет обнаружить закономерности риторической организации текстов определенных жанров. В работе выделяется тип дискурса, связанного с негативной этической оценкой, и определяется его роль в реализации воздействующей функции публицистического текста. Материалы исследования показывают, что осуждение как речевой акт связан с «обывательской» моделью речевого поведения и критическим дискурсом в публицистике, которому противопоставлен собственно этический дискурс. Параметры, по которым дифференцируются дискурсы этих типов, связаны с коммуникативными стратегиями и тактиками, избираемыми создателями дискурса.

Ключевые слова: негативная этическая оценка, контекст осуждения, модальная установка, речевое поведение, речевые стратегии и тактики, социокультурные стереотипы, собственно этический дискурс, идеологизированный дискурс, «обывательский» дискурс.