Негативні фактори та їх вплив на людину

Якщо людину уразив електричний струм, її потрібно негайно звільнити від провідника струму. Передусім слід знеструмити дріт. Якщо його неможливо відключити, то треба терміново відокремити від нього потерпілого, використовуючи сухі тріски, мотузки й інші засоби. Можна взяти потерпілого за одяг, якщо він сухий і відстає від шкіри, не доторкаючись при цьому до металевих предметів і частин тіла, вільних від одягу. Надаючи потерпілому допомогу, треба передусім ізолювати себе від «землі», тобто стати на суху дошку або взути сухе гумове взуття тощо й огорнути руки сухою тканиною. Потерпілому слід забезпечити спокій і постійно спостерігати за його пульсом і диханням.

Якщо під час електротравми було встановлено клінічну смерть, необхідно у разі відсутності пульсу й дихання здійснити реанімаційні заходи – штучну вентиляцію легенів і непрямий, або закритий, масаж серця. Ці заходи слід проводити доти, поки не відновиться робота серця й дихання, аж до надання потерпілому кваліфікованої медичної допомоги чи появи трупних плям (тобто безпосередніх ознак біологічної смерті). Якщо у потерпілого наявні зміни тканини у місці ураження електричним струмом, йому накладають суху асептичну пов’язку. Отже, щоб уникнути ураження електричним струмом, необхідно всі роботи з електричним устаткуванням і приладами проводити після відключення їх від електричної мережі.

Питання для контролю

1. Фізично небезпечні фактори.

2. Механічні коливання та їх вплив на людину.

3. Шум. Дія шуму на організм людини.

4. Інфразвук як негативний фактор.

5. Ультразвук. Дія ультразвуку на організм людини.

6. Електричні поля як негативний фактор техногенного походження.

7. Електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, їх негативна дія на людину.

8. Електричний струм як негативний фактор побутового середовища.

 

 

Назва «іонізуючі випромінювання» поєднує різні за своєю фізичною природою потоки енергії. Подібність між ними полягає в тому, що всі вони мають велику енергію, близьку за характером своєї хімічної дії на речовину та живі організми.

Усі види іонізуючих випромінювань поділяють на дві групи: електромагнітні випромінювання, до яких належать рентгенівські та гамма-промені, й потоки різних ядерних частинок.

Рентгенівські та гамма-промені належать до широкого спектра електромагнітних хвиль (рис. 2. 2) і посідають у ньому крайнє місце після радіохвиль, інфрачервоних променів, видимого світла та ультрафіолетових випромінювань. Усі ці види випромінювання відрізняються одне від одного довжиною хвилі. Найкоротшу довжину хвилі та найбільшу частоту електромагнітних коливань у цьому спектрі мають рентгенівські й гамма-промені. Так, довжина хвилі рентгенівських променів, що випромінюються діагностичним рентгенівським апаратом, у 10 тис. разів коротша, а гамма-променів, які випромінюються радіоактивним кобальтом (60Со), майже у 450 тис. разів коротша за довжину хвилі променів фіолетового світла.

 

Довжина хвиль, см Тип випромінювання Частота, Гц

100 000 000 000 Електричні хвилі 10-1

10 000 000 000 100

1 000 000 000 101

100 000 000 102

10 000 000 103

1 000 000 104

100 000 105

10 000 106

1000 Радіохвилі 107

100 108

10 109

1, 0 1010

0, 1 1011

0, 01 1012

0, 001 Інфрачервоні промені 1013

0, 000 1 1014

0, 000 01 Промені, які розрізняє людське око 1015

0, 000 001 Ультрафіолетові промені 1016

0, 000 000 1 1017

0, 000 000 01 Рентгенівське випромінювання 1018

0, 000 000 001 Гамма-промені 1019

Рис. 2.2 Типи випромінювання та довжина і частота їх хвиль

 

Що коротша довжина хвилі й що більша частота коливань, то вища енергія випромінювань і більша їх проникаюча здатність.

У ядерній фізиці енергію вимірюють в електрон-вольтах (еВ) і похідних від цієї одиниці тисячах електрон-вольт (кеВ) і мільйонах електрон-вольтів (МеВ). Один електрон-вольт – це енергія, яку отримує електрон, проходячи між пластинами конденсатора з різницею потенціалів у 1 В. Відповідно до деяких фізичних явищ, вважають, що рентгенівські та гамма-промені нагадують згустки енергій, які називають фотонами. Енергія фотона променів фіолетового світла, виражена в електрон-вольтах, дорівнює 3 еВ, рентгенівських променів для діагностики – 30 000 еВ, гамма-кванта 60Со – 1 160 000 і 1 330 000 еВ. Зі зменшенням довжини хвилі енергія квантів зростає. Математично цю залежність можна записати так:

 

де Е – енергія фотона (кванта) ;

- довжина хвилі в ангстремах (1 ангстрем (А0) = 1•10-8 см).

Незалежно від енергії, фотони рентгенівських променів і гамма-квантів поширюються у вакуумі зі швидкістю світла 299 790 км/с.

Звичайним джерелом рентгенівського випромінювання є трубка рентгенівського апарата. У ній електрони, що вилітають під час розігрівання катода, прискорюються в електричному полі, яке створює прикладена до анода висока напруга.

Досягаючи анода, електрони гальмуються, їх кінетична енергія перетворюється на енергію фотонів рентгенівських променів. Максимальна енергія таких фотонів не перевищує прикладеної до анода напруги, але може мати й нижче значення.

Середня енергія фотонів рентгенівських променів становить від половини до третини величини анодної напруги. Фотони рентгенівського випромінювання дуже високої енергії одержують за допомогою бетатрона – спеціального приладу для прискорення електронів. Тут за гальмування прискорених до