Принципи та методи оптимізації функціонально-планувального розвитку вищих навчальних закладів в існуючій міській забудові

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

 

КОВАЛЬСЬКА Гелена Леонідівна

 

УДК 727. 3: 519. 863

 

 

18. 00. 02 – Архітектура будівель та споруд

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

 

Київ – 2002

 

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор архітектури, професор Лаврик Геннадій Іванович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри архітектурної кваліметрії.

Офіційні опоненти – доктор архітектури, професор Уреньов Валерій Павлович, Архітектурний інститут Одеської державної академії будівництва і архітектури, директор; кандидат архітектури Чернявський Володимир Георгійович, Український науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву, керівник науково-дослідного центру Провідна установа – Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, м. Київ.

 

 

Актуальність теми. Вища освіта завжди відігравала важливу роль в науково-технічному та духовному прогресі суспільства, формуванні інтелектуального потенціалу країни. В нових соціально-економічних умовах в Україні значно зріс пріоритет вищої освіти. За останні п'ять років контингент студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) збільшився майже на 20%. Значно розширилася мережа ВНЗ, переважно за рахунок створення недержавних інститутів та університетів, а також у зв'язку з приєднанням до системи вищої освіти середніх спеціальних навчальних закладів (коледжів, технікумів, училищ).

Процес виникнення нових закладів вищої освіти триває, що обумовлює виділення відповідних територій для формування навчальних зон. Це ставить ряд складних містобудівних проблем, особливо враховуючи ті обставини, що більшість діючих університетів, академій, інститутів також потребує значного територіального розширення. Розрахунки показують, що для сучасної організації навчального процесу в ВНЗ площу їх навчальних зон необхідно збільшити майже вдвічі. Суттєве значення для вирішення проблеми зміцнення навчально-матеріальної бази має також необхідність вдосконалення функціональної структури та архітектурно-планувальних рішень навчальних закладів в зв'язку з впровадженням нових форм і методів навчання.

Вирішення зазначених проблем значною мірою ускладнено економічними умовами перехідного періоду, відсутністю вільних територій для розширення навчальних зон, особливо у великих містах з історичною сформованою забудовою, де розташована більшість інститутів та університетів. Тому виникає актуальне завдання пошуку нових, більш ефективних функціонально-просторових рішень та прийомів подальшого розвитку ВНЗ, зокрема шляхом вдосконалення внутрішньої планувальної структури навчальних будівель і території, поєднання вищих навчальних закладів з мережею закладів іншого рівня освіти, виявлення можливості кооперованого використання окремих складових навчального процесу, визначення ефективних взаємозв'язків закладів освіти з іншими об'єктами міста, як системи вищого рівня. Потребують також подальшого дослідження методи оцінки і прийняття рішень у процесі архітектурного проектування ВНЗ. Це співпадає зі стратегічним завданням реформування освіти, містобудівною політикою держави та необхідністю удосконалення методології архітектурних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації обумовлена виконанням Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ сторіччя), коригуванням діючих та створенням нових нормативних документів у галузі будівництва навчально-виховних закладів, розробкою генеральних планів міст відповідно до Генеральної схеми планування території України, затвердженої Законом України від 7 лютого 2002 р. № 3059-ІІІ.

Проблема вдосконалення архітектурних рішень навчальних закладів знайшла часткове відображення в наукових працях вітчизняних дослідників: В. І. Єжова, Л. М. Ковальського, О. С. Слєпцова, І. Г. Воробйова, О. М. Дячок, О. О. Начевої, В. П. Поліщука, В. Т. Шпаківської та інших. Але в цих роботах розглядались, головним чином, об'ємно-планувальні рішення загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів. Питанням проектування будівель інститутів та університетів були присвячені дисертаційні праці Л. А. Добровольського та П. А. Солобая. Перше спрямоване на виявлення принципів вирішення інтер'єрів ВНЗ з технічними засобами навчання, а друге – на удосконалення структурно-композиційних якостей навчальних будівель. Питання взаємопов'язаного об'ємного і територіального розвитку закладів вищої освіти не розглядались.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – розробка і обгрунтування системних принципів і методів прийняття рішень, спрямованих на підвищення ефективності функціонально-планувальних рішень будівель та використання територіальних ресурсів при формуванні і розвитку вищих навчальних закладів в умовах існуючої міської забудови.

Завдання дослідження:

узагальнити і визначити сучасний стан теорії і практики архітектури вищих навчальних закладів, методів оптимізації їх об'ємної і територіальної складових;

виявити основні педагогічні, соціально-економічні та містобудівні фактори, що впливають на функціонально-просторові рішення ВНЗ;

сформулювати принципові положення щодо зонування та ущільнення планувальної структури територій вищих навчальних закладів;

визначити і науково обгрунтувати сучасні методологічні засади та пропозиції щодо оптимізації функціонально-планувальної структури закладів вищої освіти та їх розміщення в міській забудові.

Об'єкт дослідження – функціонально-планувальні рішення вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження – принципи і методичні засади оптимізації функціонально-планувальних складових ВНЗ в умовах існуючої забудови міст.

Методика дослідження грунтується на системному підході до тлумачення об'єкта і предмета дослідження. Експериментальна перевірка і обгрунтування ефективності запропонованих принципів та методів проведена переважно на прикладах розвитку мережі ВНЗ м. Києва, а також у процесі розробки функціонально-планувальних рішень нових навчальних закладів вищої освіти.

Наукова новизна одержаних результатів роботи:

- вперше з позицій системного підходу розглянуті