+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
12
Мова:
Українська
через кожні 3 хв. ФН першого початкового заняття на протязі всього етапу залишалось постійним. Визначена на експериментальному занятті МхЧСС підтримувалась на етапі інтенсифікацією занять: зменшенням кількості інтервалів відпочинку і підвищенням темпу виконання фізичних вправ. Однією із умов завершення етапу фізичного виховання нами було обрано суттєве розширення адаптаційних можливостей організму студенток ЕГ, що відзначалося суттєвою економізацією функцій організму, коли на вершині фізіологічної кривої контрольного заняття спостерігалось зменшення МхЧСС в порівнянні з вихідною, на 20-24 уд/хв, а середньої пульсової вартість заняття, на 12 –16 уд/хв. Індекс тесту Руф’є зменшується на 2,8 –2,9 од. МПК збільшується на 3,3 – 3,4 мл/хв/кг.
Оцінка фізичного розвитку проводилось шляхом аналізу даних антропометричних змін, які проводились за загальноприйнятою методикою. Виміри проводились в один і той же час дня (9.00-11.00 та 15.00 до 18.00 годин). Отримані дані співставлялися в динаміці між етапами обстежень та між групами студенток.
Для проведення дослідження та достовірності результатів експерименту нами було запропоновані, виходячи із авторської програми, студенткам КГ та ЕГ фізичні вправи, які несуть в собі помірну фізичні напругу та які визначили модуль “фізична підготовленість”, а саме: піднімання тулуба із положення лежачи на спині, руки за головою, ноги не фіксуються (кількість разів); кут в положенні сидячи на підлозі, руки в сторони (ноги підняті під кутом 900 ) при вільному диханні (секунди); стрибок в довжину з місця або присідання на одній нозі з опорою на руку (кількість разів); головою дістати до колін (ноги прямі): а) за допомогою рук б) без допомоги рук в) без допомоги рук з фіксацією не менше 3 с; біг 30 м і 300 м.
Для покращання функціональних можливостей організму студенток ми запровадили методику керування інтенсивністю ФН їх фізичним та функціональним станом за допомогою побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої академічного заняття із прогнозуванням інтенсивності, об’єму занять та видів фізичних вправ, що призводять до покращення адаптаційних можливостей організму студенток та зростання МЩЗ академічних та самостійних занять. Під час проведення досліджень були визначені інтервали відпочинку між фізичними вправами і МЩЗ, які регулювались за параметрами ЧСС, життєвого показника та основних параметрів ЕКГ. Критерієм контролю за інтервалами відпочинку у часі проведення занять служив рівень відновлення частоти серцевих скорочень, який забезпечував його наближення до вихідного рівня. У процесі проведення досліджень в зв’язку з поступовим покращенням адаптаційних механізмів організму нами планово збільшувався рівень ФН і час його безперервного виконання, при цьому час відпочинку між фізичними вправами залишався в вихідних межах а МЩЗ не планувалась, а вираховувалась як наслідок функціональних можливостей організму на визначеному етапі фізичного виховання. Отже, інтервали відпочинку між фізичними вправами визначались по рівню та темпу виконання фізичних вправ – за величиною ЧСС. На кожному етапі дослідження нами здійснювалось керування ФН студенток за визначеними нами критеріями. В часі дослідження реєструвались і уточнювались критерії керування, а також проводилась корекція обсягу, об’єму і інтенсивності ФН, що було пов’язано з необхідністю здійснювати ефективне керування маючи обмежену інформацію про керовану систему з одного боку а з іншого боку можливістю вивчити та визначити їх характеристики в процесі керування і тим самим оптимізувати процеси керування.
Результати дослідження та їх обговорення. Отже, на першому етапі занять за допомогою побудованих нами індивідуальних портретів (моделів) фізіологічної кривої для студенток СМГ з захворюваннями серцево-судинної системи (табл. 1, рис. 1.1 - 1.4) нами було зареєстроване розраховане планове підняття МхЧСС до межі 132,0±4,0 уд/хв (100%) з часом її досягнення на 65 хв, що є серединою основної частини заняття, та розраховане досягнення ЧСС нижче максимального на 10% - на 55 хв заняття, що є кінцем підготовчої частини і на 75 хв занять, що є закінченням основної частини заняття.
Таблиця 1
Характеристика модельних параметрів індивідуальних портретів фізіологічної кривої студенток спеціальної медичної групи
ПоказникиЕтапи занять
І етапІІ етапІІІ етапІV етап
Тривалість етапу занять (тижнів)6121735
Максимальна ЧСС, уд/хв132,0 ± 4,0132,0 ± 4,0132,0 ± 4,0140,0 ± 4,0
Кількість повторень максималь-ної ЧСС, разів1233
Час досягнення максимальної ЧСС, хв6555/7545/65/8040/60/80
Середня пульсова вартість (ЧСС) за заняття, уд/хв112,0 ±4,0116,0 ±4,0122,0 ±4,0128,0 ±4,0
Моторна щільність заняття, %30,0±5,040,0±5,060,0±5,065,0±5,0
Потужність роботи (NA)455 ±11,8509 ±11,7558 ±13,5653±12,2
Життєвий показник26 - 2930 - 3334 - 37
Р-Q та QRSне змінилися (р0,05)
T 30 %20 %не змінювалися (р0,05)
Рівень ФН для самостійних занять студенток СМГ з захворюваннями серцево-судинної системи також регулювався за допомогою побудованих портретів фізіологічної кривої (рис. 1.1 – 1.4), які з достовірною точністю повторюють рівень досягнення ЧСС саме на 55, 65 і 75 хв академічних занять. Таке планування необхідне для покращення адаптаційних можливостей організму до наступних етапів застосування ФН. Для проведення самостійних занять студенткам ЕГ пропонувався відбиток індивідуального портрету фізіологічної кривої заняття. Також були визначені середні величини реєстрованих показників в ЕГ студенток.
На першому етапі дослідження (табл. 1, рис. 1.1) середня пульсова вартість заняття становила 112,0±4,0 уд/хв, амплітуда зубця Т при МхЧСС зменшувалась на 30%, інтервали Р–Q i QRS достовірно не змінювались.
Рис. 1.1. Модель (портрет) фізіологічної кривої на І