Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Обгрунтування рівня фізичних навантажень студенток з захворюваннями серцево-судинної системи

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

етапі занять з фізичного виховання для студенток ЕГ

 
Рис. 1.2. Модель (портрет) фізіологічної кривої на ІІ етапі занять з фізичного виховання для студенток ЕГ
 
Рис. 1.3. Модель (портрет) фізіологічної кривої на ІІІ етапі занять з фізичного виховання для студенток ЕГ
 
Рис. 1.4. Модель (портрет) фізіологічної кривої на ІV етапі занять з фізичного виховання для студенток ЕГ
 
Встановлено, що в залежності від функціональних проявів організму студенток ЕГ з захворюваннями серцево-судинної системи, моторна щільність академічного заняття на першому етапі коливалась в середині групи в межах 30,0±5,0% і достовірно (р<0,05) корелювала з іншими показниками. Інтервали відпочинку між фізичними вправами коливались в межах 1,25±0,2 хв.
Враховуючи дані першого етапу дослідження оціночна характеристика функції серцево-судинної системи була дещо змінена на другому етапі з плануванням досягнення МхЧСС на рівні 132,0±4,0 уд/хв у часі проведення академічного заняття через 55 хв, що є кінцем підготовчої частини і через 75 хв тобто наприкінці основної частини заняття. 
Для проведення самостійних занять студенткам ЕГ пропонувався індивідуальний портрет фізіологічної кривої заняття в якому відзначалась необхідність врахування потреб серцево-судинної системи у ФН відповідної інтенсивності та обсягу. Керування ФН здійснювалось, як і на першому етапі, збільшенням МЩЗ, котра на другому етапі коливалась в межах 35,0±5,0%.
На другому етапі дослідження (табл. 1, рис. 1.2) середня пульсова вартість заняття становила 116,0±4,0 уд/хв, амплітуда зубця Т при МхЧСС зменшувалась до 20% а кардіоінтервали Р – Q i QRS достовірно не змінювались. Отже, на другому етапі дослідження, в порівняні з першим, нами була виявлена підвищена моторна щільність занять, більш висока пульсова вартість заняття на фоні помірного зниження амплітуди зубця Т при МхЧСС.
 На третьому етапі (табл. 1, рис. 1.3) нами встановлено передумови підвищення адаптаційних потреб організму студенток ЕГ з захворюваннями серцево-судинної системи у подальшому підвищенні фізичних навантажень та побудови на їх основі нових індивідуальних портретів фізіологічної кривої з обов’язковим досягненням МхЧСС рівня 132,0±4,0 уд/хв за академічне заняття і плановим її підвищенням до цього рівня на 45 хв (кінець підготовчої частини заняття), на 65 хв (середина основної частини заняття) та 80 хв (кінець основної частини заняття). Для самостійних занять студенток індивідуальний портрет фізіологічної кривої планувався виходячи з умов досягнення МхЧСС на рівні 132,0±4,0 уд/хв на 45 хв (середина основної частини заняття), ЧСС нижче максимальної на 10% на 35 хв (кінець підготовчої частини заняття) та на 55 хв (кінець основної частини заняття), що вимагало, на третьому етапі, ще більшого підвищення моторної щільності самостійних та академічних занять. Вона коливалась в межах 60,0±5,0% й була вищою майже в 1,5 рази, в порівняні з другим етапом. Середня пульсова вартість заняття на третьому етапі дослідження була 122,0±4,0, амплітуда зубця Т та кардіоінтервали Р-Q i QRS достовірно не змінювались. Отже нами спостерігалось подальше зростання пульсової вартості заняття і незначне зниження рівня її в порівнянні з другим етапом дослідження.
У продовж трьох етапів застосування індивідуальних портретів фізіологічної кривої нами було відзначене суттєве збільшення (табл. 1) адаптаційних можливостей студенток ЕГ. Тому на четвертому етапі (табл. 1, рис. 1.4) побудова індивідуального портрету фізіологічної кривої була дещо ускладнена за рахунок збільшення темпу зростання МхЧСС та її абсолютного підвищення до 140,0±4,0 уд/хв з плановим її досягненням на 40 хв (кінець підготовчої частини заняття), на 60 хв (середина основної частини заняття) і на 80 хв (кінець основної частини заняття). Відповідно до вказаного підвищились й вимоги до індивідуальних портретів фізіологічної кривої самостійних занять. Індивідуальні портрети фізіологічної кривої для самостійних занять студенток відповідали частині фізіологічної кривої академічних занять під час яких студенти повинні досягати ЧСС 140,0±4,0 уд/хв на 40 хв. Отже, для забезпечення виконання заданого рівня фізичних навантажень моторна щільність заняття на четвертому етапі досягала 65,0±5,0%, що є вище, ніж на третьому етапі в 1,1 рази, Середня пульсова вартість заняття на цьому етапі дорівнювала 128,0±4,0 уд/хв а амплітуда зубця Т при максимальній ЧСС і кардіоінтервали Р – Q i QRS достовірно не змінювались.
 
Висновки
 
Встановлено, що на четвертому етапі занять, в порівнянні з першим, час досягнення максимальної ЧСС зменшився на 25 хв, моторна щільність уроку виросла на 35%, середня пульсова вартість уроку збільшилась на 16 уд/хв.
Доведено, що фізичні вправи, їх обсяг, інтенсивність, об’єм, методика побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої та їх застосування достовірно підвищили адаптаційні можливості організму студенток, позитивно вплинули на компенсаторно-пристосувальні механізми серцево-судинної системи та дозволили їх переведення у групи підготовчі та основні з фізичного виховання. 
 
Література
 
1.Массовая физическая культура в вузе: учебное пособие / [Бердников И. Г., Маглеванный А. В., Максимова В. Н. и др.]. – М.: Высшая школа, 1991. – 176 с.
2.Ільницький В. I. Фізична культура при гіпертонічній хворобі у студентів-медиків: метод. рекомендації / В. I. Ільницький. – Тернопіль: Збруч, 1990. – 26 с.
3. Іваночко О. Моделювання фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп із захворюванням серцево-судинної системи / Іваночко О., Магльований А., Кунинець О., Дзівенко О. // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 12: У 4-х т. – Львів : НВФ “Українські технології”, 2008. – Т. 3. – С. 99–104.
4.Мізеров М. М. Деякі аспекти національної системи фізичного виховання студенток спеціального навчального відділення / Тез. доп. Всеук. наук. конф. “Спорт і національне відродження”. – Львів, 1993. – С. 36–39.
5.Мізеров М. М., Магльований А. В. Моделювання рівнів фізичних навантажень для студенток з порушенням обміну речовин / Середня ступінь ожиріння // Тез. доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі". – Донецьк, 1995. – С. 73–74.
6.Мізеров М. М. Системність у регламентації рухового режиму студенток спеціального медичного відділення на основі характеристик їх функціонального стану і фізичного розвитку / Збірник наукових праць за матеріалами П Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ–Луцьк, 1996. – С. 443–448. 
7.Організм і особистість. Діагностика та керування / Магльований А., Белов В., Котова А. - Львів; Медична газета України, 1998. – 250 с.
8.Працездатність студенток: оцінка, корекція, управління / Магльований А. В., Сафронова Г. Б., Галайтатий Г. Д., Бєлова Л. А. – Львів, 1997. – 128 с.
Фото Капча