Обгрунтування технології вирощування Ехінацеї пурпурної в умовах ПСП «Новогригорівське» Арбузинського району Миколаївської області

 

Ехінацею пурпурову вирощують на захищених від холодних вітрів ділянках, бо в малосніжні  й морозні зими вони можуть вимерзати.

Попередники. Кращими попередниками – звичайний пар, однорічні та багаторічні трави, горох, озимина, кукурудза.

Удобрення.  Вносять органічні добрива під зяблеву оранку (20-30 т/га) та мінеральні добрива по 45-60 кг/га NPK,фосфор і калій – восени, азот – передпосівну культивацію. Також при сівбі вносять суперфосфат 20-30 кг/га.

Обробіток ґрунту. Лущення дисковими лущильниками(ЛГД-10) на глибину 6-8 см; якщо за один прохід лущильника грунт розроблено погано, застосовують ще один прохід лущильниками під кутом чи упоперек до першого на ту саму глибину з одночасним коткуванням кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Після відростання бур’янів  поле орють плугами з передплужниками 25-27 см.  Весною закриття вологи боронуванням. Передпосівна культивація на глибину 7-8см.Щоб забезпечити  рівну глибину посіву насіння, треба прикочувати кільчастими чи гладкими котками в одному агрегаті з райборонками. Після цього потрібно відразу сіяти.

Сівба. Проводиться сухим насінням. Термін – рання весна. Як тільки грунт прогріється до 10 оС. Сіють овочевими сівалками  (СОН-2,8, СКОН-4,2, СО-4,2), на глибину 2-3см. Норма висіву – 3 кг/га, проте в деяких джерелах норм висіву 8 кг/га [7].

Ехінацею при вегетативному розмноженні поділом кореневищ рослини 2-го року життя висаджували у квітні, червні і жовтні за ширини міжрядь    45 см через 25 см в рядку. Рослини, висаджені навесні, формували повноцінні плоди, хоча й відставали у проходженні фаз на 12–15 днів. За літнього строку приживалося 70% рослин, а їхня продуктивність була значно нижчою порівняно з весняним. Рослини, висаджені восени, починали відростати лише наступної весни. 

При висіванні насіння в теплиці у лютому-березні сходи появляються на 12–17-й день. Найбільш сприятливою температурою для проростання є +22 –25 0С. При температурі нижче +22 0С сходи зріджуються, а при +26 0С підсихають сім'ядольні листки. При висаджуванні розсади у квітні у фазі     2–4-х справжніх листків приживається 95% рослин. Інтенсивний ріст рослин починається з другої половини літа, у 3-й декаді серпня вони вступають у фазу цвітіння. При висаджуванні у травні-червні рослини погано приживаються, їхній розвиток загальмовується, а продуктивність, порівняно з квітневим строком, знижується у 1,5–2 рази.

Догляд за посівами. В перший період вегетації – особливо ретельний. Найперше  ручна прополка бур’янів в рядках і підпушування міжрядь, не допускаючи засипання землею сходів. Культивації проводять на глибину 4-5 см односторонніми лапами-бритвами з захисними щитками. Прорідження в рядках не ведеться. В перший рік проводять 3-4 культивації і 2-3 ручні прополки (залежно від чистоти поля). Другого року рано, до початку відростання бруньок , потрібно прибрати сухі минулорічні стебла, для чого боронують впоперек рядків (БЗТС-1,0). Потім проводять 2-3 культивації міжрядь провести до змикання рослин в рядках на глибину 8-10 см, а вже прополювання в самих рядках залежно від потреби.

Збирання врожаю.  Проводять, як правило, починають з другого року. Залежно від погодних умов збирають в кінці вересня – на початку жовтня. Перед початком збирання надземну частину косять і вивозять за межі поля. Викопують коріння картоплекопачем, який відтрушує їх від ґрунту і складає на поверхні ґрунту і складує на поверхні поля, а можна й підорювати і вибирати вручну. Викопані корені промивають в проточній воді при температурі води не більше 15 градусів. Процес промивки повинен продовжуватись не довше 20 хвилин, інакше будуть втрачатися екстрактивні речовини. Після промивки корені пров'ялюють і сушать під навісами або на горищах. Насінники збирають на 2-3-му  році вегетації рослини в жовтні, коли насіння стане темно коричневим. Насінні кошики зрізують вручну, або обмолочують зерновим комбайном, очищають від домішок, запаковують у мішки й зберігають на стелажах на віддалі не менше як 10 см від підлоги. [6].

 

 

  ПСП  Новогригорівське  Арбузинського  району  Миколаївської  області,  знаходиться  на  відстані  150  км  від  м.  Миколаєва.  Відстань  до  районного  центру  смт.  Арбузинка – 30  км,  до  найближчої  залізничної  станції  Кавуни – 27  км.

Господарство має вигідне економічне положення, так як воно розміщене по близу залізничної станції , який входить до складу областного центру. Сполучення з районним центром як через автошляхи (що мають добре асфальтоване покриття), так і через залізницю, це дає змогу зменшувати затрати на перевезення сільськогосподарської продукції до пунктів прийому, що знаходяться у місті Миколаєві.

 

Сільськогосподарське підприємство “ Новогригорівка“ Арбузинського району відповідно агрокліматичному районуванню території Миколаївської області  відноситься до північного агрокліматичного району, який характеризується теплим, помірно посушливим кліматом(таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Розподіл опадів за даними метеостанції, мм

 

Для даного району характерне затяжне, жарке мало дощове  літо; пізня коротка і тепла осінь; коротка малосніжна  зима; рання, тепла, коротка весна.

Характеристикою основних агро кліматичних факторів цього району служать дані метеостанції, яка знаходиться в селі Мигії (таблиці 2.2)

 

Таблиця 2.2

Середньомісячна температура повітря за