Облік доходів та результатів діяльності ЗАТ "Теріхем-Луцьк"

Визнання доходу і достовірна його оцінка – необхідна інформація для її відображення у фінансовій звітності. У свою чергу, фінансова звітність необхідна для забезпечення інформацією потенційних інвесторів, власників підприємств, кредиторів та інших її користувачів.

Загальні умови визнання доходів підприємства наведені на мал. 1. 1.

 

Мал. 1. 1. Умови визнання доходу.

 

Для визнання доходу повинно відбутись не лише надходження активу або зменшення забов'язань, але й фінансовий наслідок цих подій, в якості якого виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників).

Так, наприклад, коли дебіторська заборгованість учасників підприємства за внесками статутного капіталу покривається за рахунок грошових коштів, основних засобів та інших активів в оплату такої заборгованості, то за цими господарськими операціями дохід не визнається. Коли ж дебіторська заборгованість, пов'язана з розрахунками за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги зменьшуються, та коли списується прострочена кредиторська заборгованість, це призводить до збільшення доходу. З іншого боку, отримана, наприклад, передоплата від покупців хоча і збільшує активи, але не є доходом, оскільки вона лише збільшує поточні зобов'язання.

Надходження від інших осіб, що не визнаються доходами, та випадки, коли дохід не визнаєтьтся, наведено у таблиці 1. 1.

Доходи підприємства класифікуються за різними ознаками.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепродажу (крім івестицій у цінні папери) ;

надання послуг;

використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів, роялті.

В залежності від виду діяльності розрізняють доходи від: звичайної діяльності; надзвичайної діяльності.

Крім того, доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності (див. мал. 1. 2.). [11 стор 297]

 

Таблиця 1.1

Випадки, коли надходження не визнаються доходом. 

№

п/пНадходження, що не визнаються доходомВипадки, коли дохід не визнається

1Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків та обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондівЗдійснення обміну продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами, які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість

 

2Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітета, принципала тощо

3Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг)

4Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг)

5Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором тощо

 

Мал. 1.2 Класифікація доходів за видами діяльності

 

В залежності від місця виникнення доходу розрізняють доходи центрів інвестицій, центрів доходів, центрів прибутку та загальний дохід підприємства.

Планом рахунків передбачені окремі рахункі для обліку доходів у розрізі видів діяльності. Найменування рахунків і субрахунків до них представляють собою докладний опис складу доходів з класифікацією за видами діяльності.

В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або тієї компенсації, яку може бути отримано, з урахування суми будь-якої торговельної знижки, що надається підприємством.

При фінансовій оцінці дходу та побудові бухгалтерського обліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.

Валовий дохід містить у собі економічну вигоду, яку підприємство одержало (або має одержати). Суми, які утримуються в формі податків І акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються із валового доходу та завершують формування чистого доходу.

Чистий дохід – це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавче. До чистого доходу не включаються суми, які отримуються від імені третьої сторони, податок надодану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалізації продукції товарів, робіт, послуг)  (ЧД), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)  (Д), податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (A3), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу (ЇВ), тобто:

ЧД = Д-ПДВ-АЗ-ІЗП-ІВ.

Доходи оцінюються в наступному порядку:

1) дохід, що підлягає отриманню або вже отриманий, виражається у: умі справедливої вартості;

2) у разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які глдлягають отриманню за продукцією (товари, роботи, послуги та інші Іктиви), така різниця визначається доходом у вигляді відсотків;

3) сума доходів за бартерними контрактами визначається:

за справедливою вартістю отриманих активів, робіт, послуг або тих, що підлягають отриманню, зменшеної або збільшеної відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів;

при неможливості визначення справедливої вартості отриманих іктивів, робіт, послуг або таких, що підлягають отриманню, дохід визначається за справедливою вартістю переданих активів, робіт, послуг за Іаним бартерним контрактом.