Облік і контроль лізингових операцій: теорія і практика

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

 

Лайчук Світлана Михайлівна

 

УДК: 657. 42

 

 

Спеціальність 08. 06. 04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському інженерно-технологічному інституті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Малюга Наталія Михайлівна, Житомирський інженерно-технологічний інститут, заступник завідувача кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мних Євген Володимирович, Львівський національний університет ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку та аудиту кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Моссаковський Валерій Борисович, Інститут аграрної економіки УААН, провідний науковий співробітник.

Провідна установа: Волинський державний університет ім. Лесі Українки, кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Захист відбудеться «15» травня 2002 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 350. 02 в Інституті аграрної економіки УААН (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх, к. 212).

 

 

Актуальність теми дослідження. Лізингові операції досить давно стали невід'ємною частиною економіки розвинутих країн, де близько 30% інвестицій припадає саме на операції лізингового характеру. Розвиток лізингу обумовлений високими темпами зростання промисловості, розвитком науково-технічного прогресу. В Україні лізинг є вигідним як для суб'єктів, що надають лізингові послуги, так і для користувачів таких послуг. Для економіки України в цілому лізинг корисний тим, що сприяє прискоренню темпів оновлення та модернізації основних засобів, забезпеченню взаємної вигоди партнерів, підвищенню ефективності економіки країни.

З прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку в Україні виникла необхідність розробки методології обліку лізингових операцій, орієнтованої на міжнародний досвід та національні традиції.

Питання обліку лізингових операцій були предметом досліджень ряду вчених: українських – Ф. Ф. Бутинця, М. Я. Дем'яненка, Г. Г. Кірейцева, О. Г. Луб'яницького, В. І. Міщенка, П. Т. Саблука, Н. Г. Слав'янської, Ю. І. Осадчого, Я. Б. Усенка; і зарубіжних – П. Балтуса, Г. Бірмана, Р. Брейлі, В. Д. Газмана, І. Є. Глушкова, В. А. Горемикіна, Е. В. Кабатової, Н. П. Кондракова, І. А. Ламикіна, С. Майєрса, Ж. Матука, Н. А. Панічева, Л. Н. Прилуцького, Ю. Н. Самохвалової, Є. Н. Чекмарьової, В. Хойєра, С. Шмідта, Х. -Й. Шпітлера та ін.

Наукові дослідження лізингових операцій здійснювались в різних аспектах – економічному, фінансовому та бухгалтерському. Причому дисертаційні дослідження з бухгалтерського обліку лізингових операцій проводились лише в Росії. В Україні не захищено жодної дисертації, яка була б присвячена питанням обліку лізингових операцій. Предметом дослідження науковців виступали лише орендні відносини в аграрному секторі економіки, без розгляду питань лізингу.

В економічній літературі не існує однозначного трактування та економічного обґрунтування лізингу, його видів, складу лізингових платежів, допускається заміщення понять, функцій, видів та форм платежів. Подібні перекручення неадекватно відображають економічну структуру лізингових платежів, які мають багатокомпонентний характер. До цього часу не розроблено чіткої класифікації лізингу: межі між різними ознаками класифікації лізингу не завжди визначені належним чином, в одному договорі часто поєднуються ознаки різних видів лізингу. Все це підкреслює відсутність визначеності та упорядкованості в понятійному апараті теорії і практики лізингової діяльності.

Не регламентовані чинним законодавством питання щодо визначення розмірів лізингових платежів, способів їх розрахунку, особливо по об'єктах, що були в експлуатації, частка яких значно перевищує частку нових засобів виробництва, які надаються в лізинг в Україні.

Крім того, до цього часу чітко не визначений порядок документування лізингових операцій, немає типових регістрів для їх обліку у лізингодавця та лізингоодержувача. Для відображення здійснених у звітному періоді лізингових операцій використовуються облікові регістри, створені для обліку основних засобів. Це призводить до того, що в регістрах обліку не знаходять відображення всі показники, необхідні для прийняття управлінських рішень і для контролю за виконанням договірних умов.

Нормативно не врегульоване питання бухгалтерського обліку ремонту і реконструкції об'єктів лізингу, проведених лізингоодержувачем за рахунок лізингодавця, та обліку розрахунків і погашення лізингових платежів шляхом бартерних операцій. Залишається невирішеним питання й щодо порядку обліку страхування лізингового майна.

Постає необхідність у визначенні елементів облікової політики лізингових операцій та уточненні системи показників по лізингу, які відображаються у фінансовій звітності. Потребує розробки методика проведення аудиту лізингової діяльності.

Недостатня розробка теоретичних та методологічних питань обліку і контролю лізингових операцій, а також потреба в коригуванні ряду положень існуючого порядку обліку визначили актуальність теми дисертаційного дослідження.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування теоретичних і методологічних положень, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку і контролю лізингових операцій.

Для досягнення даної мети в роботі поставлені наступні завдання:

визначити перспективні напрями розвитку лізингових операцій в Україні на основі дослідження генезису лізингу;

встановити місце лізингу в бухгалтерському обліку як економіко-правової категорії;

виявити