Облікова політика підприємства ВАТ "Ушицький комбiнат будiвельних матерiалiв"

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності відповідно до чинного законодавства. Тобто, це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерськго обліку, виходячи з чинних нормативних актів і особливостей діяльності підприємства [1].

В обліковій політиці підприємства має бути відображено інформацію про: метод вибування запасів (із встановлених П (С) БО 9 “Запаси”), який буде застосовуватися на підприємстві, а також, що для підприємства буде вважатися одиницею запасів – їх найменування, однорідна група (вид) ; методи визначення величини резерву сумнівних боргів (П (С) БО 10 “Дебіторська заборгованість”) ; метод амортизації основних засобів (П (С) БО 7 “Основні засоби”) ; величину вартісного критерію належності матеріального активу до малоцінних необоротних активів (згідно з п. 5. 1 П (С) БО 7 “Основні засоби”) та метод нарахування амортизації по таких активах; методи амортизації та діапазон термінів корисного використання нематеріальних активів (п. 27 ПС) БО 8 “Нематеріальні активи”) ; методи оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг (П (С) БО 15 “Дохід”) ; порядок формування резервів для забезпечення майбутніх витрат і платежів; застосування (або незастосування) бухгалтерських рахунків класу 8 для узагальнення інформації про витрати за рентами; визначення та визнання витрат (П (С) БО 16 “Витрати”) ; склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)  (визначає пункт 11 П (С) БО 16) ; перелік і склад змінних і постійно розподілених загальновиробничих витрат (наведений у пункті 16 П (С) БО 16) та порядок їхнього розподілу (додаток 1 до П (С) БО 16; склад витрат майбутніх періодів (Інструкція з використання Плану рахунків).

Дотримуючись принципів бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, а саме принципу послідовності, підприємствам необхідно забезпечувати постійне (з року в рік) застосування вибраної ними облікової політики.

Професор М. С. Пушкар вважає, що інформація – це субстрат, необхідний і обов’язковий для того, щоб оцінити ситуацію, виробити можливі альтернативи управлінських рішень та відібрати найдоцільнішу з них для практичного використання [4].

Згідно із Законом України “Про інформацію” під інформацією розуміють документовані та публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі [2]. Основними вимогами, що висуваються до інформації, є: правдивість та своєчаснісь отримання даних, повнота охоплення, відповідність законодавству, корисність на даному етапі, законність отримання.

Важливим законом функціонування та розвитку підприємства є “закон інформованості”. В. О. Василенко зазначає, що, “чим більшою інформацією володіє організація про внутрішнє і зовнішнє середовище, тим вона має більшу ймовірність постійного функціонування”. Закон інформованості націлює підприємство на зростання інформаційного потенціалу, який виражає ступінь використання існуючих або можливих інформаційних ресурсів. Потенціал вимірює наявні інформаційні ресурси будь-якого суб’єкта, їх структуру, зміст, обсяг, а також вміння їх раціонально і повно використовувати для досягнення мети. Згадаймо також вислів “Хто володіє інформацією, той володіє світом”.

Система управління ставить мету і завдання перед обліком щодо обсягу, якості, терміновості подання інформації про об’єкти контролю, а система обліку передає оброблені дані за наперед визначеною програмою їх збору в систему управління.

Проблеми контролю на підприємстві ПАТ «Ушицький комбiнат будiвельних матерiалiв» виникають у системі менеджменту, який вимагає інформації для оцінки й аналізу певних ситуацій. Для менеджерів інформація – це хліб насущний, оскільки управлінські рішення приймаються на основі фактів, а не інтуїції.

Інформацію характеризують різнобічно, оскільки вона дає можливість вирішити такі питання:

1. Зняти міру невизначеності (ентропію) будь-яких речей, явищ чи процесів.

2. Пізнати оточуючий світ; творити уяву про природу і суспільство.

3. Пізнати закономірності інформації та її властивості в процесах збирання, обробки, нагромадження, зберігання, переробки, використання тощо.

4. Зрозуміти, що інформація – це знання, на основі якого можна орієнтуватися у складному середовищі, використовуючи його для активних дій та управління.

5. Вивчати на основі добутої інформації (знань, повідомлень, відомостей) процеси в економічній діяльності підприємства.

Інформація – це дані про будь-що, знання, виражені сигналами і повідомленнями, на основі яких можна прийняти рішення.

Бухгалтерам ПАТ «Ушицький комбiнат будiвельних матерiалiв» потрібно зрозуміти, що їх робота пов’язана з виробництвом інформації. Особливість інформації полягає в тому, що вона є породженням матерії, але не відноситься ні до матерії, ні до енергії. У кібернетичному сенсі інформація – це відображення одного об’єкта в іншому, яке використовують для управлінського впливу на об’єкт [4].

Структура повідомлень, які формують бухгалтери, їх сенс та практична цінність повинні завжди орієнтуватися на певних користувачів (рис. 2. 1). Без знання потреб системи управління в інформації та запитів конкретних менеджерів на необхідний для них обсяг і структуру даних важко уявити процес управління.

Обмін інформацією здійснюється не взагалі між будь-якими об’єктами, а лише з тими із них, які являють собою систему з певним рівнем організованості.

Цільова функція інформації або її практична цінність полягає у можливості впливати на процеси управління, на відповідну цілям управління поведінку людей [3].

Саме в цьому вбачається корисність інформації.

Цінність інформації можна визначити двома шляхами:

1) сумою втрат,