Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Рокитнівський скляний завод»

Курсова робота

 на тему:

 

 

 

1.1. Фінансова стратегія у системі управління фінансами 

1.2. Організаційна структура фінансового менеджменту 

1.3. Функції фінансового менеджера 

2.1. Управління грошовими потоками ВАТ «Рокитнівський скляний завод» 

2.2. Управліня прибутком на підприємстві ВАТ «Рокитнівський скляний завод» 

2.3. Управління активами на підприємстві ВАТ «Рокитнівський скляний завод» 

2.4. Управління капіталом на підприємстві ВАТ «Рокитнівський скляний завод» 

2.5. Аналіз фінансового стану підприємства на підприємстві ВАТ «Рокитнівський скляний завод» 

2.6. Аналіз можливості банкрутства підприємства 

 

 

Фінанси підприємств є грошовими відносинами, що пов’язані з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів і доходів підприємства.

Від того, наскільки ефективно менеджери підприємства управлятимуть рухом фінансових ресурсів та відносин, що виникають у результаті такого руху, залежить майбутнє підприємства. Некваліфіковані фінансові рішення можуть призвести до скорочення обсягів виробничо-господарської діяльності, а то й до повного краху підприємства.

Виважені рішення, які ґрунтуються на всебічному аналізі зовнішніх і внутрішніх чинників, які визначають фінансово-господарську діяльність підприємства, забезпечать його стабільне економічне зростання та стійкий інтерес до нього інвесторів.

Отже, метою курсової роботи є об’єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Рокитнівський скляний завод» з тим, щоб прийняти ефективні управлінські рішення і правильно, з урахуванням усіх найважливіших чинників, спланувати подальшу фінансово-господарську діяльність підприємства.

Об’єкт дослідження – система фінансового менеджменту на підприємстві ВАТ «Рокитнівський скляний завод».

Предмет дослідження – фінансова звітність підприємства ВАТ «Рокитнівський скляний завод».

Дослідженням в цій галузі займалися О. М. Тридід, О. Г. Тижненко, Л. О. Тижненко, О. В. Жалко, Т. Г. Рязаєва, І. В. Стасюк, Зінченко Т. та ін.

 

 

 

Поняття «фінансова стратегія» у загальному можна визначити як довготерміновий фінансовий план (програму) розвитку діяльності підприємства для досягнення певної мети. Вона окреслює основні шляхи, за якими потрібно рухатися суб’єкту господарювання, щоб досягнути поставленої мети [2, c. 56-57]. Формування фінансової стратегії є доволі важким і трудомістким процесом, оскільки потребує значних витрат часу, праці і виконання комплексних розрахунків. Важливим у здійсненні цього процесу є врахування таких чинників:

• орієнтації фінансової стратегії на загальну стратегію розвитку підприємства на ринку;
• рівня законодавчого та нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності;
• економічної та політичної ситуації в країні;
• типу ринкової позиції суб’єкта господарювання, оскільки вибір фінансової стратегії залежить від маркетингової політики суб’єкта господарювання, зокрема від того, на яку цільову аудиторію спрямоване виробництво продукції (надання послуг), яку частку і тип ринку (вітчизняний чи міжнародний) планує зайняти підприємство тощо;
• ресурсного забезпечення підприємства, адже на формування фінансової стратегії впливає кількість та якість ресурсів, таких як чисельність та кваліфікація працівників, наявність основних фондів, забезпеченість власними коштами, можливість залучення позикових коштів та інвестицій, інноваційний потенціал [3, c. 123];
• галузевої приналежності суб’єкта господарювання, оскільки галузь економіки, в якій працює підприємство, окреслює напрям формування його фінансової стратегії;
• фінансового стану та конкурентних переваг існуючих та потенційних підприємств-конкурентів, надійності постачальників і покупців;
• рівня ризику фінансової діяльності, зумовленого інфляційними коливаннями, різкими стрибками курсу валют, ризиками неплатежів, ймовірністю настання фінансової кризи тощо [5, c. 131];
• кон’юнктури товарного і фінансового ринків та її зміни.

Головною метою фінансової діяльності підприємства є максимізація його ринкової вартості та підвищення рівня добробуту його власників. Вона досягається шляхом конкретизації цілей з врахуванням завдань та особливостей майбутнього фінансового розвитку підприємства. Система стратегічних фінансових цілей повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високу рентабельність використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і оборотного капіталу; встановлення прийнятного рівня фінансових ризиків в процесі здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства у довготерміновому періоді [1, c. 114].

Фінансові стратегічні цілі мають бути сформовані чітко і коротко та відображати кожну із цілей в конкретних показниках – цільових стратегічних нормативах. Прикладами таких цільових стратегічних нормативів з окремих аспектів фінансової діяльності підприємства можуть бути [1, c. 114-115]:

• середньорічний темп росту власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел;
• мінімальна частка власного капіталу в загальному розмірі капіталу, що використовується підприємством;
• коефіцієнт рентабельності власного капіталу;
• співвідношення обігових і необігових активів;
• мінімальний рівень грошових коштів, що може забезпечити поточну платоспроможність підприємства;
• граничний рівень фінансових ризиків у розрізі основних напрямів господарської діяльності підприємства.

Формування фінансової стратегії передбачає послідовність певних етапів. По-перше, воно не можливе без збирання інформації про ринкове середовище функціонування підприємства (конкурентів, постачальників, клієнтів, посередників, державні органи та служби, банківські установи) та її детального аналізу. На цьому етапі фінансові менеджери повинні застосовувати відповідний фінансовий інструментарій: мікроекономічне фінансове планування, прогнозування, стратегічний і фінансовий аналіз (зокрема СВОТ-аналіз, що охоплює аналіз слабких і сильних сторін підприємства, ризиків та додаткових шансів), статистичні методи та економіко-математичне моделювання. Після виконання аналітичної роботи, здійснення відповідних розрахунків, обговорення альтернативних варіантів