Оцінка і прогнозування економічної стійкості сільськогосподарського виробництва (на матеріалах Автономної Республіки Крим)

дістала подальший розвиток методика аналізу економічної стійкості підприємств різних виробничих типів на прикладі Криму;

удосконалена багатофакторна модель шляхом введення нових показників, що впливають на рентабельність продаж. Модель дозволяє прогнозувати економічну стійкість підприємств;

дістала подальший розвиток методика аналізу використання сукупного сільськогосподарського капіталу як суми уточненої грошової оцінки землі, людського та матеріально-технічного капіталу підприємств різних виробничих типів;

вперше запропоновано методику, алгоритм і програми проведення експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського виробництва, яке розглядається як сукупність підприємств різних виробничих типів;

доповнено матрицю парних коефіцієнтів кореляції показником рентабельності продаж;

дістала подальший розвиток сукупність моделей оптимізаційних задач на базі даних експрес-аналізу, спрямованих на підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в можливості їх використання для визначення та управління економічною стійкістю сільськогосподарських підприємств. Практичну цінність мають висновки щодо закономірностей розвитку сільськогосподарського виробництва в період адаптації до ринкових відносин, висновки з аналізу використання економічних факторів стійкості виробництва підприємств різних виробничих типів. Запропоновано багатофакторну модель, яка дозволяє не тільки аналізувати, але і прогнозувати економічну стійкість агропідприємств. Її реалізація щодо визначення економічної стійкості фірми “Борис-Агро” дозволила ефективно господарювати (Довідка про впровадження, реєстр. № 92/12-01). Практичний інтерес має також сукупність оптимізаційних задач, побудованих на зібраній базі даних, та висновки з матриці коефіцієнтів парної кореляційної залежності, які дозволяють побудувати ранжирований ряд показників фінансової стійкості. Автором одержані довідки про можливість впровадження результатів дисертації з Міністерства АПК Автономної Республіки Крим (Реєстр. № 1211) та Мінекономіки АРК (Реєстр. №. 020/1271).

Особистий внесок здобувача в розробку теми дослідження: наукові результати, що виносяться на захист, одержані дисертантом особисто, без співавторів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом виступів та обговорення на Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” (м. Харків, ХДТУСГ, 2000 р.) і “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (м. Харків, ХДАУ, 2001 р.) ; всеукраїнських міжвузівських науково-практичних конференціях “Украина в 2000 году: трансформация в рыночную экономику” і “Региональная экономика и механизмы управления ее развитием” (м. Сімферополь, КАПКБ, 2000 і 2001 рр.) ; науково-практичної конференції “Республика Крым: проблемы развития региона” (м. Сімферополь, КІЕХП, 2000 р.) і науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів КДАУ (м. Сімферополь, 2001 р.), першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2001” у мережі Інтернет.

Публікації загалом становлять 2, 8 обл. -вид. арк. : по темі дослідження опубліковано 6 статей у наукових журналах, 2 – у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертація має умовні позначення, вступ, три розділи, висновки до кожного розділу, загальний висновок, перелік публікацій, використаних в дисертаційній роботі (176 найменувань) та 5 додатків. Об’єм рукопису 162 сторінки комп’ютерного набору, ілюстрованого 24 таблицями, 7 малюнками, 64 формулами розрахунків. В умовних позначеннях іде опис показників, які прийняті для розрахунку в алгоритмі економічної стійкості господарств. Додатки, які займають 97 сторінок, включають алгоритм і програму розрахунку експрес-аналізу, виконану на мові “BASIC”, блок-схеми, форми вихідної інформації та розпечатку програм щодо аналізу виробничої і фінансової діяльності сільськогосподарського підприємства, довідки про впровадження результатів дослідження.

 

У першому розділі “Теоретичні основи оцінки економічної стійкості суб’єктів сільськогосподарського виробництва” виконано аналіз сільськогосподарського виробництва як об’єкта оцінки економічної стійкості, показані теоретичні основи і модель експрес-аналізу економічної стійкості сільськогосподарського виробництва.

Становлення ринкових структур, які спираються на економічну свободу, контрактні відносини та приватну власність, відбувається одночасно зі структурною перебудовою на макрорівні. Тому економіка перебуває у стані макроекономічної нестійкості, що характеризується складними умовами функціонування. Можна спостерігати певну закономірність входження сільськогосподарського виробництва в ринкові відносини в Україні. Перш за все, цей процес перетворення в сільському господарстві здійснюється державною силою адміністративно-командних методів, які не підтверджуються економічними важелями підтримки підприємств. Через це поява нових організаційно-економічних форм повільно змінює стан справ у сільськогосподарському виробництві, яке продовжує бути збитковим під дією економічних умов господарювання: нееквівалентний обмін продукцією між сільським господарством і промисловістю, дуже високих відсотків комерційних банків, тиском податкового пресу та інших економічних умов. Здійснювалось помилкове перенесення приватної власності в державу, де панувала система державної власності, де десятиріччями запроваджувалась ідеологія колективної праці на громадській власності. Реформування економіки чисто монетаристичними методами поставило підприємства в жорстокі умови виживання “за будь яку ціну”. Для більшості підприємств ця “ціна” виявилася надміру високою. Лібералізація цін та зовнішньоекономічна діяльність, запровадження валютного коридору, жорсткий податковий прес на підприємства і т. ін. – все це негативно впливало на фінансову стійкість підприємств реального сектора економіки. Негативний ефект кожного з факторів був кратно підсилений сумісними їх діями. Особливо небезпечним наслідком інфляційних процесів став інвестиційний спад в економіці, який перевершив спад виробництва. Услід за зменшенням інвестицій відбувся подальший обвал інноваційної активності підприємств. Головною причиною нестачі або відсутності інноваційної активності є дефіцит фінансових ресурсів. Протягом усього періоду реформ до бюджету вилучався інфляційний податок на прибуток. Цим були підірвані джерела і простого, і розширеного відтворення на підприємствах.

Труднощі, які відчувають сучасні виробники, пов’язані зі специфікою аграрної економіки: сільське господарство