Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Симультанні лапароскопічні операції при жовчнокам'яній хворобі в поєднанні з хірургічною патологією внутрішніх жіночих статевих органів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

 (таблиця 3).

Середня тривалість лапароскопічних СО збільшувалась на 15-20%, але була статистично недостовірною. Розбіжностей в частоті інтра- і післяопераційних ускладнень не спостерігалось. Середнє перебування на ліжку було дещо більшим, але, знову ж таки, розбіжності ці статистично недостовірні.
Завдяки суворим показанням до виконання мультидисциплінарних СО, випадків конверсій, релапароскопій і летальних кінців у основних групах ми не спостерігали.
 
 
Малюнок 1. Інтраопераційні показники варіабельності серцевого ритму у хворих, які перенесли симультанні операції (IA група) і лише ЛХЕ (IБ група)
 
Для порівняльної оцінки травматичності симультанних лапароскопічних операцій (35 пацієнток IA групи) і лапароскопічних операцій, які виконували з приводу однієї лише жовчнокам'яної хвороби (30 хворих IБ групи), нами спільно зі співробітниками кафедри патологічної фізіології ОДМУ проведено дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР) методом кардіоінтервалометрії.
Показники ВСР, отримані до початку операції, в обох групах не виявили якоїсь істотної різниці і в більшості своїй відповідали показникам практично здорових жінок.
Дані кардіоінтервалометрії, отримані на інтраопераційному етапі дослідження і через 20 годин після операції, свідчать про те, що адаптивні реакції організму на операційну травму аналогічні в обох групах хворих. Це свідчить про відсутність істотних розбіжностей у травматичності симультанних операцій порівняно з однією лише ЛХЕ (малюнок 1).
Для вивчення віддалених результатів лікування нами проаналізовано результати контрольних оглядів і дані опитування пацієнток шляхом анкетування, проведені через 12-36 міс після операції (таблиця 4).
Встановлено, що віддалені результати СЛО і операцій, здійснених з приводу одного лише захворювання, співвідносні. Слід зазначити, що найкращий косметичний ефект спостерігався у хворих, яким макропрепарат видаляли через кольпотомічний отвір. У жодної з цих пацієнток не було рубців і гриж передньої черевної стінки.
Таблиця 4. Віддалені результати лікування хворих, які перенесли симультанні операції
Досліджувані показники Групи хворих
IА, n=68 IБ, n=53 IIA, n=27 IIБ, n=31
Стан хворих: добрий задовільний незадовільний 55 10 3 41 9 3 23 3 1 21 8 2
Післяопераційні грижі 1 2 0 0
Больовий синдром 4 5 1 2
Холедохолітіаз 1 1 0 0
Повторні операції 1 2 0 1
Хронічний тазовий біль 0 1 1 1
Таким чином, мультидисциплінарні симультанні лапароскопічні операції не обтяжують перебіг основної хвороби, не погіршують найближчі та поліпшують віддалені результати. Лапароскопічні симультанні операції дозволяють уникнути виникнення ускладнень, пов'язаних із загостренням неусунутої супровідної патології, виключають необхідність повторної операції і можливість пов'язаних з нею ускладнень, що зрештою сприяє поліпшенню результатів лікування та якості життя цієї категорії хворих.
 
Висновки
 
1. Поєднання ЖКХ з хірургічною патологією внутрішніх статевих органів жінки в умовах багатопрофільного лікувального закладу зустрічається у 12, 0% хворих, причому в 75% випадків основним захворюванням виявляється ЖКХ, а в 25% – патологія органів малого таза.
2. У зв'язку з частим поєднанням ЖКХ і хірургічної патології жіночих статевих органів дослідження жовчного міхура у жінок, які надходять з гінекологічними захворюваннями, має бути так само обов'язковим, як гінекологічне обстеження хворих із ЖКХ. Діагностику і лікування хворих з поєднаною патологією слід проводити за участю хірурга і гінеколога, які володіють технікою лапароскопічних операцій.
3. Запропонована нами класифікація симультанних лапароскопічних операцій визначає 3 рівні технічної складності втручання. При першому і другому ступені складності основного і супровідного етапів симультанна операція рекомендована, при поєднанні ІІІ і І рівнів припустима, якщо обидва етапи відповідають ІІІ рівню складності, симультанна операція протипоказана. Визначення основного і супровідного захворювань обумовлює послідовність виконання етапів операції.
4. Особливості симультанних лапароскопічних операцій пов'язані з індивідуальним визначенням черговості етапів операції, місць введення і кількості лапаропортів, зміною положення хворої залежно від етапу операції, способом видалення препаратів із черевної порожнини. Трансвагінальне вилучення препаратів зменшує ризик інфекційних ускладнень і утворення гриж в ділянці проколів черевної стінки, поліпшує косметичний результат операції.
5. Результати кардіоінтервалометрії об'єктивно свідчать про те, що травматичність симультанних лапароскопічних операцій істотно не відрізняється від травматичності лапароскопічних втручань, здійснених з приводу одного захворювання.
6. Симультанні лапароскопічні операції не супроводжуються істотним збільшенням тривалості втручання, частоти інтра- і післяопераційних ускладнень і тривалості стаціонарного лікування порівняно з показниками хворих, які перенесли операції з приводу лише одного захворювання.
7. Виконання лапароскопічних симультанних операцій дозволяє водночас вилікувати хвору від двох і більше поєднаних захворювань, виключає ризик можливих загострень або ускладнень супровідної патології в післяопераційному періоді, позбавляє від повторної операції та пов'язаних з нею можливих ускладнень.
 
Практичні рекомендації
 
1. Для поліпшення виявлення супровідної патології жіночих статевих органів у хворих з ЖКХ комплексне клініко-лабораторне обстеження слід проводити за участю гінеколога, а жінки, госпіталізовані для оперативного лікування в гінекологічні стаціонари, повинні обстежуватися за участю хірурга.
2. При виявленні поєднання ЖКХ і хірургічної патології жіночих статевих органів з метою поліпшення результатів лікування цієї категорії хворих рекомендується виконання симультанних операцій з урахуванням показань, протипоказань і умов для їхнього проведення. При плануванні виконання симультанних лапароскопічних операцій слід враховувати рівень технічної складності передбачуваних втручань відповідно до запропонованої класифікації.
3. Для виконання симультанних лапароскопічних операцій пацієнтку на операційному столі слід покласти в
Фото Капча