Одеський вчений, інженер-технолог Костянтин Андрійович Богомаз

 

Надія Білявська (м. Одеса)

Статя присвячена професору Костянтину Андрійовичу Богомазу, який з 1922 до 1929 р. очолював Одеський технікум технології зерна та борошна – перший в країні вищий навчальний заклад даного профілю. З ім’ям інженера-технолога К. А. Богомаза пов’язана ціла епоха розвитку вітчизняного млинарного машинобудування, будівництва та обладнення млинів. У статті подано життєвий та творчий шлях К. А. Богомаза, особливу увагу приділено його внеску в становлення та розвиток вищої школи в галузі хлібопродуктів.

Ключові слова: борошномельна промисловість, вища школа, історія, Одеський технікум технології зерна та мукі.

Загальновідомо, що протягом своєї історії Одеса завжди привертала до себе прогресивних діячів науки, техніки, культури. На жаль, не всі з них відомі сьогоднішнім одеситам, які часто йдуть по уторованих ними дорогах. Так, вдячна пам’ять нащадків обійшла стороною багатьох представників загону видатних інженерів. Заповнюючи цю прогалину, хотілося б віддати належне професору, інженеру-технологу Костянтину Андрійовичу Богомазу.

22 червня 1922 р. в Одесі було відкрито перший в країні вищий навчальний заклад з підготовки кваліфікованих фахівців для борошномельно-круп’яної промисловості та елеваторного господарства – технікум технології зерна та борошна.

Він був створений за ініціативою видатного вітчизняного фахівця – інженера Костянтина Андрійовича Богомаза на базі млинарно-технічного училища, історичні корені якого тягнуться до заснованої в 1902 р. Одеської школи борошно-мелів, що випускала техніків- бо-рошномелів і крупчатників.

Костянтин Андрійович народився в 1859 р. в місті Новомосковську Катеринославської губернії. Спочатку навчався в Катеринославській гімназії та Кременчуцькому реальному училищі, потім – у С. -Петербурзькому технологічному інституті [1; 2].

У Російський імперії не було вищих спеціальних навчальних закладів з підготовки інженерів для зернопереробної промисловості. Потребигалузі в кваліфікованих працівниках забезпечувалися в основному за рахунок іноземних фахівців. С. -Петербурзький, Харківський технологічні та Київський політехнічний інститути давали можливість спеціалізуватися по борошномельному виробництву, але вони в своїй структурі не мали ні спеціальних факультетів, ні кафедр, які забезпечували глибоке вивчення технології борошномельного виробництва і проектування млинів. Тому число студентів, які обрали цю спеціальність, було мізерним – за 18731914 рр. не більше 20 осіб. У це число входить і К. А. Богомаз – випускник С. -Петербурзького технологічного інституту (1884 р.), учень професора П. А. Афанасьєва.

Будучи студентом, К. А. Богомаз був революційно налаштований: «По агентурным сведениям полиции 1877 г. студент Технологического Института К. А. Богомаз устраивал в своей квартире в Петербурге тайные собрания политического характера. По агентурным сведениям 1880 г. был заподозрен в принадлежности к тайному обществу. Летом 1880 г. вместе с другими молодыми людьми, жил в Маслове (Тверской уезд), в имении землевладельца Сабанеева. Дознанием не были установлены их «преступные» цели; тем не менее, по распоряжению московского генерал- губернатора удален из имения Сабанеева» [3].

К. А. Богомаз закінчив механічне відділення, вибравши млин темою свого дипломного проекту. Він став одним з перших інженерів-технологів, які присвятили себе млинарству, першим вітчизняним інженером-крупчатником. З ім’ям професора К. А. Богомаза пов’язана ціла епоха розвитку машинобудування, будівництва і обладнання нових млинів. Почавши свою трудову діяльність на млині братів Риловникових в с. Г апо- ново Курської губернії, Костянтин Андрійович працював там з 1884 по 1886 р. [1, 4].

У кінці 1887 р. Костянтин Андрійович був запрошений А. М. Ерлангером на посаду старшого інженера при Одеському відділенні товариства з влаштування млинів «Антон Эрлангер и Ко»*, що обслуговувало Україну та Кавказ. 1890 р. ним було організовано Київське, а в 1892 р. – Катеринославське відділення товариства. К. А. Богомаз одночасно забезпечував проектування та спостереження за будівлями млинів Одеського, Київського й Катеринославського відділень. 1900 р., передавши свої обов’язки по Одеському та Катеринославському відділенням іншим інженерам, К. А. Богомаз організував Варшавське відділення Товариства «Антон Эрлангер и Ко». За час роботи у Товаристві Костянтин Андрійович неодноразово виїжджав за кордон – у Німеччину, Бельгію, Францію, Італію та інші країни для ознайомлення з досягненнями будівництва млинів і технології переробки зерна.

За період роботи в Товаристві «Антон Эрлан- гер и Ко» К. А. Богомазом були побудовані десятки млинів, у тому числі найбільші в Україні, як наприклад, колишній млин Бродського у

Києві. 1857 р. на околицях Києва було побудовано млин, який 1870 р. перейшов у власність до одного із засновників відомої династії цукроза- водчиків І. Бродського (його називають – млин Бродського). В кінці XIX – на початку XX ст. – це одне з найбільших підприємств Російської імперії, продуктивністю 3 млн пудів на рік. Сьогодні від млина «Лазар Бродський» залишився тільки елеватор на Подолі, де облаштовано книгосховище Національної парламентської бібліотеки України. Діяльність інженера К. А. Богомаза була також пов’язана із впровадження перших мийних машин, вальцьових верстатів, розсів Гагенмахера [5; 6].

З 1912 р. Костянтин Андрійович починає викладацьку діяльність в Київському політехнічному інституті, де читає курс лекцій з технології зерна і борошна та будівництва елеваторів, керує дипломним проектуванням. З 1912 по 1919 р. під керівництвом К. А. Богомаза було підготовлено та випущено 10 інженерів, які спеціалізувалися по борошномельній промисловості [7]. Професор К. А. Богомаз був у числі перших викладачів Одеського політехнічного інституту, організованого у 1918 р. за