Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Океан як середовище життя та його біологічні ресурси

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст 
 
Вступ
Розділ 1. Основні відомості про Світовий океан
1.1 Поняття Світового океану та його значення
1.2 Історія дослідження Світового океану та його ресурсів
Розділ 2. Біологічні ресурси Світового океану
2.1 Біологічні ресурси та їх роль
2.2 Океан як середовище життя його біологічних ресурсів
2.3 Рослинність світового океану
Розділ 3. Раціональне використання біологічних ресурсів людиною та охорона їх
Висновок
Література
 
Вступ
 
Із усіх планет Сонячної системи тільки на Землі є океан. Ймовірно, океан утворився з води, що звільнилася при розігріві водомістких мінералів в кінці періоду формування Землі як планети.
Світовий океан – колиска життя, планетарний регулятор тепла й вологи та газового складу атмосфери, є найважливішим комплексом географічної оболонки який має дивовижну площу та неймовірні природні ресурси.
Океан являє собою невід'ємну частину нашого життя, забезпечує людство їжею та мінеральними ресурсами, тому я вважаю що ця робота є актуальною.
Для мене є цікавим біорізноманіття Світового океану та його роль як середовища життя тому я і обрала цю тему.
Об’єктом дослідження цієї роботи є Світовий океан
Предметом є умови життя у Світовому океані та його біологічні ресурси.
Ціль цієї роботи полягає у ознайомленні з океаном як середовищем життя та його біологічними ресурсами.
Задачі цієї роботи полягають у визначенні поняття Світового океану, історії його дослідження, проведення класифікації біологічних ресурсів, ознайомленні з життям риб та рослинним світом океану.
Методи: джерело-знавчий метод, аналітичний метод, історичний метод, картографічний метод, порівняльно-географічний метод.
Моя робота складається з вступу, трьох розділів та висновку, в кінці представлений список використаної літератури. При написанні данної роботи я ознайомилася з одинадцятьма джерелами. Також до роботи увійшли 18 рисунків та 2 таблиці.
 
Розділ 1. Основніві домості про Світовий океан
 
1.1 Поняття про Світового океану та його значення
 
Світовий океан – це сукупність океанів і морів Землі, води яких утворюють безперервну океаносферу, навколо всіх материків та островів. Він характеризується: величезною площею у 361 млн. кв. км або 70, 8% поверхні Землі; великими глибинами (середня глибина 3, 7 км) і величезним обсягом вод (1, 3 млрд. куб. км) ; своєрідною геологічною і геоморфологічною будовою; солоністю води і постійністю сольового складу; наявністю життя аж до максимальної глибини (11 км) ; єдністю і безперервністю всіх властивостей, що забезпечується рухом вод; різноманіттям природних умов і внутрішніх процесів, активною взаємодією з атмосферою, граючим величезну роль в природі Землі[1].
Океан являє собою дуже складну природну систему, в якій взаємодіють вода (складний соляний розчин), гірські породи дна та берегів, населяючи його організми та повітряні маси, що вирують над океаном. І в той же час океан єдиний, розвивається за єдиними законами, відповідає на зовнішні подразники як «єдиний добре збалансований організм»[6].
Світовий океан поділяється на океани, моря, затоки і протоки. Офіційно прийнято поділ Світового океану на Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий океани (Табл. 1). Дослідниками останніх років встановлено, що південні частини Атлантичного, Індійського і Тихого океанів являють собою єдину фізико-географічну область, яку, за пропозицією багатьох геологів, виділяють в Південний океан. Слід зазначити, що найбільшим є Тихий океан (41, 1% площі Світового океану), потім Південний (21, 3%), Атлантичний (20, 4%), Індійський (13, 1%), Північний Льодовитий (4, 1%).
Назву «море» присвоєно 70-ти акваторіям (включаючи внутрішні моря: Каспійське і Аральське). Деякі океанські затоки (Мексиканська, Гудзонова, Перська та ін) є по суті морями[1].
 
Таблиця 1. 
ОкеанПлощаОб’єм водиСолоністьКількістьморівСередня глубинаСередня t°С води
Тихий179, 7 млн.
 710, 4 млн.  
34, 5 ‰313984 м19, 37°С
Атлантичний91, 6 млн.
 
329, 7 млн.
 35, 4 ‰16 3600 м16, 53°С
Індійський76, 17 млн.
 282, 6 млн.
 34, 8 ‰113710 м17, 27°С
Північний
Льодовитий14, 75 млн
 18, 1 млн.
 30 ‰111225 м0°С
Основні характеристики океанів, Панкевич Л. В. [2].
 
Океани займають важливе місце в житті людства. Через них проходять основні транспортні шляхи, що забезпечують зв'язок між країнами і континентами[4]. Морському транспорту належить провідна роль у міжнародному обміні: морем перевозиться більше 80% фізичного обсягу зовнішньоторговельних вантажів[1].
В даний час масштаби і темпи матеріального виробництва вимагають все більшої кількості мінеральної сировини, а інтенсивний приріст населення земної кулі викликає необхідність збільшення харчових ресурсів, тому зростає інтерес до нових джерел мінерального і продовольчої сировини[2].
Світовий океан є найбільшим джерелом, значення якого для людства безупинно зростає і буде зростати в міру розвитку продуктивних сил, науки і техніки. Вчені стверджують, що світова економіка майбутнього – це насамперед економіка Світового океану. Відомий французький дослідник океанів Клод в вісімдесятих роках XX сторіччя писав, що океан стане настільки ж необхідний для існування людей, як повітря і світло, земля і рослини[1].
Загальна маса всіх живих організмів Світового океану налічує 30 млрд. т. З них на частку риби припадає близько 500 млн. т, решту ж масу складають молюски, ракоподібні, інші види тварин і морська рослинність. Світовий океан багатий і мінеральними ресурсами. За підрахунками вчених, запаси його конкрецій визначаються в 300 – 350 млрд. т, а їх щорічний приріст перевищує річну потребу світової економіки в залізі, марганцю, кобальту та інших рідкоземельних елементах. Багатий океан також хімічними та енергетичними ресурсами.
Рибальство і видобуток різноманітних морських тварин є найбільш давнім і традиційним видом використання багатств Світового океану. В даний час в його величезних просторах щорічно видобувається близько 80 млн. т. риби, ракоподібних, молюсків та інших морепродуктів.
Таким чином, освоєння Світового океану – це одна з глобальних проблем розвитку людства, що має практичне значення для всіх країн світу. Країни, що розвиваються, більшість з яких життєво зацікавлені в освоєнні багатств Світового океану, справедливо ставлять питання про спільні зусилля всіх держав у використанні ресурсів Світового океану[4].
 
1.2 Історія дослідження Світового Океану
 
Розвиток людства нероздільно пов'язаний з вивченням, освоєнням та нагромадженням знань про Світовий океан. У 17-19ст у багатьох країнах організовують навколосвітні подорожі, проводяться дослідження окремих частин Світового океану, уточнюються обриси берегів, визначаються особливості температури води, її солоність, головні риси рельєфу дна. На цей період припадають перші вагомі узагальнення знань про Світовий океан, застосування нових методів дослідження океану. Важливими були навколосвітні подорожі Івана Крузенштерна і Юрія Лисянського (1803-1806), Отто Коцебу (1823-1826), Джеймса Кука (1768-1779) та ін. [12].
Перша спроба наукового дослідження Світового океану і його дна була зроблена британською експедицією на кораблі «Челленджер», організована Англійським Королівським товариством у 1872 – 1876 рр. її результати були опубліковані в 50-ти томах, які не втратили наукового значення і донині[13]. Це плавання заклало основи сучасної океанології. Експедицією на «Челленджері» було організовано 362 станції. На них вимірювалися глибини, визначалися різні властивості океанічної води, було зібрано морські колекції, що включали тисячі видів рослин і тварин та виявлено одне з найглибших місць Світового океану, яке нині називають западиною Челленджера (Маріанський жолоб)  (район Маріанських островів) [12].
Метод ехолотування, розроблений у роки Першої світової війни, дозволив скласти нові карти шельфу і материкового схилу. Однак справжній прогрес у дослідженнях почався лише після закінчення Другої світової війни (1939-1945), коли у вивченні океану взяли участь військово-морські сили різних країн.
Провідна роль у підводних дослідженнях належала США і СРСР; у менших масштабах подібні роботи проводили Великобританія, Франція, Японія, ФРН та інші країни. Протягом двох десятків років вдалося отримати досить повне уявлення про рельєф океанічного дна. Велике значення мали також дослідження дна океану за допомогою ехозондування, при якому звукові хвилі відбиваються від поверхні корінних порід, захоронених під крихкими осадами[13].
У другій половині XX ст. міжнародні дослідження стають масштабнішими. В 1957-1959 рр. спостереження в різних частинах Світового океану ведуть 70 науково-дослідних суден з різних країн світу. В 1964 р. розпочалася Міжнародна програма глибоководного буріння дна Світового океану. Результати досліджень дали змогу розширити знання про будову дна, розвиток морських організмів, переміщення водних мас, досліджувалися якість води і чинники, що впливають на неї, а також біологічні ресурси, засоби господарського використання ресурсів моря, океанічне дно[12].
Помітним кроком уперед у дослідженні океану була розробка глибоководних апаратів з ілюмінаторами. У 1960 р. Жак Пікар і Дональд Уолш на батискафі «Трієст» здійснили занурення до найглибшої на Землі Маріанської западини в Тихому океані, досягнувши глибини 10 919 м. «Пірнаюче блюдце» Жак-ІваКусто виявилося найбільш вдалим серед апаратів подібного типу; за його допомогою вдалося відкрити дивний світ коралових рифів і підводних каньйонів до глибини 300 м. Інший апарат, «Алвін», спускався до глибини 3650м і активно використовувався в наукових дослідженнях. Глибоководне буріння зробило переворот в уявленнях про геологічну історію[13].
У 80-90-х роках діють міжнародні програми, за якими досліджуються взаємодія океану і атмосфери, розвиток берегів, біологічні та мінеральні ресурси, забруднення морської води, у яких брали участь і українські вчені.
Нині діє міжнародна океанографічна комісія, міжнародна рада з вивчення морів та ін., які об'єднують зусилля вчених різних країн світу, координують їхню роботу з дослідження Світового океану.
На сучасному етапі розвитку суспільства проблема вивчення Світового океану – одна з найважливіших. Вона потребує міжнародного співробітництва, особливо в напрямі використання ресурсів Світового океану, охорони його вод від забруднення[12].
 
Розділ 2. Біологічні ресурси Світового океану
 
2.1 Біологічні ресурси та їх роль
 
Головне багатство Світового океану – це його біологічні ресурси Біомаса Океану налічує 150 тис. видів тварин і 10 тис. видів водоростей, а її загальний обсяг оцінюється в 35 мільярдів тонн, чого цілком може вистачити, щоб прогодувати 30 мільярдів чоловік[4].
Біологічні ресурси Cвітового океану – це риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, криль), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Найбільше в океані крихітних ракоподібних організмів, званих копеподи, напевно, більше, ніж всіх інших багатоклітинних організмів разом узятих. Копеподи служать джерелом їжі для багатьох риб і морських ссавців[5].
До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Біологічні ресурси включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну користь, а також цінність для людства. Рослинні ресурси представлені на територіях і акваторіях вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, які використовуються або можуть бути використані для потреб суспільства. Господарське значення також мають лісові, степові, лучні, болотні та водні рослинні ресурси[3].
Як середовище проживання живих і рослинних організмів Світовий океан підрозділяється на пелагіаль (води) і бенталь (дно), в яких виділяють дрібніші екологічні зони і області[3]. За типом зв'язку з середовищем проживання всі океанічні організми групуються в три основні категорії – планктон, нектон і бентос[10].
Океан є колискою життя на Землі. Основою життя в самому океані, первинною зернинкою в складному ланцюгу живлення є фітопланктон, одноклітинні зелені морські рослини. Ці мікроскопічні рослини зїдаються росллиноїдним зоопланктоном і багатьма видами мілкої риби, які в свою чергу слугують кормом цілого ряду нектонних, активноплаваючих хижаків. В ланцюгу живлення океану приймають також участь і організми морського дна – бентос (фітобентос і зообентос) [8].
Планктоном (рис. 2. 1) називають сукупність організмів, які населяють товщу води і пассивно переносяться течіями. Виділяють планктон тваринний (зоопланктон) і рослинний (фітопланктон). Зоопланктон у свою чергу складається з найрізноманітніших організмів – це найпростіші, рачки, деякі види черв'яків, кишковопорожнинні і молюски[11]. У зоопланктон входять тварині форми планктону, що є основними споживачами фітопланктону. У своючергу зоопланктон служить їжею для багатьох видів риб, головоногих молюсків і вусатих китів[5].
 
Рис. 2. 1 Планктон[15].
 
Кількісний розподіл і продукція зоопланктону в океані в загальних рисах відповідають різноманіттю рослинного життя. Найбільша біомаса зоопланктону спостерігається влітку в помірних і високих широтах (насамперед у фронтальних зонах), а також в екваторіальних районах і районах глобальних підйомів вод в східних частинах океанів, найменша біомаса – в зонах антициклонічних субтропічних кругообігів, так званих «океанічних пустелях»[10. ]
До фітопланктону (рис. 2. 2) відносяться всі рослинні організми – від найдрібніших одноклітинних водоростей до гігантських морських водоростей. Входять в цю групу рослини завдяки їх здатності до фотосинтезу переробляють неорганічні поживні речовини в органічну речовину. Фітопланктон становить близько 90% всього, рослинного царства Землі[5].
До нього відносять численні види одноклітинних водоростей. Розміри планктонних організмів дуже різні: від бактерій розміром кілька мікронів до медуз з двометровими шапками-парасольками. За характером споживання мінеральних речовин і будови скелета планктон складається з крем'яних організмів (діатомові водорості і радіолярії), вапняних організмів (водорості коколітофоріди) і найпростіших форамініфер[11]. Фітопланктон відсутній у глибинах океану, оскільки фітопланктон організми відносяться до рослин і можуть існувати тільки в так званій евфотичній зоні, тобто там, де відбувається фотосинтез. У відкритому океані ця зона простягається до глибини 100 м. [5]. Фітопланктон потребує сонячноне світло, тому він поширений в поверхневому шарі води[11].
 
Рис. 2. 2 Фітоплантон[16].
Бентос (рис. 2. 3) – сукупність організмів, які живуть на дні і в донних відкладеннях морських водойм, здебільшого на мілководді. Як і планктон, бентос поділяють на тваринний (зообентос) і рослинний (фітобентос).
Тваринний бентос складається з представників усіх типів безхребетних, різних видів молюсків, ракоподібних, черв'яків, голкошкірих і найпростіших. Рослинний бентос представлений здебільшого різноманітними водоростями і морською травою, зокрема велетнями рослинного світу – макроцистіс, які досягають довжини 200 м.
 
Рис. 2. 3 Бентос [17].
 
Нектон (рис. 2. 4) – сукупність організмів, пристосованих до активного плавання на значні відстані. Це риби, морські ссавці, деякі представники молюсків (восьминоги, каракатиці, кальмари), рептилії (кораловізмії, черепахи та ін.). Хоча нектон представлений переважно великими тваринами, його маса більш ніж в 23 рази менше від сумарної біомаси планктону[11].
  
Рис. 2. 4 Нектон[18].
 
Сумарна масса живої речовини в океані складає 35 т, при цьому на біомасу зоопланктону і зообентосу приходиться 90% від всієї маси живої речовини океану, на біомасу фітопланктону близько 3% і на біомасу нектона (тобто риб) – 4% [8].
Досить висока подуктивність живої речовини в океані пояснюється тим, що найпростіші організми фітопланктона мають короткий срок життя, вони щоденно оновлюються, а загальна біомаса живої речовини океану оновлюється в середньому приблизно через кожні 25 днів, в той час як на суші оновлення біомаси відбувається в середньому через кожні 15 років.
Жива речовина у океані розподіляється досить нерівномірно. Максимальна концентрація живої речовини у відкритому океані – 2 кг на розташована у районах помірного поясу в північній частиніАтлантичного і північно-західнійчастині Тихого океанів. На суші таку ж біомасу мають зони лісостепу та степу[3].
 
2.2 Океан як середовище життя його біологічних ресурсів
 
Тваринний світ Тихого океану налічує близько 100 тис. видів. Він у 3-4 рази багатший, ніж в інших океанах. Це пояснюється розташуванням океану майже в усіх географічних поясах Землі і забезпечує виняткове різноманіття його живих організмів. Особливо багатий органічний світ в екваторіальних і тропічних широтах. Лише водоростей тут кілька тисяч видів. У водах океану відомо понад 2 000 видів риб, серед них головними промисловими видами є: тунці, скумбрія, акули (рис. 2. 5), тріска, кета, камбала, палтус тощо.
 
Рис. 2. 5 Акула[19].
 
Налічується більш як 6 000 видів молюсків – устриці, мідії, гребінці, а також кальмари, каракатиці (рис 2. 6) та восьминоги тощо.
 
Рис. 2. 6 Каракатиця[20].
 
Трапляється тут і найбільший двостулковий молюск тридакна масою близько 300 кг. Численні морські ссавці – дельфіни (рис. 2. 7) та тюлені, моржі, морські слони та котики. Велика кількість планктону приваблює найбільших тварин на Землі – китів (рис. 2. 8).
 
Рис. 2. 7 Дельфіни[21].
 
Рис. 2. 8 Кит[22].
 
Особливо багатий органічний світ океану біля берегів материків. Це пояснюється насиченістю прибережних вод поживними речовинами, які виносяться із суходолу в океан річками. Бурхливо розвивається життя біля узбережжя, де на поверхню піднімаються глибинні води. З ними надходять органічні рештки, якими всіяне дно океану. Одне з таких місць – узбережжя Південної Америки. Органічні речовини, що піднімаються з дна Тихого океану, зумовлюють бурхливий розвиток планктону. Планктон, у свою чергу, приваблює невеличку рибу анчоус. Її тут так багато, що створюється враження, ніби можна йти просто по рибі. На неї полюють численні пташині зграї, які населяють прибережні скелі – баклани, пелікани тощо. Рибою живиться і найбільший морський птах – альбатрос, розмах крил якого досягає понад 4 м. Життя в Тихому океані розподіляється нерівномірно також за глибиною. Найактивніше воно у приповерхневих водах.
Тихий океан дуже багатий на біологічні ресурси. Він посідає перше місце в світі за виловом риби (45%) та інших морепродуктів – кальмарів, креветок, крабів (рис. 2. 9), устриць, крилю тощо.
 
Рис. 2. 9 Краб[23].
 
На спеціальних морських фермах вирощують морські водорості. З бурих і червоних водоростей добувають йод, бром, солі калію, виробляють добрива. Водорості використовують у медицині як кормові речовини і сировину для одержання газу та інших видів палива. На морських фермах вирощують перлівниць – двостулкових молюсків, здатних утворювати перли, з яких роблять прикраси.
Між органічним світом Атлантики і Тихого океану багато спільного, але Атлантичний океан дещо бідніший на біологічні ресурси. Однією з причин цього є його відносна молодість. В океані налічуються численні види риб – скумбрія, тріска, сардина, нототенія, риба-меч (рис. 2. 10), тощо.
 
Рис. 2. 10 Риба-меч[24].
 
Атлантичний океан дає 35% світового вилову риби. В помірних і полярних широтах багато китів, зокрема – кашалотів і косаток (рис. 2. 11). Характерні морські раки – омари, лангусти (рис. 2. 12).
 
Рис. 2. 11 Косатка[25].
 
Життя в Атлантичному океані, як і в Тихому, зосереджене в основному біля західного тропічного узбережжя, де на поверхню піднімаються багаті на поживні речовини глибинні води.
Рослинність і тваринний світ Індійського океану мають багато спільного з органічнимсвітом західної частини Тихого океану. Це пояснюється вільним обміном між ними водних мас.
 
Рис. 2. 12 Лангуст[26].
 
Найбагатший органічний світ – на півночі Індійського океану, де відомі численні види риб – сардинела, нототенія, тунець, скумбрія, летючі риби, багато акул, скатів (рис. 2. 13)
 
Рис. 2. 13 Скат[27].
Разом з річковими водами в океан потрапляє велика кількість поживних речовин, з якими пов'язаний розвиток планктону. Внаслідок його бурхливого розмноження вода іноді починає «цвісти», змінюючи при цьому свій колір (звідси, наприклад, назва Червоного моря). У прибережних водах багато коралів (рис. 2. 14), зустрічаються морські зірки, черепахи (рис. 2. 16).
 
Рис. 2. 14 Корали[28].
 
Рис. 2. 16 Черепаха[29].
 
Південні тропічні райони Індійського океану значно бідніші на органічний світ. Виняток становлять прибережні води Африки і Мадагаскару, де на поверхню піднімаються глибинніводи, багаті на органічні рештки. Тут міститься головний промисловий район океану.
У помірних і полярних широтах Індійського океану водяться численні ссавці: кити, ластоногі, дельфіни, живе багато кальмарів. Серед птахів трапляються альбатроси, фрегати, пінгвіни.
Через суворі кліматичні умови життя в Північному Льодовитому океані бідне. Тільки в приатлантичній його частині видовий склад морських організмів дещо більший. Саме тут і зосереджений промисловий вилов риби. В океані налічується понад 150 видів риб. Тут водяться навага, нельма, сиг, сайка, мойва, палтус тощо. Риба – головна пожива для інших тварин, у тому числі й морських ссавців – тюленів (рис. 2. 17), моржів (рис. 2. 18), білух.
Полює на тюленів і рибу також білий ведмідь. На скелястих берегах птахи (чайки, гаги, кайри, топірці, баклани тощо) утворюють масові гніздування – «пташині базари». Незважаючи на бідність, органічний світ Північного Льодовитого океану дуже своєрідний. Одна з його особливостей – гігантизм. Тут трапляється найбільша медуза – ціанея, яка у діаметрі сягає 2 м, а щупальці її витягуються до 20 м. У холодних водах океану життєві процеси уповільнюються, що зумовлює значну тривалість життя його мешканців. Наприклад, мідії живуть до 25 років, тріска близько 20, а камбала – 40 років.
 
Рис. 2. 17 Тюлень[30].
 
Рис. 2. 18 Морж[31].
Складні природні умови значно ускладнюють освоєння багатств Північного Льодовитого океану. Але вже розпочато добування олова біля узбережжя Сибіру та нафти і газу біля берегів Канади і Аляски. Особливе значення в освоєнні районів Крайньої Півночі має Північний морський шлях, який проходить уздовж північного узбережжя Євразії до Берингової протоки[9].
 
2.3 Рослинність світового океану
 
Водорості – це найпростіші рослини різних розмірів: від видимих тільки під мікроскопом одноклітинних водоростей до гігантських ламінарій, що досягають у довжину 30 м. З усіх форм життя у світовому океані найбільше водоростей, як за кількістю видів, так і за кількістю окремих організмів. Хоча клітини водоростей містять хлорофіл, але у цих рослин немає ні коріння, ні стебел, ні листя[7].
Одноклітинні водорості – діатомеї, розміри яких зазвичай не перевищують 0, 1 мм. Діатомеї служать основним продуктом харчування для багатьох морських тварин. Їх кремнієві скелети утворюють товщу діатомового мулу.
Водорості не потребують у корінні, так як живуть в розчині поживних речовин і можуть поглинати їх всією своєю поверхнею. У деяких водоростей є присоски-ризоїди, з вигляду нагадують корінь. Однак така присоска служить лише для утримання рослини на місці, але не для поглинання води і поживних речовин з «грунту», тому її не можна назвати власне коренем. Водоростям не потрібна складна система перенесення води і поживних речовин до окремих частин організму, отже, не потрібеноїм і стебло[5].
У водах Тихого океану біля узбережжя Північної Америки зустрічаються велетенські водорості, які щодня виростають на 30 – 60 см. Тут росте й найдовша у світі водорость, довжина якої становить близько 60 м, а окремі її екземпляри досягають 150 м. На півночі та півдні Тихого океану бурі та червоні водорості часто утворюють справжні зарості – «підводні ліси» де й росте ламінарія, яку в побуті називають «морською капустою»[9].
Деякі водорості мають пластини, що нагадують листя, проте це всього лише вирости на рослині, а зовсім не фотосинтезуючі орган, як у наземних рослин. Так як в процесі фотосинтезу бере участь все тіло водорості, то ці пластини збільшують загальну площу поверхні рослини, підвищуючи тим самим ефективність поглинання поживних речовин і фотосинтезу[11].
Розділ 3. Раціоналоьне використання ресурсів океану
Біологічні ресурси Світового океану оцінюються приблизно у 35 млрд. т. Обсяги поповнення рибних запасів, видобуток яких становить від 4/5 до 9/10 всього морського промислу, досягає 200 млн т щорічно. Основними світовими районами вилову риби є шельфові ділянки, що займають всього 7-8% площі Світового океану і забезпечують 90% обсягів вилову, а також центральна частина Тихого океану (прибережні води островів Океанії), Північна Атлантика[4]. Найбільшими рибопромисловими країнами світу є Японія, Росія, Китай, США, Чилі, Норвегія, Індія, Данія, Таїланд, Індонезія, Велика Британія[2].
Живий світ океану – це величезні харчові ресурси, які можуть бути невичерпними при правильному й дбайливому їх використанні[7]. Максимальний вилов риби не повинен перевищувати 150-180 мільйонів тонн на рік: переступити цю межу дуже небезпечно, тому що відбудуться непоправні втрати. Багато сортів риб, китів, ластоногих внаслідок непомірного полювання майже зникли з океанічних вод, і невідомо, чи відновиться коли-небудь їхнє поголів'я[4].
Виловлюючи щорічно 200 мільйонів тонн риби, на неї припадає 85% від використовуваної морської продукції, молюсків, водоростей, людство забезпечує близько 20% своїх потреб у білках тваринного походження. Але населення Землі зротсає бурхливими темпами, все більше потребуючи морської продукції. Існує кілька шляхів підняття її продуктивності. Перший – вилучати з океану не тільки рибу, але й зоопланктон, частина якого – антарктичний криль – уже пішла в їжу. Можна без жодного збитку для Океану виловлювати його в набагато більших кількостях, ніж вся видобута в даний час риба. Другий шлях – використання біологічних ресурсів відкритого Океану. Біологічна продуктивність Океану особливо велика в області підйому глибинних вод. Один з таких апвелінгів, розташований у узбережжя Перу, дає 15% світового видобутку риби, хоча площа його становить не більше двох сотих відсотка від всієї поверхні Світового океану. Нарешті, третій шлях – культурне розведення живих організмів, в основному в прибережних зонах. Всі ці три способи успішно випробувані в багатьох країнах світу, але локально, тому триває згубний за своїми обсягами вилов риби[6]. Наприкінці ХХ століття найбільш продуктивними акваторіями вважаються Норвезьке, Берингове, Охотське, Японське моря. Океан, будучи коморі найрізноманітніших ресурсів, також є безкоштовною і зручною дорогою, яка пов'язує віддалені один від одного континенти і острова[9]. Морський транспорт забезпечує майже 80% перевезень між країнами, служачи світовому виробництву й обміну. Світовий океан може служити переробником відходів. Завдяки хімічній і фізичній дії своїх вод і біологічному впливу живих організмів, він розсіює і очищає основну частину вступників до нього відходів, зберігаючи відносну рівновагу екосистем Землі[4]. Протягом 3000 років в Внаслідок кругообігу води в природі вся вода Світового океану оновлюється[11].
 
Таблиця 2
Країна200720082009
Споживання на особу (кг) Імпорт на особу (кг) Спожива-ння на особу (кг) Імпорт на особу
(кг) Споживан-ня на особу
(кг) Імпорт на особу
(кг) 
Японія64, 712, 565, 21067, 49, 4
Ісландія54, 88, 356, 28, 555, 57, 8
Литва54, 512, 455, 211, 855, 612, 1
Португалія47, 822, 148, 423, 149, 121, 4
Норвегія47, 42, 348, 23, 249, 52, 9
Іспанія38, 113, 437, 611, 739, 212, 5
Китай25, 74, 326, 33, 928, 24, 2
США22, 64, 526, 13, 825, 83, 5
Україна
16, 813, 317, 213, 617, 413, 1
Споживання і імпорт риби та рибопродуктів у деяких країнах світу на одну особу в 2007-2009 роках[14]
 
Висновок
 
Отже, Світовий океан являє собою невід'ємну частину нашого життя, є найважливішим комплексом географічної оболонки який має дивовижну площу та неймовірні біологічні ресурси, забезпечує людство їжею та мінеральними ресурсами.
Світовий океан поділяється на океани, моря, затоки і протоки. Офіційно прийнято поділ Світового океану на Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий океани.
Біологічні ресурси Cвітового океану – це риби, кити, молюски (кальмари, каракатиці, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, криль), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини.
Як середовище проживання живих і рослинних організмів Світовий океан підрозділяється на пелагіаль (води) і бенталь (дно), в яких виділяють дрібніші екологічні зони і області. За типом зв'язку з середовищем проживання всі океанічні організми групуються в три основні категорії – планктон, нектон і бентос.
Тихий океан дуже багатий на біологічні ресурси. Він посідає перше місце в світі за виловом риби (45%) Це пояснюється розташуванням океану майже в усіх географічних поясах Землі і забезпечує виняткове різноманіття його живих організмів. Особливо багатий органічний світ в екваторіальних і тропічних широтах.
Між органічним світом Атлантики і Тихого океану багато спільного, але Атлантичний океан дещо бідніший на біологічні ресурси. Однією з причин цього є його відносна молодість. В океані налічуються численні види риб – скумбрія, тріска, сардина, нототенія, риба-меч, тощо.
Атлантичний океан дає 35% світового вилову риби. В помірних і полярних широтах багато китів, зокрема – кашалотів і косаток. Характерні морські раки – омари, лангусти.
Рослинність і тваринний світ Індійського океану мають багато спільного з органічнимсвітом західної частини Тихого океану. Це пояснюється вільним обміном між ними водних мас. Найбагатший органічний світ – на півночі Індійського океану, де відомі численні види риб – сардинела, нототенія, тунець, скумбрія, летючі риби, багато акул, скатів. У прибережних водах багато коралів, зустрічаються морські зірки, черепахи.
Південні тропічні райони Індійського океану значно бідніші на органічний світ. Виняток становлять прибережні води Африки і Мадагаскару, де на поверхню піднімаються глибинніводи, багаті на органічні рештки. Тут міститься головний промисловий район океану.
Через суворі кліматичні умови життя в Північному Льодовитому океані бідне. Тільки в приатлантичній його частині видовий склад морських організмів дещо більший. Саме тут і зосереджений промисловий вилов риби. В океані налічується понад 150 видів риб. Тут водяться навага, нельма, сиг, сайка, мойва, палтус тощо. Риба – головна пожива для інших тварин, у тому числі й морських ссавців – тюленів, моржів, білух.
Полює на тюленів і рибу також білий ведмідь. На скелястих берегах птахи (чайки, гаги, баклани тощо) утворюють масові гніздування – «пташині базари». Незважаючи на бідність, органічний світ Північного Льодовитого океану дуже своєрідний. Одна з його особливостей – гігантизм. Тут трапляється найбільша медуза – ціанея, яка у діаметрі сягає 2 м, а щупальці її витягуються до 20 м. У холодних водах океану життєві процеси уповільнюються, що зумовлює значну тривалість життя його мешканців. Наприклад, мідії живуть до 25 років, тріска близько 20, а камбала – 40 років.
Таким чином, збереження біологічних ресурсів Світового океану – це одна з глобальних проблем розвитку людства, що має практичне значення для всіх країн світу. Країни, що розвиваються, більшість з яких життєво зацікавлені в освоєнні багатств Світового океану, справедливо ставлять питання про спільні зусилля всіх держав у використанні ресурсів Світового океану. 
 
Список використаної літератури:
 
Богданов Ю. І. Походження та розвиток океану / Ю. А. Богданов, П. А. Каплін, С. Д. Ніколаєв М., – «Мисль», 1978 – 160 с. «3»
Гладкий Ю. М. Підручник з географії «Економічна та соціальна географія світу» / Ю. М. Гладкий, С. Б. Лавров., М. : «Просвещение», 1993 – 272 с. «2»
Дрейк Ч. Океан сам по собі для нас / Ч. Дрейк, Дж. Імбри, Дж. Кнаус, К. Турекіан М. : «Прогрес» 1982 – 472 с. «6»
Дубах Г. В. 1001 і одне питання про океан / Г. В. Дубах, Р. В. Табер -Гідрометеоіздат ЛЕНИНГРАД 1978 – 145 с. «5»
Марков К. К Вступ до фізичної географії. / К. К. Марков, О. П. Добродеев, Ю. Г. Симонов, І. А. Суетова, М. : Высшая школа 1978г. – 192 с. «8»
Наумов Д. В. Світ океану / Д. В. Наумов М. : Мол. гвардія 1982 – 149 с. «7»
Паламарчук Л. Б. Географія: Підручник для 11 класу: профільний рівень / Л. Б. Паламарчук, Т. Г. Гільберг, А. І. Довгань К. : «Генеза» 2011 – 304 с. «4»
Парін М. В. Риби відкритого океану / М. В. Парін – М. : Наука, 1988 – 272 с. «10»
Пестушко В. Ю. Географія материків та океанів / В. Ю. Петрушко, В. О. Сасихов, Г. Є. Уварова К. : «Абрис» 2001 – 380 с. «9»
Савченко М. І. Морське право / М. І. Савченко – Мінськ:. Тесей 2011. – 313 с. Навчальний посібник «1»
Саускан В. І. Екологія і біологічна продуктивність океану / В. І Саускан Калінінгр. ун-т. – Калінінград, 1996 – 72 с. «11»
Посилання:
Дослідження Світового океану
[ http: //geoknigi. com/book_view. php? id=291]
Географія. Географічні дослідження. Достідження океанів – «Великий довідник школяра» [http: //subject. com. ua/geographic/geo/23. html]
Наукова робота: Функціонування світового ринку рибної продукції [http: //www. bestreferat. ru/referat-206708. html]
Планктон та математика. Новини наук про Землю
[http: //ecos. org. ua/? p=2846]
Фітопланктон [http: //barentsportal. com/barentsportal_v2. 5/index. php/ru/barents-sea-status-report/background/biotic-components/459-phytoplankton]
Бентос – Вікіпедія [http: //uk. wikipedia. org/wiki/Бентос]
Географічне розділення нектону і його поширення у водоймах [http: //raftmaster. org/183-geograficheskoe-rasprostranenie-nektona-i-ego-raspredelenie-v-vodoemah. html]
Акула. Клуб успішних людей. [http: //uspishni. com. ua/2014/06/27/1558/]
Що таке каракатиця? [http: //www. bolshoyvopros. ru/questions/198191-chto-takoe-karakatica. html]
Нехай ваш час працює на Вас
[http: //drumsmen. livejournal. com/1353999. html]
Синій кит: вага синього кита, їжа синього кита
[http: //www. filipoc. ru/interesting/siniy-kit]
Обої краб, берег [http: //fonwall. ru/wallpaper/krab-bereg-okean-pesok-2663. html]
Меч-риба, фото[http: //www. tepid. ru/swordfish. html]
Найбільший дельфін – косатка [http: //interest-planet. ru/blog/312. html]
Ракоподібні мешканці водойм [http: //my. mail. ru/community/zhivoy-mir/6B13BF2BB4D947F0. html]
Скати [http: //www. molomo. ru/myth/slope. html]
Корали, коралові рифи, фото та відео
[http: //katyaburg. ru/razdely/krasota-prirody/korally-korallovyy-rif-kartinki-foto-video]
Зелена морська черепаха. Кораблі
[http: //www. korabli. eu/galleries/oboi/podvodnyy-mir/morskie-cherepahi/cherepaha-20]
Фото Капча