Опорний конспект лекцій з дисципліни "Стандартизація та сертифікація"

1) давати обґрунтований висновок про якість, розробку і виготовлення продукції

2) отримати інформацію про стабільність значень показників якості на післявиробничій стадії існування продукції;

3) робити висновок про якість використання, зберігання, ремонту, транспортування та інших форм експлуатації або споживання продукції.

Контрольні запитання

1.Дайте визначення термінів «контроль» та «контроль якості». Які існують види контролю якості?

2.Які основні етапи управління якістю продукції ?

3.Які основні етапи розвитку контролю якості ?

4.Які складові частини метрології як науки ?

5.Розкрийте структуру і напрями діяльності служби якості на великому підприємстві.

6.Які існують види оцінки якості продукції?

7.У чому полягає різниця між контролем якості, оцінкою якості та підтвердженням якості продукції?

8.У якій послідовності здійснюється оцінювання рівня якості продукції?

9.Як розраховують комплексний показник якості товару та індекс якості?

10.Як оцінюють технічний рівень продукції?

 

Тема 8. Управління якістю товарів і послуг

Мета: розкрити  характерні особливості американського досвіду в галузі якості; проаналізувати традиційні методи у системі по підвищенню якості; дати визначення терміну «статистична обробка даних»; розкрити сутність статистичних методів як важливої умова рентабельного управління якістю та засіб підвищення ефективності виробничих процесів і якості продукції (мозкова атака, схема процесу, контрольний листок, часовий ряд (лінійний графік); розглянути умови використання діаграм Парето, Ісікави, розсіювання для вирішення  найважливіших проблем контролю якості; проаналізувати типи контрольних карт; з'ясувати, у чому полягає людський фактор в управлінні якістю продукції; охарактеризувати «Метод надійного проектування» Тагучі та модель оцінки лідера Ф. Кросбі; визначити найбільш поширену на сьогодні форму мотивації працівників до творчого підходу при вирішенні проблем якості продукції. 

План

1.Досвід управління якістю.

2.Статистичні методи управління якістю.

3.Людський фактор в управлінні якістю продукції.

Література

Основна

1.Боженко Л.І., Гутта О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції.– Львів: Афіша, 2001.- 172 с.

2.Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підруч. — Львів: Вид-во Haц. ун-ту «Львівська політехніка», 2004. — 500 с.

3.Кардаш В.Я. Економіка і стандартизація якості продукції,– К.: УМК ВО, 1998.

4.Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю.- К.: КНТЕУ, 2001.–  445с.

5.Лифиц З.А. Стандартизация, сертификация и управление качеством продукции.– М.:ВИПСИ, 2001. – 240 с.

6.Примакова Е.И. Сертификация продукции, товаров, работ, услуг.- X.: Фактор, 2002. –- 147 с.

7.Мороз В. І., Єгоров В. Г., Смаг В. К. та ін. Метрологія, стандартизація і сертифікація: Навч. посіб. — Харків: ХарДАЗТ, 2000. — 77 с.

8.Салухіна Н. Г. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг [текст] / Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська., 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 426 с.

9.Фомин В.Н., Чиннов И.Н. Сертификация продукции.- М.: ІДЕМ, 2002.- 416 с.

10.Шаповал М.І. Основи стандартизації,  управління якістю і сертифікації.– К.:УФІМБ, 1998.-152 с.

Додаткова

1.Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.

2.Безфамильная Л.В. Зкономика стандартизации, метрологии и качества продукции.-  М.: Изд-во стандартов, 1994.

3.Версан В.Г., Сиськов ВЖ, Дубицкий Л.Г. Интеграция производства и управлення качеством продукции.- М.: Изд-во стандартов, 1995.

4.Кириченко Л.С, Чуніхіна H.M. Сертифікація та якість продукції в сучасних умовах господарювання. — К.: КДТЕУ, 1996. — 50 с. 

5.Койфман Ю.І. Міжнародна стандартизація та сертифікація якості.- Львів: ТК, 1995.

6.Международные и региональные организации по стандартизации и качеству продукции. — М.: Изд-во стандартов, 1990. — 244 с.

 

1. Досвід управління якістю

Історія розвитку принципів управління якістю сягає в глибину віків. Але почнемо з 1905 р. – із появи системи Тейлора. Завдяки цій системі в практику ввійшли такі поняття, як: верхня та нижня межа якості; поля допуску; технічні засоби у вигляді прохідних і непрохідних калібрів. З'явилась така спеціальність, як інспектор якості чи технічний контролер. Ця система дала змогу поділити продукцію на якісну та дефектну (брак), побудувати замкнений механізм управління якістю, використовуючи економічні й адміністративні санкції щодо працівників, які допускають брак. Ця система й нині залишається однією з головних, хоч з'явилося багато надбудов, нових методів та ідей. Систему Тейлора часто критикують, особливо в Японії, але незважаючи на це, її роль дуже велика, особливо в інжинірингу якості. Система Тейлора дала чудовий механізм управління якістю кожного конкретного виробу (деталь, складова одиниця). Але виробництво – це процеси. І незабаром стало ясно, що управляти слід процесами.

У 1924 р. у Бєлл Телефоун Леборетріз (зараз AT&T) була створена група під керівництвом доктора Р.Л.Джонса, що заклала основи статистичного управління якістю. Це були розробки контрольних карт, виконані В. Шухартом, перші поняття та таблиці вибіркового контролю якості, розроблені Х. Доджем і Х. Ромігом. Ці роботи стали початком статистичних методів управління якістю, що згодом, завдяки доктору Е.Дьомінгу, набули широкого розповсюдження в Японії й істотно вплинули на економічну революцію в цій країні.

Американський математик У.А. Шухарт, один із основоположників використання статистичних методів при серійному виробництві, писав: «Протягом тривалого часу ефективність