Оптичні методи та інтерактивні засоби контролю в діагностиці неоднорідних середовищ

- заводі “Ореол” (м. Вінниця) та ін.

Крім того, результати дисертаційної роботи у вигляді розроблених оптичних методів та контрольно-вимірювальних приладів безпосередньо використовуються в учбово-методичному процесі Вінницьких вузів Міносвіти України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на 22 наукових та науково-технічних конференціях, нарадах, семінарах Міжнародного, Всесоюзного, Республіканського та відомчого рівнів, у тому числі:

1)І-а Всес. конф. по функціональній оптоелектроніці в обчислювальній техніці та пристроях управління (Тбілісі, 1986) ;

2)ІІ-а Всес. конф. по функціональній оптоелектроніці в обчислювальній техніці і системах управління (Вінниця, 1987) ;

3)Всес. нарада по оптоелектроніці (Барнаул, 1987) ;

4)Респ. нарада по оптоелектроніці (Вінниця, 1988) ;

5)4-а Всес. нарада по проблемах оптичних скануючих пристроїв та вимірювальних приладів на їх основі “ОСУ-88” (Барнаул, 1988) ;

6)Респ. школа-семінар “Оптика і спектроскопія та їх роль в НТП” (Вінниця, 1988) ;

7)Респ. семінар “ Оптика і спектроскопія у народному господарстві” (Мелітополь, 1990) ;

8)Респ. науково-практичний семінар “Перспективи розвитку виробництва товарів народного споживання” (Хмельницький, 1990) ;

9)Міжнар. НТК “Приладобудування-92” (Вінниця-Керч, 1992) ;

10)НТК СНД “Контроль і управління в технічних системах” (Вінниця, 1992) ;

11)Науково-практичний семінар з міжнар. участю “Оптика і спектроскопія у народному господарстві та екології” (Кам’янець-Подільський, 1988) ;

12)НТК СНД “Вимірювальна техніка в технологічних процесах і конверсії виробництв” (Хмільницький, 1992) ;

13)Респ. науково-методич. конф. (Вінниця, 1993) ;

14)Міжнар. НТ конф. “Приладобудування-94” (Судак, 1994) ;

15)НК з міжнар. участю (Хмільницький, 1995) ;

16)ІІІ Міжнар. НТК “Контроль і управління в технічних системах” (Вінниця, 1995) ;

17)НТК з міжнар. участю “Приладобудування-95” (Вінниця-Львів, 1995) ;

18)І-а Укр. науково-методич. конф. “Комп’ютерні програми навчального призначення” (Донецьк, 1995) ;

19)Міжнар. НТК “Леотест-97” (Київ-Львів, 1997) ;

20)Міжнар. НТК “Приладобудування-97” (Вінниця-Сімеїз, 1997) ;

21)Міжнар. симпозіум молодих учених (Зелена Гура, Польща, 1998).

22)ІІ Міжнар. молодіж. форум “Радіоелектроніка і молодь у ХХІ віці“ (Харків, 1998).

Крім вище згаданих науково-технічних форумів, починаючи з 1985 року, результати дисертаційної роботи представлялись і обговорювались на щорічних наукових конференціях кафедри фізики ВДПІ, кафедри автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки і кафедри хімії та екологічної безпеки ВДТУ.

Структура та об’єм роботи. Дисертація міститься на 254 сторінках основного тексту і складається з вступу, шести розділів, висновків, бібліографічного списку із 403 найменувань, семи додатків

Публікації. та декларація особистого вкладу. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у 61 наукових працях, у тому числі: 1 монографія, 1 науково-методичний посібник (у співавторстві), 5 моностатей, 15 статей (у співавторстві), 12 авторських свідоцтв та патентів України і Росії, 3 депоновані статті, понад 25 тез доповідей та ін.

При цьому основні результати отримані автором одноосібно або при його безпосередній участі як відповідального виконавця чи наукового керівника згідно наведеного у кінці роботи бібліографічного списку.

 

 

У вступній частині обгрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, визначається провідна ідея даного наукового напрямку, формулюється головна мета та задачі досліджень, наукова новизна і практична цінність, розкриваються методи досліджень, апробація та реалізація результатів, структура дисертаційної роботи.

У першому розділі проведено аналіз сучасних концепцій розвитку оптичних методів та засобів контролю неоднорідних середовищ, рівняння переносу випромінювання і найоптимальніших прямих та непрямих методів його розв‘язку, а також алгоритм і структуру інтерактивного експерименту з неоднорідними та квазіоднорідними середовищами. У ньому відзначено специфічні труднощі, що є перепоною на шляху розвитку спектрофотометрії саме диспергованих речовин, які пов‘язані з необхідністю відокремлення істинно абсорбційних явищ від ефектів розсіяння. При цьому вирішальним фактором, що визначає специфіку умов розповсюдження випромінювання в статистично-неоднорідному середовищі, є взаємне переопромінення неоднорідностей, яке розпадається на когерентну та некогерентну компоненти і носить назву кооперативних ефектів. Тому основний зміст теорій розсіяння і переносу полягає у визначенні ефективного поля і врахуванні інтерференції та дифракції розсіяних хвиль.

Також приводиться констатація, що загальна теорія переносу знаходиться зараз в задовільному, хоча і далеко незавершеному стані, але окремі експериментальні методики, а також необхідна для їх реалізації сучасна контрольно-вимірювальна техніка і, особливо, інтерактивна (з елементами штучного інтелекту), розроблені ще досить слабко. Проте за останні роки з‘явилось немало теоретичних та експериментальних праць, що дозволяють в тій чи іншій мірі вирішувати подібні наукові і методологічні проблеми. Цим досягненням оптики світлорозсіяння, зокрема, в галузі локації і зондування аерогідрологічних, космічних об’єктів та ін., приділена особлива увага.

Далі вказуються концептуальні напрямки автоматизації оптичної контрольно-вимірювальної техніки, нові методологічні підходи у збільшенні точності, експресності та суттєвого спрощення процедури контролю оптичних параметрів саме неоднорідних середовищ, зокрема, з допомогою унікального первинного перетворювача оптичного сигналу у вигляді порожнинної кулі (сферичного інтегрувального резонатора). Приводиться також детальний аналіз концепції інтелектуалізації оптичних контрольно-вимірювальних засобів. В результаті обгрунтовуються основні концепутальні положення, що можуть бути покладені в основу перспективного прогнозу розвитку оптичних засобів контролю неоднорідних середовищ, а саме:

- подальший розвиток нових структурно-модульних, функціонально-алго-ритмічних систем сприйняття, обробки і збереження інформації з використанням оптичної елементної бази;

- створення самокоректованих адаптаційних управляючих систем активного та інтерактивного режимів контролю із застосуванням адаптера, контролера, інтелектуального інтерфейсу з наявністю програмної та