Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оптимізація еколого-гігієнічних умов рекреацій Криму

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;"> 

Таблиця 2
Динаміка потоку відпочиваючих у Чорноморському та Раздольненському районах у 1999-2001 р. р. 
Контингент відпочиваючих Роки 
1998 1999 2000 2001*
Чорноморський район
Організовані:
۰ кількість, тисяч осіб 16, 4 14, 2 14, 8 18, 4
۰% до загальної кількості відпочиваючих у Криму 1, 7 1, 8 1, 6 2, 0
Неорганізовані:
۰ кількість, тисяч осіб 13, 8 6, 2 11, 2 16, 1
۰% до загальної кількості відпочиваючих у Криму 8, 0 4, 7 5, 5 8, 1
Раздольненський район
Організовані:
۰ кількість, тисяч осіб 9, 7 11, 8 9, 4 13, 3
۰% до загальної кількості відпочиваючих у Криму 1, 0 1, 5 1, 0 1, 5
Неорганізовані:
۰ кількість, тисяч осіб 0, 08 0, 7 0, 8 0, 8
۰% до загальної кількості відпочиваючих у Криму 0, 05 0, 5 0, 4 0, 4
Примітка: * – дані на 21. 09. 01 р.
Раздольненський райони – до умовно чистих. Дійсно, в Ялті, Алушті, Євпаторії відмічається перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) в атмосферному повітрі по багатьом забруднювачам у 1, 5-3, 8 разів, в тому числі в Ялті вміст бенз (а) пірену у повітрі перевищує нормативні показники у 9 разів, а сумарні індекси забруднення атмосфери у Ялті в три рази перевищують середні показники по країні. Починаючи з 1998 р. спостерігається зростання викидів шкідливих речовин у атмосферу міст-куротів в основному за рахунок автотранспорту. В Ялті та Алушті склалося вкрай тяжке положення з утилізацією твердих та рідких побутових відходів, оскільки більша частина сміттєзвалищ і полігонів побутових відходів вичерпали свої можливості, а ділянки для розміщення нових полігонів практично відсутні. У зв’язку з інтенсивною господарською, рекреаційною і транспортною діяльністю прибережним морським водам ПБК, Алушти, Євпаторії притаманні високі рівні хімічного (вміст нафтопродуктів, детергентів, пестицидів, важких металів, фенолів перевищує ГДК у 2-36 разів) і бактеріального забруднення, які значно підвищуються під час курортного сезону. В той же час морська вода Чорноморського і Раздольненського районів є найбільш чистою по всьому узбережжю Криму. Планування і забудова сформованих курортів ПБК і Алушти не повною мірою відповідають еколого-гігієічним принципам розвитку курортно-рекреаційних районів, а саме: відсутне чітке функціональне зонування територій; не винесені житлові та комунально-господарські об’єкти за межі курортних зон; необхідно спорудження транспортних розв’язок, автостоянок на в’їздах у міста-курорти; автодороги Сакі-Євпаторія, Алушта-Судак проходять вздовж узбережжя Чорного моря, що значною мірою гальмує розвиток курортних зон.
Гігієнічна оцінка проблем водопостачання курортних зон. Крим відноситься до регіонів з надзвичайно складними умовами водопостачання. Головні проблеми цієї галузі пов’язані з дефіцитом питної води, низькою санітарною надійністю систем водопідготовки, незадовільним санітарно-технічним станом більшості водогіних мереж. Джерелами водопостачання курортів є поверхневі та підземні води. З поверхневих джерел здійснюєься водопостачання ПБК і Алушти, підземні водні джерела живлять Євпаторію, Раздольненський та Чорноморський райони. На багатьох курортах спостерігається дефіцит води, у зв’язку з чим влітку вводиться режимне водопостачання (по 2 години 2 раза на добу), що значно погіршує санітарно-гігієнічні умови життя населення і рекреантів та підвищує ризик виникнення епідеміологічних ускладнень. Так, в літні місяці 1998-2000 р. р. відсоток забезпеченості фактичного водоспоживання від нормативного складав в Ялті 63-65%, в Алушті – 57-95%, в Євпаторії – 82-90%, в Раздольненському та Чорноморському районах – 86-100%. При цьому слід зазначити, що розрахунки водопостачання виконані з урахуванням кількості постійного населення та організованих рекреантів, неорганізовані відпочиваючі при цьому не враховувались, що посилює дефіцит води і фактично знижує реальне водоспоживання населення. Аналіз даних якості питної води на досліджених курортах за 1991-2000 р. р. в цілому свідчить про відповідність санітарно-хімічних і бактеріологічних показників ГОСТ 18963-73, однак у Чорноморському і Раздольненському районах питна вода має підвищені рівні мінералізації (до 3800 мг/л), що потребує застосування опріснювального устаткування. Отримана нами регресійна модель, яка вказує на залежність виявлення Е. Coli у питній воді від кількості населення та водоспоживання, свідчить, що при збільшенні кількості населення за рахунок рекреантів відповідно підвищується водоспоживаня та зростає частота виявлення кишкової палички (р=0, 003). Крім того, влітку більш складно витримати небхідний рівень водопостачання населення та неорганізованих відпочиваючих тому виявлення Е. Coli у питній воді для цих категорій становить більший епідеміологічний ризик, ніж для організований рекреантів. Різниця обумовлена тим, що у санаторно-курортних і оздоровчих закладах за рахунок резервних, накопичувальних ємкостей підтримується підвищений відсоток водозабезпечення.
Проблеми водовідведення курортних районів. Курортні міста Криму в середньому охоплені каналізацією на 85%: від 61% в Алушті до 98% в Ялті. Всі міста-курорти мають очисні споруди, якість очищення в основному відповідає санітарним нормам. Курортні регіони Раздольненського і Чорноморського районів не мають централізованої системи каналізації, у подальшому це питання навряд буде вирішено. Єдиний вихід – будівництво локальних очисних споруд, однак на протязі ряду років воно не проводиться. Всі каналізаційно-очисні споруди (КОС) на ПБК влітку працюють з перевантаженням, що призводить до скидання недостатньо очищених стічних вод у прибережні морські акваторії. Це є важливим фактором забруднення морської води та ускладнення епідситуації. На відміну від ПБК Алушта практично на 100% каналізована, КОС не перевантажені, ступінь очищення
Фото Капча