Оптимізація еколого-гігієнічних умов рекреацій Криму

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

стічних вод відповідає нормативним вимогам. В Євпаторії влітку КОС працюють з подвійним перевантаженням і стічні води з високим мікробним забрудненням потрапляють у море, у місці випуску стічних вод індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) сягає 240 тис. Оскільки випуск розташований у 10 км від основної зони рекреації, негативний вплив стічних вод на мікробне забруднення моря спостерігається лише в окремі періоди. З 24 населених пунктів Чорноморського району тільки у с. Чорноморське є централізована каналізація, в інших місцях об’єкти каналізовані на водонепроникливі вигреби, житловий сектор каналізацією не забезпечений. КОС с. Чорноморського недовантажені, ступінь очищення відповідає вимогам. В Раздольненському районі каналізацію має лише с. Раздольне, є ще локальна система каналізації дитячого табору “Рубін” в с. Стерегуще. КОС с. Раздольне знаходяться у незадовільному санітарно-технічному стані і не забезпечують необхідний ступінь очищення стічних вод. Таким чином, у зв’язку з економічними ускладненнями спорудження районних КОС у Криму необхідно розширене будівництво локальних очисних споруд, що дозволить розвантажити загальноміські КОС, використовувати очищені стоки для технічних потреб та зрошення зелених насаджень, сприятиме більш раціональному використанню питної води в умовах її значного дефіциту. Аналізуючи ефективність роботи існуючих на курортах Криму (Алушта, Алупка, Судак, Саки) локальних очисних споруд різних типів встановлено, що споруди типа КУ-100, КУ-200 дають недостатній рівень очищення стічних вод через нерівномірність надходження стічних вод, навіть незначні перевантаження негативно відбиваються на їх роботі. Вони потребуть облаштування піскових та мулових майданчиків, що нераціонально в умовах дефіциту землі на курортах, крім того, такі майданчики являють собою джерела забруднення повітря сморідними газами. Установки цього типу потребують постійного контролю, тому що автоматизація процесів очищення не передбачена, необхідне доочищення стоків перед скиданям у водойми. Більш досконалими є локальні очисні споруди типу “Біокар”, “Імтек-2” і, особливо, “Біотал” (введені в експлуатацію у 2000 р. у с. Коктебель), які забезпечують високу ефективність очищення та мають цілу низку переваг при роботі в поєднанні з невеликими витратами на їх спорудження. У зв’язку з цим є доцільним будівництво більш досконалих та ефективних сучасних локальних очисних споруд скрізь у курортних районах, які не мають крупних очисних споруд (Чорноморський та Раздольненський райони), а також для груп оздоровчих закладів на всіх курортах Криму з подальшим раціональним використанням стоків цих установок для технічних потреб.

Вплив рекреаційних навантажень на якість прибережних морських вод курортів Криму. Не зважаючи на загальну тенденцію зниження мікробного забруднення моря (у 1993 р. – 22% нестандартних зразків, у 2000 р. – 5, 4%), бактеріальне забруднення моря у Ялті та Євпаторії перевищує середньокримські показники у 1, 5-2 раза. Найбільша кількість нестандартних зразків відмічається у липні-серпні – в період максимальних рекреаційних навантажень. Інтенсивним джерелом забруднення моря є також зливові води, так у Євпаторії за рахунок цього визначено 21% нестандартних зразків (рис. 1).

Рис. 1 Питома вага зразків морської води узбережжя Крима, що не відповідають нормативам за бактеріологічними показниками (%)

Для виявлення впливу рекреаційних навантажень на забруднення морських вод за мікробними і санітарно-хімічними показниками нами аналізувалися дані 1990-2000 р. р. за двома групами курортів: а) провідні курорти з великим рекреаційним навантаженням – Ялта, Алуша, Євпаторія (до 70% всіх рекреантів Криму) ; б) малозавантажені перспективні курортні зони Чорноморського і Раздольненського районів (6% рекреантів). При цьому встановлено, що рекреаційне навантаження та наявність річкового стоку безпосередньо впливають на забруднення морского середовища. Так, максимальні рівні мікробного забруднення спостерігаються на перевантажених курортах широкого використання, у той же час в курортних зонах з невеликою кількістю рекреантів перевищення бактеріальних нормативів у морі практично не спостерігається. Ступінь перевищення нормативів за колі-індексом морської води корелюється не лише із загальним рекреаційним навантаженням на курорт, але й з інтенсивністю відвідування окремих пляжів. З огляду на це, найбільш забрудненими є морські води пляжів з великою кількістю відпочиваючих та ще зазнають впливу річкового стоку (міський і Масандрівський пляжі в Ялті, міський та дитячий пляжі в Алушті, “Новий пляж” і пляж парку ім. Фрунзе в Євпаторії). Вміст кишкової палички в акваторіях цих пляжів перевищує не лише нормативи для морської води (до 1000) у 240 раз, але й епідемічно безпечні граничні рівні (до 10000), що становить реальну епідеміологічну загрозу для рекреантів, особливо тих, що купаються. В Раздольненському та Чорноморському районах за 11 років спостережень якість прибережних морських вод за хімічними та бактеріологічними показниками відповідла вимогам ГОСТ 17. 1. 5. 02-80 до зон рекреації водних об’єктів. У Чорноморському районі перевищення нормативу колі-індексу морської води виявлено лише у 5% зразків в окремі роки, а у Раздольненському районі показнки колі-індексу за всі роки спостережень взагалі не перевищували нормативних. Таким чином, за класифікацією Г. І. Корчак (1988), пляжі Ялти, Алушти, Євпаторії, що найбільше відвідуються, за рівнями мікробного забруднення можна віднести до найбрудніших, купання на яких неприпустимо; інші пляжі цих курортів є бруднми – купання можливо, але лишається ризик інфікування відпочиваючих; пляжі Чорноморського райоу – умовно чисті, купання можливо; пляжі Раздольненського району – чисті, купання безпечно. На підставі багатофакторного аналізу стану пляжів нами розроблена бальна оцінка їх якості.

Згідно поданої бальної оцінки Масандрівський пляж м. Ялти, міський та дитячий пляжі м. Алушти відносяться до ІІІ категорії, тобто частково відповідають