Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оптимізація процесів культивування у виробництві пробіотичних препаратів на основі лактобацил

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

10%; постійне перемішування (40 об/хв) ; коефіцієнти заповнення 0, 75, тривалість процесу культивування – 8-12 годин.

3. Встановлено, що введення в склад ферментаційного середовища комплексного гідролізату соєвого борошна і казеїну після обробки сумішшю ферментів сприяє швидкому розвитку культури із збереженням високої біологічної активності.
4. Показано, що глюкоза в кількості 0, 5-1% є оптимальним джерелом вуглеводного живлення і може бути застосована у виробничих процесах за рахунок кислотного гідролізу сахарози або ферментативного гідролізу крохмалю.
5. Встановлено, що рівень літичної чутливості значно зростає при лімітуванні вуглеводного субстрату і 0, 5% сахарози підвищує літичну чутливість клітин у 1, 5 рази. Вирощування на середовищах, що містять продукти гідролізу соєвого борошна і казеїну, оброблених сумішшю протеолітичних ферментів підвищувало літичну чутливість клітин у 2 рази. Найбільша стійкість клітин до дії лізоцима формувалась на середовищі MRS.
6. Визначено, що комплексні середовища забезпечують утворення культурами всього спектра незамінних амінокислот; культуральні рідини можуть служити джерелом гістідіна, лейцина, фенілаланіна і лізіна.
7. Продемонстровано вплив технологічних процесів, пов'язаних із приготуванням виробничих середовищ і показана провідна роль окремих амінокислот у формуванні клітинної маси і її біологічних характеристик.
8. Показано залежність формування носіїв протипухлинної активності культур від природи органічного джерела азотного харчування. Соєве борошно і продукти його ферментативної переробки є джерелом сполук, що індукують утворення субстанцій, які відповідають за прояв протипухлинної дії.
9. Встановлено, що клітини і їх лізати, отримані тільки на ферментолізатах казеїна, виявляли протипухлинну активність у 2, 4-4 рази менш виражену.
10. Встановлено, що середовище з ферментолізатами казеїна забезпечують утворення клітинної маси з вираженою імуностимулюючою дією.
11. Визначено, що культуральні рідини обох штамів мають високий рівень протипухлинної дії, що у 1, 5 рази підсилюється при використанні казеїнових ферментолізатів.
12. Показана зміна динаміки накопичення біомаси і формування біологічних властивостей під впливом твіна-80 і йодида калію, яка є для всіх культур індивідуальною.
13. Встановлено, що сприйнятливість до дії літичних ферментів підсилюється в присутності твіна-80 і іонів йоду в 1, 5-2 рази, а антагоністична активність – у 4-8 разів.
14. Розроблені доповнення до технологічного регламенту на промислове виробництво біомаси штамів L. delbrueckii subsp. bulgaricus 51 і L. delbrueckii subsp. bulgaricus 86.
  
Список робіт, опублікованих за темою дисертації:
 
1. Azizpour Kh. Antagonistic activities of LAB (Lactic Acid Bacteria) // Агроекологічний журнал. – 2003. – №2. – С. 52 – 54.
2. Azizpour Kh. Influence of Probiotic bacteria on the human immune system // Агроекологічний журнал. – 2003. – №3. – С. 21 – 23.
3. Azizpour Kh., Dehtyarenko N., Shinkarenko L. Principles of selection for the probiotics of LAB for the production of drugs. // Агроекологічний журнал. – 2003. – № 4. – С. 82 – 86.
4. Азизпур Х., Шинкаренко Л. М. Влияние технологических параметров культивирования на рост и лизируемость L. delbrueckii subsp. bulgaricus 51. // Агроекологічний журнал. – 2004. – № 4. – С. 54 – 62.
5. Азизпур Х., Дехтяренко Н. В., Шинкаренко Л. М. Особливості культивування лактобаціл на поживному середовищі MRS з додаванням біологічно активного йоду та біогумусу. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. Київ – Луганськ – Харків. – 2004. – Випуск 9 (62). – С. 21-28.
6. Azizpour Kh. Probiotics and beneficial effects for human // Біотехнологія. Освіта. Наука: Тези доповідей учасників I Всеукр. наук. -практ. конф. студ., асп. та молодих учених (10-11 лютого 2003 р., м. Київ). – К., 2003. – С. 81.
7. Azizpour Kh., Dehtyarenko N., Shpilyova S., Shinkarenko L. Effects of probiotics in stabilization the GUT mucosal barrier // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей III Міжнар. наук-практ. конф. Ч. II. – Х. : Вид-во НФаУ, 2003. – C. 244.
8. Дехтяренко Н. В., Шпильова С. І., Азізпур Х., Шинкаренко Л. М. Залежність біотерапевтичних властивостей клітин лактобактерій від умов культивування // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей III Міжнар. наук-практ. конф. Ч. II. – Х. : Вид-во НФаУ, 2003. – C. 260.
9. Azizpour Kh. Application of probiotic microorganisms (based on lactic acid bacteria) // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень’ 2003”. Т. 5. Біологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – C. 30.
10. Шинкаренко Л. М., Дехтяренко Н. В., Азізпур Х. Адгезивні властивості молочнокислих бактерій як критерій терапевтичної ефективності пробіотиків // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Пробіотики-XXI століття. Біологія. Медицина. Практика”. Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – С. 187-19.
 
Анотація
 
Азізпур Х. “Оптимізація процесів культивування у виробництві пробіотичних препаратів на основі лактобацил”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 20 – біотехнологія. – Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, 2004.
В дисертації представлено експериментальні дослідження і практичні дані щодо оптимізації процесів культивування лактобацил у виробництві пробіотичних препаратів.
В результаті проведених експериментів відновлено біологічну активність вихідного штаму
Фото Капча