Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація дистанційного навчання у Володимирецькому районому колегіумі

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Загальна інформація: сутність, характерні риси, технології та моделі дистанційного навчання
2. Організація та розвиток дистанційної освіти в країнах ЄС
3. Організація дистанційного навчання в державних університетах України
4. Організація дистанційного навчання у Володимирецькому районому колегіумі
4.1 Початок роботи з системою дистанційного навчання
4.2 Ролі користувачів у системі дистанційного навчання
4.3 Структура вікна електронного навчального курсу
4.4 Формати створення курсів
4.5 Створення в електронному курсі елементів для навчальної діяльності учнів
4.6 Організація контролю і оцінювання навчальної діяльності учнів
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Дистанційне навчання (англ. Distant learning) – новий засіб реалізації процесу навчання, в основу якого покладено використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, що дозволяють навчатись на відстані без безпосереднього, особистого контакту між викладачем і учнем.
Дистанційне навчання – це індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Знання безумовно відіграють важливу роль у нашому житті. Не даремно кажуть, що «навчатися ніколи не пізно» і що «хто володіє інформацією, той володіє світом». Якщо вам не вистачає часу, ви без проблем можете обрати для себе дистанційне навчання. Пам’ятайте, що отримувати знання ви можете не залежно від місця вашого перебування!
Дистанційне навчання включає в себе сучасні форми і методи конструювання та відображення змісту навчання, елементи модульного і комп’ютерного навчання, теорії та практики, самостійної роботи учнів, застосування у навчанні сучасних інформаційних технологій, комп'ютерів, телекомунікацій і являє собою цілеспрямований інтерактивний процес взаємодії учнів і викладачів-модераторів. До переваг дистанційного навчання відносять асинхронність, доступність інформації, зменшення соціальної дистанції. У ньому виділені такі принципи забезпечення якості:
• Заохочення контактів між учнями і вчителем.
• Розвиток співробітництва учнів.
• Використання активних засобів навчання.
• Швидкий зворотний зв’язок.
• Ефективне використання часу.
• Висока мотивація.
• Врахування здібностей учнів та використання індивідуальних маршрутів навчання.
Актуальність теми. Дистанційне навчання представляє собою нову організацію освіти, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів отримання знань, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти. Воно призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну освіту і має такі переваги, як гнучкість, актуальність, зручність, модульність, економічна ефективність, інтерактивність, відсутність географічних кордонів для здобуття освіти.
Мета роботи: розкрити основні можливості та переваги дистанційного навчання; сформувати сучасні підходи до організації дистанційного навчання в школі.
 
1. Сутність, характерні риси, технології та моделі дистанційного навчання
 
Дистанційне навчання – це форма організації навчального процесу, що за рахунок використання ІКТ може бути реалізована як в умовах географічної віддаленості учня і вчителя, так і безпосередньо в школі для формування самостійної діяльності учня щодо засвоєння програми навчання за фахом.
Характерні риси дистанційної освіти:
Гнучкість: учні, що здобувають дистанційну освіту, в основному не відвідують регулярних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці.
Модульність: в основу програми дистанційної освіти покладається модульний принцип; кожний окремий курс створює цілісне уявлення про окрему предметну сферу, що дозволяє з набору незалежних курсів-модулів сформувати навчальну програму, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам.
Велика аудиторія: одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації великої кількості учнів, спілкування за допомогою телекомунікаційного зв'язку учнів між собою та з викладачами.
Економічність: ефективне використання навчальних площ та технічних засобів, концентроване і уніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп'ютерного моделювання повинні сприяти зниженню витрат на підготовку.
Технологічність: використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір.
Соціальна рівність: рівні можливості здобуття освіти незалежно від місця проживання, стану здоров'я і соціального статусу.
Нова роль вчителя: дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.
Позитивний вплив на учня: підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що здобуває дистанційну освіту завдяки самоорганізації, прагненню до знань, використанню сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вмінню самостійно приймати відповідальні рішення.
Якість: якість дистанційної освіти не поступається якості очної форми навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів залучається найкращий склад вчителів і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освіти на відповідність її освітнім стандартам.
Технології дистанційного навчання – це відкрита розгалужена система дидактичних та інформаційно-комунікаційних технологій, яка створена за рахунок поєднання потрібних форм, методів і засобів навчання з метою отримання найвищої якості результатів навчання та використовується для розроблення дистанційних курсів, організації навчального процесу та керування ним.
Технології дистанційного навчання:
Голосові – аудіоінструменти (інтерактивні технології телефонного зв’язку, аудіоконференції, короткохвильове радіо; пасивні (односпрямовані) аудіоінструменти – записи та радіо) ;
Відео – слайди, фільми, відеозаписи; відеотрансляції в режимі реального часу + аудіо конференції;
Дані (електронні системи) – надсилання та отриманні інформації через електронні системи (комп’ютери) :
- Навчання, що підтримується комп’ютерами – Computer-assisted instruction (CAI) – використовує комп'ютер як автономну навчальну машину, щоб представити індивідуальні заняття.
- Навчання, що управляється комп’ютерами – Computer-managed instruction (CMI) – використовує комп'ютер, щоб організувати навчання та відстежувати записи учнів і прогресу. Самі навчальні матеріали не обов’язково мають бути доставлені за допомогою комп'ютера, хоча CAI часто поєднується з CMI.
- Навчання, що опосередковується комп’ютерами – Computer-mediated education (CME) – використовує комп'ютерні програми, які полегшують доставку навчальних матеріалів. Приклади включають в себе електронну пошту, факс, комп'ютерні конференції в реальному часі, Інернет-програми.
Друковані – основний елемент програм дистанційного навчання, з нього розвинулись всі інші системи постачання знань. Серед друкованих інструментів: підручники, посібники, кейси тощо.
Як правило, в програмах дистанційного навчання застосовується комбінація різних медій, інструментів, кожен з яких слугує певним цілям.
У світовій практиці існують три традиційні форми навчальних закладів, що пропонують можливість дистанційного навчання:
• «натуральні» дистанційні університети;
• провайдери корпоративних тренінгів і/або курсів підвищення кваліфікації;
• традиційні університети, що пропонують навчання в режимі он-лайн.
Також існує кілька моделей дистанційного навчання:
• навчання за типом екстернату;
• університетське навчання;
• співпраця декількох навчальних закладів;
• автономні освітні установи;
• автономні навчальні системи;
• неформальне, інтегроване дистанційне навчання на основі мультимедійних програм.
Ефективність дистанційного навчання. Порівняльні дослідження свідчать, що дистанційне навчання може бути настільки ж ефективним, як і аудиторне навчання, якщо методи і технології відповідають завданням, є взаємодія між студентами та є вчасний зворотний зв’язок між викладачем та студентом. Успішні програми дистанційного навчання базуються на послідовних і комплексних зусиллях студентів, викладачів, координаторів, допоміжного персоналу й адміністрації.
 
2. Організація та розвиток дистанційної освіти в країнах ЄС
 
Серед країн, що входять до складу Європейського Союзу найстарішою системою дистанційної освіти є Британська. Однак серед державних (національних) університетів країн ЄС, найбільш розвинутими є системи дистанційного навчання Німеччини, Франції та Іспанії. Саме тому в даному дослідженні здійснено аналіз досвіду організації та розвитку дистанційної освіти цих країн.
Велика Британія. Відкритий університет Великої Британії заснований в 1969 році як незалежний навчальний заклад для надання «другої» можливості здобути або продовжити свою освіту дорослим людям, які працюють. Університет пропонує 3 види навчання: на ступінь бакалавра, післядипломне й продовжене. Навчальний процес в основному побудований як на використанні друкованих матеріалів, так і на використанні аудіо-, відеозасобів тощо; студенти мають можливість одержати консультації в 250 навчальних центрах, розташованих у багатьох містах країни й світу.
Сьогодні Відкритий університет представлений в 30 країнах світу. У Великій Британії він має 13 навчальних центрів. За якістю навчання входить до п'ятірки кращих. В університеті дистанційно навчаються 225 тис. студентів, з яких 50 тисячам витрати на навчання покривають роботодавці. 75 з 100 компаній, що входять до індексу лондонської біржі FTSE 100, фінансують додаткові дистанційні програми для своїх співробітників.
Проблема фінансування дистанційної освіти є значущою в її організації та функціонуванні, і кожна країна має свій власний досвід у її вирішенні. Так, наприклад, у Великій Британії відсоток плати студентів за навчання дорівнює 15% загального фонду, а внесок уряду становить 85%. У програмах навчання без надання вченого ступеня плата за навчання становить дві третини, а одна третина фінансується за рахунок спеціальних грантів. Згідно зі статистикою, плата за вивчення точних наук на 25% більша, ніж за вивчення соціальних чи мистецьких курсів.
У Великій Британії величезна кількість бізнес-шкіл пропонує дистанційні програми MBA. За версією The Financial Times з 40 бізнес-шкіл, що пропонують кращі дистанційні програми МВА, 14 знаходяться у Великій Британії. Серед них такі відомі, як Edinburgh Business School Heriot – Watt University, Warwick Business School, Durham Business School, London School of Business & Finance, Open University Business School.
При Лондонському університеті створено спеціальний проект – London University «External Programme». Це окремий підрозділ, що займається дистанційними програмами. Після закінчення такої програми студент отримує диплом коледжу або університету, що входить до складу Лондонського університету.
Структура кожного курсу може відрізнятися. Наприклад, магістерська програма може бути розрахована на рік, але за погодженням з університетом її можна «розтягнути» на 1, 5-2 роки. Варіанти складання іспитів також різноманітні і часто є можливість підібрати найбільш зручний в кожній конкретній ситуації. Так, наприклад, студент, який не має можливості приїхати до Британії на іспит, може домовитися з університетом про складання іспиту в Україні в Британській Раді (British Council). Британська Рада в даному випадку виступає в ролі незалежного екзаменатора, якому університет довіряє проведення іспиту відповідно до встановленої процедури (порядок відкриття конверта із завданням, встановлення певного часу на виконання кожного завдання, використання тільки дозволених матеріалів залежно від типу іспиту, наприклад, калькулятора або словника). Далі екзаменаційна робота відправляється на перевірку до університету.
Після закінчення дистанційної програми студент отримує такий самий диплом, що і після навчання на стаціонарі (однак роботодавці враховують, що все ж таки навчання відбувалося дистанційно).
Відкритий університет Великої Британії зарекомендував себе як світовий лідер нетрадиційної освіти. За зразком Відкритого університету Великобританії навчальні заклади аналогічного типу були створені в Канаді, Австрії, Іспанії, Пакистані, Нідерландах, Туреччині, Індії, Ізраїлі тощо.
Іспанія. Національний університет дистанційної освіти заснований Парламентом в 1972 р. з метою надання вищої освіти всім тим, хто з різних причин не може навчатися за програмами традиційних університетів. Університет розташований у Мадриді, має ряд навчальних центрів у різних районах країни й пропонує курси навчання на рівні бакалаврату, магістратури й продовженої освіти. Як навчальний матеріал використовуються спеціально підготовлені друковані видання, які доповнюються аудіо- і відеокасетими, технологією комп'ютерного навчання, телевізійних лекцій і телетекстом. Для підтримки постійного діалогу зі студентами використовуються очні зустрічі для обговоренню навчального матеріалу в 50 навчальних центрах і телефонні співбесіди. В інших країнах університетом створено в останні роки ще 8 центрів навчання. Загальна кількість студентів, що навчаються в університеті, становить 124000 осіб, з яких 85000 навчаються на ступінь.
Щодо фінансування дистанційної освіти, в Іспанії внесок міністерства освіти дорівнює 46% фінансування; студенти сплачують 47%, а кошти від продажу книжок становлять близько 7% загального фонду. Окрім цього, регіональні уряди та банки дають навчальним центрам обігові кошти. Студент платить 240 доларів за рік навчання, друковані матеріали купуються теж за його кошти.
Німеччина. Дистанційна освіта в Німеччині має свої особливості. Вона розпочиналася з дистанційної підготовки фахівців з вищою професійною освітою, яка централізовано планувалася. Для підвищення кількості людей з вищою освітою 1967 р. було створено Німецький інститут дистанційного навчання (одним з його співзасновників виступив Університет м. Тюбінген), який проіснував до 2001 р. Приєднання східних земель дало можливість розширити ринок дистанційної освіти.
На сьогодні єдиним державним університетом в Німеччині, який пропонує широкий спектр різних програм дистанційної/заочної освіти, є Університет заочного навчання в Хагені (FernUniversität in Hagen) – федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія. Університет пропонує програми для першого та другого циклів навчання (бакалаврські, магістерські), які є справжньою альтернативою очній освіті; має право приймати захисти кандидатських і докторських дисертацій; також пропонує очно-заочні програм для професійного або особистого розвитку. Університет надає освітні послуги більше 50. 000 студентам на рік. Однак диплом про вищу професійну освіту одержують не більше 20% у результаті великого відсіву студентів, що не витримують високих освітніх вимог.
Інші державні університети в Німеччині пропонують, як правило, лише очну (денну) форму навчання на бакалаврських, магістерських, аспірантських програмах. Окремі державні університети в Німеччині пропонують невелику кількість (часто лише 1-3) програм дистанційного навчання або онлайн-програм за деякими спеціальностями.
На сьогодні в Німеччині всіма ВНЗ (державними і приватними, університетами та іншими ВНЗ; для всіх спеціальностей, на рівні бакалаврату і магістратури або наскрізної однорівневої освіти) пропонується 371 програма у формі заочного/дистанційного навчання, з них 76 програм пропонується державними університетами або іншими державними ВНЗ, які мають право приймати захист кандидатських і докторських дисертацій (тобто ВНЗ, прирівняними до університетів). Більшість з 76 програм – магістерські (59 програм), лише 10 бакалаврських (з них 9 пропонує Університет заочного навчання в Хагені та 1 – Технічний університет м. Дрезден) ; 5 однорівневих наскрізних програм (аналог «спеціаліста») для інженерних спеціальностей та природничих наук; 2 однорівневі наскрізні програми з теології, що закінчуються державним іспитом.
В усіх федеральних Землях Німеччини є приватні ВНЗ (але це не університети, а вищі школи, інститути), які пропонують дистанційне навчання – наприклад: Вища школа Вільгельма Бюхнера – Приватна вища школа заочного навчання Дармштадт (Wilhelm Büchner Hochschule – Private Fernhochschule Darmstadt) ; Приватна вища школа заочного навчання Гьоттінген (PFH Private Hochschule Göttingen) ; Вища школа навчання Гамбург та інші.
Франція. Національний центр дистанційного навчання (CNED), заснований ще у 1939 році, надає освітні послуги мешканцям Франції та франкомовних країн. У 1995 році дистанційне навчання набуло статусу національного проекту, з 1996 року функціонує відкрита освітня платформа «Електронний кампус», в каталозі якої 3 000 програм, 265 000 осіб з 200 країн проходять навчання.
У 1987 році була створена Міжуніверситетська федерація дистанційного навчання (FIED), мета якої – сприяння навчанню протягом життя та співробітництву навчальних закладів для розвитку всіх форм дистанційного навчання в усіх галузях знань. Її членами сьогодні є 35 університетів, які пропонують повне або часткове дистанційне навчання.
В рамках національної політики розвитку інформаційних та комунікаційних технологій в освіті під проводом та за фінансування Міністерства національної освіти та Міністерства вищої освіти та досліджень у 2003-2005 роки були створені Тематичні Електронні Університети (UNT) – це асоціації, які об’єднують університети, вищі школи, дослідницькі заклади та інколи приватних партнерів, кожен з цих учасників може одночасно бути членом одного або кількох UNT. Наразі існує 7 таких університетів за напрямками:
• інженерні науки та технології;
• фундаментальні науки;
• економіка та управління;
• гуманітарні та соціальні науки, лінгвістика та культура;
• юридичні та політичні науки;
• довкілля та сталий розвиток;
• охорона здоров’я та спорт.
Діяльність UNT спрямована на каталогізацію існуючих ресурсів, створення та поширення нових ресурсів, сприяння вдосконаленню педагогічної практики та впровадженню нових інформаційних технологій в навчальні процеси, сприяння успішності студентів шляхом надання в розпорядження їх та їхніх викладачів сучасних електронних навчальних інструментів та ресурсів, поширення на міжнародному рівні інформації про ресурси французьких навчальних закладів з метою розповсюдження французької вищої освіти.
Членами Тематичного Електронного Університету економічного напрямку (AUNEG) є 18 вищих навчальних закладів, кожен з яких пропонує окремі програми дистанційного навчання, але не обов’язково саме з цього напрямку. Лише 3 університети пропонують програми дистанційного навчання з економіки:
- Університет Монпельє-1 пропонує повний цикл (бакалавр 3 роки + магістр 2 роки) програм з маркетингу та управління;
- Університет Париж-Сюд-11 пропонує 3-річний цикл дистанційного навчання за напрямком Економіка-Управління (диплом рівня бакалавр) та перший рік навчання рівня магістр, на другий рік магістратури дистанційне навчання не пропонується;
- Університет Ніцца Софія Антіполіс пропонує 8 програм дистанційного навчання, з яких 3 за напрямком Економіка-Управління.
Ще 5 університетів пропонують дистанційного навчання в інших галузях знань:
- Університет Париж 1 Пантеон-Сорбонна пропонує 6 програм дистанційного навчання з юриспруденції, 2 програми з мистецтва, але жодної економічної програми;
- Університет Страсбурга пропонує 12 програм дистанційного навчання, але жодної економічної;
- Університет Ліон-3 пропонує 2 юридичні програми;
- Університет Лотарингії пропонує 3 програми дистанційного навчання з іноземних мов;
- Університет Париж-Вест-Нантерр пропонує 12 програм дистанційного навчання з гуманітарних наук.
Навчатися можна повністю дистанційно або за змішаною системою, тобто періодично брати участь в роботі навчальних груп, але іспити проходять в приміщеннях університетів за встановленим графіком. В більшості випадків для того, щоб мати доступ до ресурсів, треба бути прийнятим на навчання та отримати код доступу.
Решта членів цієї асоціації взагалі не пропонують дистанційного навчання, але користуються «Електронним кампусом» для студентів стаціонару, викладачів, дослідників, використовуючи при цьому платформи Moodle, Spiral, Dokeos.
Паралельно з участю в роботі UNT, FIED тощо, Університети Франції об’єднуються для створення закладів дистанційного навчання в окремих галузях знань. Наприклад, 6 університетів Паризького регіону заснували Аудіовізуальний Центр юридичних студій (CAVEJ) ; 18 університетів, група промислових підприємств, приватні фінансові установи та іноземні заклади створили Міжнародний консорціум з дистанційного навчання за спеціальністю «Інформаційні методи в управлінні підприємствами» (E-Miage), який пропонує повний цикл навчання (3 роки бакалавр + 2 роки магістр).
Отже, французькі ВНЗ для надання послуг з дистанційного навчання створюють різноманітні асоціації, консорціуми за участі як державних, так і приватних партнерів, в тому числі підприємств, фінансових установ тощо, з метою спільного використання вже наявних ресурсів та створення нових, їх класифікації, систематизації, сертифікації та, таким чином, оптимізації навчального процесу.
В цілому, конкурентоспроможність державних університетів ЄС, які займаються виключно дистанційним навчанням, базується на ряді переваг:
значне фінансування як на рівні держави, так і на рівні Європейського Союзу (отримання грантів) ;
наявність різноманітних курсів для тренінгів, для отримання ступеня бакалавра та магістра, а також в більшості випадків й кандидата наук (PhD) ;
наявність вибору при навчанні студенти мають право припинити навчання та отримати сертифікати про проходження курсів. Це дає у майбутньому можливість бути зарахованим знову в цей або інший університет без необхідності перескладання вивчених курсів як в університеті дистанційного навчання, так і в класичному навчальному закладі;
студенти мають проміжок часу, упродовж якого вони самостійно вибирають термін навчання та дату іспиту (загалом від 10 до 14 місяців) ;
наявність розгалуженої системи регіональних центрів по всій країні, а також за її межами;
зазначені університеті надають можливість навчатись особам з особливими потребами та навіть особам, які знаходяться у місцях позбавлення волі;
за домовленістю проводять навчання у компаніях;
є університети, які не мають власної віртуальної платформи, а надсилають матеріали студентам за допомогою електронної пошти.
 
3. Організація дистанційного навчання в державних університетах України
 
Аналіз вітчизняного досвіду організації та розвитку дистанційного навчання дозволяє зробити наступні узагальнення:
більшість вітчизняних ВНЗ використовують для організації та технічного забезпечення дистанційного навчання відкриту освітню платформу Moodle;
на бакалаврському та магістерському рівнях дистанційне навчання побудовано на основі поєднання очної та заочно-дистанційної форми, що реалізовано у двох варіантах: перший передбачає присутність студентів в аудиторії на початку семестру (для ознайомлення з організацією навчання та структури курсів) та наприкінці семестру (для очного складання іспитів) та дистанційного навчання протягом семестру; другий варіант передбачає дистанційне навчання протягом семестру та очну присутність студентів лише на іспитах;
для бізнес-освіти на короткострокових сертифікаційних програмах та програмах підвищення кваліфікації передбачено виключне дистанційне навчання із запровадженням фінального тестування у дистанційній формі;
структурно навчальні курси побудовано у вигляді модульної системи та містять наступні елементи: теоретичний матеріал (тексти лекцій), практичні завдання (задачі, запитання, тести для самоперевірки) та завдання для перевірки знань (тести, віртуальні лабораторні та курсові роботи тощо), відеороліки (відеолекції) ;
використовуються такі технології навчання: голосові (аудіо), відео (відеолекції, відеоконференції), електронні (електронна пошта, скайп, чати тощо).
В Україні існує Українська Система дистанційного навчання – UDL System. UDL System – партнерська організація, яка об'єднує вищі навчальні заклади, науково-дослідні інституції, банки, корпорації та неприбуткові організації для створення нової якості за допомогою застосування новітніх інформаційних технологій в освіті.
Цілі UDL System:
Поширювати обсяг освітніх послуг в Україні, застосовуючи Веб-технології для того, щоб зробити процес навчання та дослідницької роботи ефективнішим, доступнішим та більш інтерактивним.
Надавати навчальні послуги для бізнесу та окремих осіб України через дистанційне навчання, використовуючи CD-ROM, електронну пошту та Інтернет;
Забезпечувати професійний розвиток та підвищення кваліфікації в галузі дистанційної освіти, розробки он-лайн курсів та їх викладання дистанційно;
Займатись вивченням ринку та просуванням методів та технологій дистанційного навчання;
Створити спільний портфель курсів та розробити професійні сертифіковані програми і пропонувати їх студентам, підприємцям, керівникам та корпораціям в рамках Партнерства з Розвитку дистанційного навчання (Partnership for Distance Learning Development (PDLD)) ;
Надавати підтримку і допомогу університетам та бізнес-школам у використанні технології мультимедійної телекомунікаційної мережі для ефективнішого просування їх продуктів та послуг у бізнес-середовищі;
Проводити науково-дослідну роботу з питань педагогіки і методики викладання у віртуальному середовищі; забезпечувати ресурси, інформацію та навички для поширення засобів дистанційного навчання в бізнес-освіті в Україні.
Україна, поряд із 11 країнами СНД, є учасником Проекту «Информатизация образования и дистанционное обучение».
 
4. Організація дистанційного навчання у Володимирецькому районому колегіумі
 
Система дистанційного навчання Володимирецького районного колегіуму створена на базі безкоштовної платформи MOODLE, яка є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. В Володимирецькому районному колегіумі система дистанційного навчання функціонує з 2011 року. Адреса сайту дистанційного навчання нашого закладу www. vrkdn. org. ua. Для того, щоб здійснити вхід на сайт кожен користувач має особистий логін і пароль. Після входу на сайт користувач попадає на головну сторінку, на якій розміщені курси вчителів закладу. Для того, щоб мати змогу працювати з певним курсом, користувач повинен бути зарахованим на даному курсі. Кожен вчитель розробляє свій особистий курс, на якому розміщує наступну інформацію:
витяг з стандарту для того чи іншого предмету;
робочу програму, у якій зазначити мету та завдання вивчення курсу;
календарний план;
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета;
рекомендовану літературу для вивчення предмета;
Наступним етапом розробки курсу є додавання тем згідно календарного плану, додаткового матеріалу до уроку (відео аудіо-контент, презентації). Доцільно розміщувати в темі тест для самоконтролю, контрольні запитання та контрольний тест. Результати оцінювання навчальних досягнень кожного учня автоматично заносяться до електронного журналу після тестування. Останні зміни, які вносяться до курсу, відображаються на боковій панелі останні новини.
 
4.1 Початок роботи з системою дистанційного навчання
 
Для початку роботи потрібно завантажити головну сторінку системи дистанційного навчання колегіуму, набравши відповідну адресу в адресній стрічці в браузері www. vrkdn. org. ua.
Після її введення завантажиться головна сторінка (рис. 4. 1).
 
Рис. 4. 1. Головна сторінка
Після завантаження головної сторінки користувачу необхідно пройти ідентифікацію, використовуючи свій обліковий запис. Для цього потрібно у блоці «Вхід», що знаходиться у правій частині вікна, ввести свої псевдо і пароль та натиснути кнопку «Вхід» (рис. 4. 2).
Рис. 4. 2. Вхідкористувача
 
Якщо користувач хоче лише ознайомитися з системою дистанційного навчання, то він може скористатися вбудованим обліковим записом «Гість».
Гість – обліковий запис, що надає можливість переглядати матеріали деяких курсів, але не дозволяє працювати з ними. Відвідувачі сайту можуть зайти на сайт як гості, обравши на сторінці входу до системи режим «Зайти гостем».
Допускати чи не допускати гостя на курс, кожен вчитель визначає при редагуванні налаштувань курсу. Гостям курс завжди доступний тільки для читання – це означає, що вони не можуть створювати повідомлення або
іншим чином взаємодіяти з реальними учнями курсу. Зокрема гостю заборонено:
- створювати повідомлення у форумах;
- редагувати сторінки Wiki;
- проходити тести;
- відправляти відповіді на завдання;
- вносити записи до глосарію і залишати коментарі в ньому;
- переглядати вміст SCORM.
Гостьовий доступ корисний у випадку, коли користувач прагне, щоб колеги ознайомилися з його роботою або щоб учні мали можливість переглянути вміст курсу перед тим, як записатися на нього.
У користувача є вибір між двома варіантами гостьового доступу: з кодовим словом або без кодового слова. Якщо вчитель надасть доступ гостеві, що знає кодове слово, то йому потрібно вводити це слово щоразу при відвідуванні курсу (на відміну від учнів, які роблять це один раз), що обмежує гостьовий доступ. Якщо користувач вирішить допускати гостя без ключа, то всі зможуть переглядати його курс.
Після успішної ідентифікації у верхньому правому куті головного вікна
відображається ім’я, під яким користувач зареєстрований в системі.
Користувачу системи надається можливість обрати мову інтерфейсу через випадаюче меню у верхній частині вікна.
У залежності від ролі користувача вигляд вікна системи може
відрізнятися, зокрема змістом блоку «Керування сайтом».
 
4.2 Ролі користувачів у системі дистанційного навчання
 
Роль – це набір прав та можливостей, визначених для всієї системи, які доступні призначеним користувачам у визначеному контексті (рис. 4. 3.).
Наприклад, користувач може мати роль «Викладач» (або «Вчитель»), яка
створена для надання можливості користувачам робити певні дії (що не можуть робити інші). Ця роль створюється один раз, і в подальшому можна призначати на неї певних користувачів курсу, які будуть працювати з ним.
Також можна призначити користувачу роль для певної категорії курсів, тоді він буде мати роль «Викладач» для всіх курсів цієї категорії. Або ж призначити йому роль тільки на окремому форумі, надавши в його межах
права викладача.
Кожна роль має свою назву, опис – це звичайне пояснення призначення ролі, виражене в довільній формі так, щоб кожен міг зрозуміти, для чого потрібна ця роль, і коротку назву, яка є важливою для тих частин Moodle, де може використовуватися ця роль (наприклад, коли завантажуються користувачі з файлу або використовується гуртове зарахування на курс).
У системі Moodle за замовчуванням використовуються такі ролі:
- адміністратор – може робити все на сайті й в будь-якому курсі;
- автор курсу – може створювати електронний курс і навчати на ньому учнів;
- викладач – може редагувати матеріали курсу і навчати на ньому учнів;
- асистент – викладач без права редагування матеріалів курсу, який може викладати на курсі та оцінювати роботу учнів, але не може змінювати ресурси курсу;
- учень – має найменші права на курсі, на якому він зареєстрований, має доступ до навчальних матеріалів курсу і може виконувати певні види діяльності, передбачені у відповідному курсі;
- гість – має мінімальні привілеї, може мати доступ до курсів, для яких передбачений гостьовий доступ.
В системі Moodle адміністратором можуть бути відредаговані назва, опис і коротка назва ролі, а також визачені інші ролі. Це здійснюється за допомогою блоку «Керування сайтом» у режимі Користувачі/Права/Визначення ролей.
 
Рис. 4. 3. Призначення ролей
Адміністратор системи або адміністратор курсу за допомогою блоку «Керування» відповідного курсу і режиму «Призначати ролі» може призначати локальні ролі користувачам, зареєстрованим на цьому курсі (закладка «Призначені локальні ролі»).
Режим «Переписати права» надає можливість змінити деякі права для певної ролі в межах обраного курсу. Наприклад, користувач з ролю асистента зазвичай може переглядати статистичні звіти курсу. Але якщо адміністратор курсу вважає, що ця функція асистенту непотрібна, то він встановлює опцію «Заборонено» для ролі «Асистент» у пункті «Переглядати статистичні звіти курсу».
Уточнення прав для певних ролей також може бути використано в інших частинах системи дистанційного навчання або курсу. Можна надати користувачам додаткові права в тому чи іншому контексті. Наприклад, для експерименту, можна надати учням можливість оцінювати деякі завдання, що виконуються іншими учнями.
Інтерфейс для уточнення ролі подібний до створення ролі, але серед правових пунктів будуть показуватися лише ті, які є доречними в обраному контексті. Типово відмічається право успадкування від прав даної ролі у вищому за ієрархією контексті. Вибираючи нові права, їх використання поширюється на всі підпорядковані контексти.
Адміністрування навчального процесу в системі Moodle досить добре продумано. Вчитель, який має права адміністратора, може реєструвати інших вчителів та учнів, призначаючи їм відповідні ролі, розподіляти права, об’єднувати студентів у віртуальні групи, отримувати зведену інформацію про роботу кожногоучня, за допомогою вбудованого календаря визначати дати початку і закінчення курсу, складання певних завдань, терміни тестування, використовуючи інструмент «Форум», публікувати інформацію про курс та новини про події, що відбуваються на курсі.
 
4.3 Структура вікна електронного навчального курсу
 
Розглянемо структуру вікна електронного навчального курсу (ЕНК), що відповідає ролі автора курсу, а також призначення його основних компонентів.
У верхній частині головного вікна системи під логотипом розташовано панель навігації, що відображає місце знаходження користувача в ієрархії системи. За допомогою панелі навігації можна завжди побачити, в якому розділі знаходиться користувач і перейти до попередньої сторінки.
Сторінка електронного курсу розподілена, як правило, на три частини: по краях знаходяться блоки, середину займають розділи курсу. Залежно від ролі користувача і налаштувань обраного курсу в системі видимі ті чи інші блоки.
Блок – це група посилань, які об’єднуються в певні категорії. Користувач
за бажанням може розгорнути чи згорнути блок, натиснувши на стрілочку в
правому куті блоку. Назва блоку відображається завжди.
Розділ курсу – фрагмент навчального курсу, що відповідає певному модулю чи темі курсу в форматі-структура, або відповідає деякому тижню
навчання в потижневому форматі.
Розглянемо детальніше призначення основних блоків курсу в системі електронного навчання.
Натиснувши мишею на пункті блоку «Учасники», користувач потрапляє у вікно «Учасники», де, у залежності від налаштувань, подається список різних категорій учасників даного курсу.
У вікні, що зображено на рис. 4., можна зробити вибірку користувачів, які були неактивними більше 1, 2, …, 6 днів; 1, 2, …, 9 тижнів; 2, 3, …, 5 місяців. А також зробити вибірку користувачів за ролями: викладач, учень або усі. Можна відсортувати учасників курсу за ім’ям чи прізвищем.
Натиснувши мишею на прізвищі/імен іучня, у вікні, що з’явиться, можна отримати відомості про нього, зокрема: де живе, електронну пошту, курси, що вивчає, клас, де навчається тощо.
Поруч з адресою електронної пошти можна помітили зображення конверта. Якщо натиснути мишею на конверт, то заблокується надходження всієї електронної пошти на дану адресу (від будь-яких форумів, розсилок). Це швидкий спосіб відключити електронну пошту, щоб вона не розсилалася користувачам, наприклад, на канікулах.
Рис. 4. 4. Активність користувачів
 
Блок «Діяльність» містить такі пункти: анкети, бази даних, глосарій, завдання, опитування, ресурси, тести, форуми (рис. 4. 5). Обравши певний вид діяльності, автор курсу отримує список з переліком елементів курсу, що відповідає цьому виду діяльності, і передбачені в електронному навчальному курсі.
 
Рис. 4. 5. Типи діяльності
 
Блок «Керування» є основним засобом управління навчанням у межах електронного курсу. Розглянемо коротко призначення кожного з пунктів
цього блоку як у звичайному режимі (рис. 4. 6 а), так і у режимі редагування  (рис. 4. 6 б).
 
Рис. 4. 6. Зображення блоку «Керування»
Режим «Параметри» – надає можливість користувачу змінювати основні параметри і налаштування курсу: назву, дату початку та закінчення навчання на курсі, кодове слово курсу, мову інтерфейсу курсу тощо.
Режим «Призначити ролі» – надає можливість адміністратору курсу призначити ролі користувачам курсу (автор, викладач, асистент, учень, гість і т. д.), або уточнити (переписати) права ролей.
Режим «Журнал оцінок» – надає можливість викладачу переглянути оцінки учнів за кожний навчальний елемент курсу, а учню подивитися власні оцінки з курсу.
Режим «Групи» – надає можливість визначати групи учнів у межах обраного курсу.
Режим «Резервна копія» – надає можливість зберігати дані для відновлення обраного курсу.
Режим «Відновити» – надає можливість відновити старі дані про курс (дані, які були попередньо збережені за допомогою режиму «Резервна копія»).
Режим «Імпорт» – надає можливість імпортувати курси, в яких користувач прописаний в якості викладача.
Режим «Звіти» – надає можливість переглянути журнал подій у курсах, де користувач зазначений в ролі викладача або автора курсу, як по окремим слухачам, так і по всіх слухачах за будь-який день та будь-яку діяльність.
Режим «Банк питань» – надає доступ до банку питань системи Moodle для створення тестів з набору питань, що знаходяться в базі.
Режим «Файли» – надає можливість користувачу завантажувати файли до
обраного курсу, або переглядати інші файли, які там вже знаходяться.
Режим «Відрахувати мене» – надає можливість користувачу відрахувати себе з курсу власним бажанням.
Редагування змісту курсу проводиться автором курсу в довільному порядку і може легко здійснюватися безпосередньо в процесі навчання.
Досить легко до електронного курсу додаються різні елементи: лекція,
завдання, форум, глосарій, wiki, чат і т. д. Для кожного електронного курсу
існує зручна сторінка перегляду останніх змін в курсі.
Для керування темою (перемістити тему, сховати тему, виділити як
поточну) потрібно використовувати кнопки в правій частині теми.
 
4.4 Формати створення курсів
 
Існує декілька форматів для створення електронних навчальних курсів
у сиcтемі Moodle. Розглянемо деякі з них.
Формат-календар (потижневий формат) : структурування навчального
матеріалу за цим форматом і навчання на курсі організується потижнево з точним терміном початку та закінчення як кожного тижня, так і всього курсу (рис. 4. 7).
Рис. 4. 7. Фрагмент вікна для створення курсу в потижневому форматі
 
Формат-структура: цей формат зовні нагадує потижневий формат, але
структурування навчального матеріалу і саме навчання на курсі організується за розділами (модулями), темами, визначеними программою курсу. Хоча курс зовні не прив’язаний до календаря, для курсу і кожного його навчального елементу можна встановити час почату і час закінчення роботи з ним. Цей формат найбільш прийнятний при організації навчання за дистанційною формою, а також при використанні змішаної моделі навчання (рис. 4. 8).
 
Рис. 4. 8. Вікно для створення форуму
 
4.5 Створення в електронному курсі елементів для навчальної діяльності учнів
 
Для управління навчальною діяльністю учнів у процесі вивчення курсу, а також для організації контролю і оцінювання цієї діяльності, в системі Moodle є спеціальні засоби, що додаються до курсу за допомогою поля «Додати діяльність…» зі списку, який містить такі елементи:
Flashcard-Trainer;
LAMS;
SCORM1/AICC2;
Wiki;
Анкета;
База даних;
Глосарій;
Завдання:
Відповідь – у кілька файлів;
Відповідь – текстом;
Відповідь – одним файлом;
Відповідь – поза сайтом;
Опитування;
Робочий зошит;
Семінар;
Тест;
Тест у Hot Potatoes;
Урок;
Форум;
Чат.
У залежності від змісту курсу й концепції його викладання автор курсу (викладач) може додавати ті ресурси та елементи з видами діяльності, що найбільш підходять для цього.
 
4.6 Організація контролю і оцінювання навчальної діяльності учнів
 
Основним засобом контролю навчальної діяльності учнів є автоматизоване тестування. Тому вчителю необхідно вміти створювати самі тестові завдання і банк тестових завдань в системі Moodle, формувати на їх основі тематичні тести, розміщувати їх в електронних навчальних курсах і використовувати у навчальному процесі.
Щоб до курсу додати тест, потрібно у відповідній темі (як правило тема охоплює одне заняття або один тиждень навчання на курсі) за допомогою випадаючого списку «Додати вид діяльності…» обрати елемент «Тест». Будь-який тест в системі Moodle створюється на основі банку питань (спеціальної бази даних). Тобто, перш, ніж створювати тест, потрібно наповнити банк даних питаннями і завданнями для цього тесту.
У системі Moodle використовується кілька типів питань в тестових завданнях:
- у закритій формі (множинний вибір) (учень обирає відповідь на питання з декількох запропонованих йому варіантів, причому питання можуть мати одну або відразу декілька правильних відповідей) ;
- Так/Ні (відповідь на питання, учень обирає між двома варіантами «Так» чи «Ні») ;
- на відповідність (кожному елементу відповідей першої групи потрібно зіставити елемент відповідей другої групи) ;
- коротка відповідь (відповіддю на питання є слово або коротка фраза, що учні вводять за допомогою клавіатури, при цьому допускається
кілька правильних відповідей (варіантів написання), які можуть мати різні оцінки, також відповіді можуть бути (або не бути) чутливими до регістру) ;
- числовий (відповіддю на питання про виконання обчислювальних операцій є число, при цьому числова відповідь може мати заданий інтервал гранично допустимої похибки відхилення від правильного значення) ;
- обчислюваний (таке питання пропонує обчислити значення за заданою формулою, що є шаблоном, в який при кожному тестуванні підставляються випадкові значення із зазначених діапазонів) ;
- вкладені відповіді (embedded answers) (є текст, безпосередньо в який вставляються короткі відповіді, числові відповіді або множинний вибір, як в «робочому зошиті») ;
- есе (учень коротко викладає свій погляд на запропоновану проблему);
- випадкове питання на відповідність (цей тип завдання за формі його показу учню подібний до завдання на вибір відповідності. Він базується на завданнях короткої відповіді, які створені у конкретному розділі бази тестових завдань. При тестуванні учню буде показана певна кількість завдань з короткою відповіддю і напроти кожного завдання перемішаний перелік правильних відповідей на них. Учню потрібно поставити у відповідність завдання і правильні відповіді).
 
Список використаних джерел
 
1. Інформаційно-аналітична система контролю та оцінювання навчальної діяльності студентів ВНЗ: Монографія / А. А. Тимченко, Ю. В. Триус, І. В. Стеценко, Л. П. Оксамитна, В. М. Франчук, Г. О. Заспа, Д. П. Тупицький, О. В. Тьорло, І. В. Герасименко. – Черкаси: МакЛаут, 2010. – 300 с.
2. Використання системи електронного навчання MOODLE для контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів ВНЗ: методичний посібник / Ю. В. Триус, І. В. Стеценко, Л. П. Оксамитна, В. М. Франчук, І. В. Герасименко / За ред. Ю. В. Триуса. – Черкаси: МакЛаут, 2010. – 200 с.
3. Методичні рекомендації по створенню тестових завдань та тестів в системі управління навчальними матеріалами MOODLE / В. М. Франчук. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – 58 с.
4. Офіційний сайт системи MOODLE [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. moodle. org
5. Смирнова-Трибульска Є. М. Дистанційне навчання з використанням системи MOODLE: Навчально-методичний посібник. – Херсон: Айлант, 2007. – 492 с.
6. Смирнова-Трибульская Е. Н. Основи формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения: [монография] / Евгения Николаевна Смирнова-Трибульская. – Херсон: Айлант, 2007. – 704 с.
7. Триус Ю. В., Франчук В. М., Франчук Н. П. Організаційні й технічні аспекти використання систем мобільного навчання // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. /Педрада. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – №12 (19). – С. 53 -62.
Фото Капча