Організація проектної діяльності учнів у курсі інформатики

 

 

 

В Дніпровській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №2, школі з інформаційно-технологічним профілем навчання, інформатика викладається за програмою поглибленого вивчення інформатики (Караванова Т. П.). За двома змістовними лініями: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та основи алгоритмізації і програмуваня. Після проходження вчителем інформатики Івахіною К. В. тренінгів, в школі впроваджено досвід викладення курсів за вибором “Основи створення комп’ютерних презентацій”, “Основи веб-дизайну» (за програмою І. О. Завадського) та факультативу “Інформаційний працівник” у профільній підготовці учнів. В основі викладання цих курсів покладено метод проектів, як один із методів активного навчання.

Вимоги до учнівських матеріалів:

чітко сформульована тема, мета, завдання проекту (заходу),

перелік необхідного обладнання;

опис дій на кожному етапі виконання проекту;

чітка структуризація проекту з хронометражем кожного етапу;

до всіх завдань, що використовуються на уроці, додаються розв'язання.

Науково-дослідницькі проекти, до яких залучаються старшокласники, – надійний шлях пізнання кожним юним дослідником своїх творчих можливостей, а часто – й професійного самовизнання. З метою виявити всіх, хто цікавиться знаннями з різних галузей науки і техніки, допомогти їм втілити в життя плани й надії, якомога повніше розкрити свої здібності.

Головне правило участі учнів у науково-дослідницької роботі по створенню проектів: особистий інтерес та захоплення.

Спочатку учні ознайомлюються з актуальними проблемами теорії та практики, з методологією і методами наукових досліджень, залучаються до самостійного вивчення наукової, науково-популярної літератури, джерел Іnternеt. Вчитель прагне навчити учнів аналізувати й критично оцінювати прочитане, виділяти найважливіші наукові напрямки й ідеї, бачити різні підходи до розв'язання наукових проблем. Це – перший ознайомлювальний етап.

Визначення тематики, вибір учнем об'єкта і предмета дослідження – це другий етап роботи над проектом- підготовчий. Бажано, щоб тема роботи була запропонована самим школярем. На даному етапі роботи учні вчаться формулювати тему й усвідомлювати її роль у цілісному аспекті, визначати конкретні завдання дослідження. Кожен складає орієнтовний план роботи. Підготовчий етап передбачає також збір систематизацію наукових даних. Це етап пошуку і консультацій. Старшокласники вивчають різні джерела інформації: довідники, наукові журнали, підручники, сайти Internet. Самостійна робота учня з літературою є одним з найефективніших засобів розвитку потреби в майбутній самоосвіті. Зібрані дані аналізуються учнями самостійно та разом з наставниками. Третій етап – безпосередньо дослідницька робота.

Основна роль цього етапу полягає в розвитку логічного мислення, умінь проникнення в сутність досліджуваного явища, у пробудженні інтересу до науки, у залученні до пошукової роботи. Роль вчителя полягає в наданні допомоги під час планування роботи, у проведенні експериментальної роботи. Успіх дослідницької діяльності прямо залежить від чіткої, ефективної злагодженої роботи кожного учня групи.

Учні працюють з використанням колективного способу навчання та об'єднавчого діалогу, тобто процес спілкування організовується таким чином, щоб кожне покоління отримувало, засвоювало й передавало свій досвід практичної діяльності наступному поколінню.

 

 

Використання елементів методу навчального проектування на уроках інформатики дає змогу кожному окремо створювати динамічну програму і план занять. Таким чином відбувається не тільки робота над проектами, а й підготовка до олімпіад з ІКТ. Учень засвоює швидко й якісно лише те, що одразу ж після отримання застосовує на практиці або передає іншим. В основу навчання покладено зацікавленість учня в здобутті практичних навичок. Учитель ознайомлює з навчальним матеріалом спочатку одного учня, пояснює йому, як він працюватиме зі своїм напарником. Перший учень працює з другим учнем відповідно до вказівок учителя.

Вибрати тему для проектування учням пропонується, коли вивчена тільки половина теоретичної частини матеріалу, оскільки вже сама незвичайність постановки питання в багатьох дітей викликає ускладнення.

Доцільно проводити дискусії по деякими з обраних учнями проблем. Чию тему обговорити – вибирає сам викладач. Звичайно це найцікавіша або більше складна тема, або тема учня, у якого за якимись причинами виникають найбільші труднощі в підходах до її рішення. Особливі труднощі для учнів становить визначення ресурсів і розробка декомпозиції цілей системи, тому до обговорення цих питань доводяться повертатися кілька разів. Вчитель не повинен завчасно висловлювати свою оцінку судженням учня, необхідно залучити до цьому інших учнів.

Правильно ставлячи питання, вчителя допомагає дітям зрозуміти їхні помилки. Роль вчителя зводиться до керівництва дискусією. Він допомагає учнем шукати й знаходити обґрунтоване рішення. Від вчителя в цій ситуації потрібно не тільки вміння вести дискусію, але й досить широкий кругозір у різних областях знання, життєвий досвід.

На оформлення проекту засобами ЕОМ учнем дається 6 годин. Багато учнів оформляють проект вдома, але на урок вони приносять свою роботу й показують її вчителеві. Учитель вносить у роботу корективи, дає ради, відповідає на виниклі питання. Таким чином, на цьому етапі вчитель виступає лише в ролі консультанта й порадника.

Самий відповідальний і хвилюючий момент для учнів – захист проекту. Звичайно, першим учнем, що захищає проект, доводиться сутужніше всього, тому першим виступаючої даються деякі потурання, прощаються дрібні недоліки, і учні про це знають, і завжди перебувають учні, що бажають виступити першими. Звичайно перших виступаючих заслуховує вся група, щоб потім виправити свої помилки в роботі, урахувати промахи інших при захисті. Останніх виступаючих часто заслуховує тільки вчитель й опонент. Учні самі обирають собі опонентів з числа однокласників. У завдання опонента входить оцінка роботи й самого захисту, пошук помилок і недоліків. Для з'ясування проблеми опонент задає питання. Опонент зацікавлений у пошуку помилок й об'єктивній оцінці роботи, тому що за опонування йому також виставляється оцінка.

Захищаючи свій проект, учень показує свою роботу на комп'ютері й озвучує її, робить коментарі. Звичайно спочатку повністю вислуховується виступ, а потім йому задаються питання. Однак іноді за бажанням учня питання можуть задаватися йому відразу по ходу захисту.

За цю творчу роботу учні одержують 8-9 оцінок: за постановку мети (опис вихідного й бажаного стану системи), за обґрунтування мети, за визначення критеріїв оцінки стану системи, за визначення ресурсів, за декомпозицію цілей системи, за складання плану робіт, за оформлення проекту засобами ЕОМ, за захист проекту, за опонування. Додаткова оцінка виставляється за використання програмного засобу, не досліджуваного по програмі (у виборі програмного забезпечення учні не обмежені), за використання додаткових можливостей програмного засобу, за розробку додаткових частин проекту (наприклад, за складання кошторису або оформлення графіків, діаграм). За один урок вдається заслухати захист тільки двох-трьох учнів, тому на захист всіх учнів потрібно кілька уроків. Інші учні в цей час працюють над іншими проектами, які не вимагають такої великої уваги вчителя.

Напротязі попереднього навчального року в середній ланці, було вирішено спробувати застосувати метод довгострокових проектів, включаючи всіх учнів. Тепер кожен учень 8-9 класу повинен виконати або індивідуальний проект, або об'єднавшись із невеликою групою однодумців (2-3 чоловік), колективний. Строк виконання роботи вересень – грудень. Займатися проектом можна було й вдома тим, у кого є комп'ютери. Вибирали теми проектів самостійно. Мені, як учителеві, нав'язувати певну тему кожному учневі не хотілося, тому що, швидше за все нічого творчого в нього б не вийшло. Не все спочатку йшло гладко. Були й такі, хто довго не міг визначитися з вибором теми, особливо в старшій ланці. Довелося витратити масу часу на усунення пробілів у знаннях й уміннях обробки зображень, звуку, відео. Зараз можна вже підвести підсумки й із упевненістю сказати, що все було не даремно й результати це підтверджують.

Скільки різних, неповторних і по-справжньому творчих проектів зробили учні. Кожен проект по-своєму унікальний і неповторний. У деяких учнів збіглися теми, але тут немає нічого поганого, навіть навпаки, учні змагалися між собою, у кого вийде краще.

 

 

Заключною частиною є захист проектів. Учні захищають свої роботи, відстоювають свою точку зору перед однокласниками, запрошеними гостями.

Для створення проектів використовуються наступні програми: графічний редактор Paint, MS Word, MS Power Point, MS Publischer. Для створення веб-сайтів мова розмітки НTML.

 

Багато проектів учні продовжуватимуть поповнювати інформацією й далі. Деякі роботи поповнять шкільну медіатеку.

Але саме головне вдалося зацікавити й заохотити учнів нашої школи до творчої корисної роботи. Багато учнів тепер упевнено користуються ПК й програмним забезпеченням. Адже всі ці знання й уміння роботи з інформацією їм неодмінно знадобляться в майбутньому.

Таким чином, при роботі над проектами панує творча робоча обстановка, при якій заохочується будь-яка самостійна робота, залучення нового, не вивченого матеріалу, коли йде інтенсивне самонавчання й взаємонавчання, створюються умови для саморозвитку творчої індивідуальності людини й розкриття його духовних потенціалів.

За минулі роки учнями були розроблені та реалізовані такі проекти: 1. Літературно-мистецькі проекти: а) Проект, присвічений 200-річчю М. В. Гоголя (презентація, публікація, веб-сайт) готували учні 10-А класу. б) Проект “В сім’ї вольній, новій…” Т. Г. Шевченко (презентація, публікація, відеофільм), учні 9 класу тощо. 2. Соціальний проекти:

а) Проект Шкільний парламент “Нове покоління” (презентація, веб – сайт) – робота учнів 10 класу під керівництвом заступника з навчально-виховної роботи Романюк Н. П.

б) Проект “Права дитини” (презентація, публікація), учень 11 класу. 3. Дослідницькі проекти: а) Проект “Наша уява про світ цілих чисел” (презентація, публікація), учні 8 класу тощо. б) Проект “Земля і ми”, учні 10 класу тощо.

Висновки

Отже, метод проектів має великі педагогічно-психологічні можливості. Під час виконання проектів вирішуються освітні, розвивальні й виховні завдання:

створення образу цілісних знань;

підвищення мотивації в отриманні додаткових знань;

вивчення методів наукового пізнання, здатність до рефлексії та інтерпретації результатів;

• розвиток дослідницьких і творчих якостей особистості;

формування комунікативних компетентностей, базового алгоритму соціальної взаємодії, поведінки.

1. Збільшення знань кожного учня у: - новому змісті по запропонованій темі; - нові практичні прийоми; - узагальнюючі поняття, уявлення, знання, на отримання яких націлений результат проекту. 2. Розвиток навичок: - самостійної роботи - джерелом інформації - інструментами і технологіями - самостійне прийняття рішення 3. Комунікативності в: - інформаційному обміні - в рольовій взаємодії

 4. Розумової діяльності при: - проектуванні - плануванні - аналізі - синтезі - структуруванні та ін.. - самоаналізу і рефлексії. 5. Виховання толерантності 6. Розширення кругозору

 

 

Головіна Л. М. Активізація пізнавальної діяльності учнів. – М. : Проспект, 2003. – 242 c.

Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч. 1. Загальна методика навчання інформатики. -К. : 2004.

Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання. -К. : А. С. К., 2003.

Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубенко. – К. : Шк. світ, 2007. – 128 с. – (Б-ка «Шк.. світу»).

Ірина Буравська. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів. //Директор школи. – грудень 2006, № 48 (432). – с. 3