Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах стихійного лиха

завданням штабу є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.

Штаб з ліквідації НС відповідно до покладених на нього завдань:

• визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;
• збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;
• визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту громадян від наслідків НС, сталого функціонування об'єктів інфраструктури і забезпечення життєдіяльності жителів;
• розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, у взаємодії з органами управління з питань НС відповідного рівня зосереджує в районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;
• визначає кількість і склад невоєнізованих формувань, необхідних для участі в ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з Планом дій органів управління та сил ЦЗ, взаємодії з аварійно-рятувальними формуваннями;
• організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залуче-них до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;
• здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;
• веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;
• веде облік загиблих та постраждалих унаслідок НС;
• здійснює інформування про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;
• веде оперативно-технічну документацію та складає звіти для подання до органів управління з питань надзвичайних ситуацій відповідного рівня.

Під час ліквідації НС у підпорядкування уповноваженого керівника з ліквідації НС переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації НС.

Розпорядження уповноваженого керівника з ліквідації НС, відповідно до законодавства, є обов'язковими для виконання суб'єктами – учасниками ліквідації НС, а також громадянами та юридичними особами, які знаходяться на території об'єктів, які опинилися в зоні НС.

Залежно від обставин, що склалися в зоні НС, уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:

• проведення евакуаційних заходів,спрямованих на евакуацію населення, майна та матеоіальних цінностей у безпечні місця;
• призупинення діяльності об'єктів відповідного рівня, що знаходяться в зоні НС, обмеження або припинення доступу на територію цієї зони;
• залучення в установленому порядку до проведення робіт всіх наявних сил та засобів, окремих громадян за їх згодою;
• зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.

Ніхто не має права втручатися в діяльність штабу з ліквідації НС до відсторонення в установленому порядку уповноваженого керівника від виконання обов'язків та взяття на себе керівництва ліквідацію НС або призначення іншого керівника з ліквідації НС.

5. Заходи безпеки при проведенні РіНР

Попередження травматизму при виконанні аварійно-рятувальних робіт у осередках ураження і зонах зараження - головна проблема, яка потребує підвищеної уваги всього керівного і командно-керівного складу сил ЦЗ. Найчастіше небезпека травмування особового складу сил ЦЗ виникає там, де порушується трудова дисципліна, здійснюються неправильні прийоми в роботі, допускаються різні відхилення від нормальних умов праці і недотримання вимог норм і правил охорони праці.

Безпека виконання аварійно-пошукових робіт залежить від правильної організації робіт на місці виконання аварійно-рятувальних робіт, організації робочих місць особового складу сил ЦЗ, наявності необхідних засобів і пристосувань для виконання призначеного виду робіт.

У системі заходів щодо поліпшення умов праці особового складу сил ЦЗ велике значення має ефективне використання засобів індивідуального захисту і запобіжних пристосувань у тих випадках, коли іншими засобами неможливо попередити виникнення нещасних випадків і професійних захворювань.

До обов’язків керівного і командно-керівного складу сил ЦЗ з питань охорони праці особового складу входять:

• дотримання правил охорони праці, виконання заходів з техніки безпеки і виробничої санітарії;
• забезпечення особового складу сил ЦЗ засобами індивідуального захисту органів дихання, шкіри та медичними засобами, спеціальним одягом і взуттям;
• проведення інструктажів і навчання особового складу сил ЦЗ правилам безпеки при виконанні аварійно-рятувальних робіт в НС;
• забезпечення місць виконання аварійно-рятувальних робіт попереджувальними підписами, плакатами тощо;
• організація навчання і щорічна перевірка знань особовим складом сил ЦЗ правил і норм охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт;
• проведення медичних оглядів особового складу сил ЦЗ, який буде зайня-тий на роботах з підвищеною небезпекою і шкідливими умовами праці;
• розслідування всіх нещасних випадків при проведенні аварійно-рятувальних робіт, їх облік та аналіз.

Загальне керівництво з техніки безпеки і виробничої санітарії, а також відповідальність за її стан покладається на керівників формувань цивільної оборони та їх вищестоящих органів управління.

При виконанні різних видів аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження та зонах зараження в силі залишаються вимоги державних стандартів з техніки безпеки і виконання робіт v різних галузях народного господарства (ДСТів), галузевих стандартів, галузевих і об’єктових правил та інструкцій з техніки безпеки в окремих галузях і виробництвах, а також вимоги контрактів, які заключаються з рятівниками, статутів і положень про сили цивільної оборони, наказів начальників цивільної оборони територій та суб’єктів господарської діяльності.

При проведенні інструктажу особового складу формувань ЦЗ висвітлюються питання охорони праці на робочому місці, організація місця проведення робіт, штучного освітлення, безпечного розташування машин і механізмів, позначення місць розміщення технологічних, енергетичних і комунальних комунікацій, улаштування тимчасових комунікацій, складів і шляхів, визначення зон потенційно діючих небезпечних факторів, санітарно-побутового обслуговування, питання безпечної організації роботи автотранспорту та інших машин і механізмів, проведення навантажувальних і розвантажувальних робіт тощо.

При виконанні аварійно-рятувальних робіт особовому складу сил ЦЗ необхідно враховувати:

• ступінь вибухо- та пожежонебезпечних параметрів речовин і матеріалів; наявність засобів пожежегасіння, у тому числі протипожежного водопроводу; наявність систем пожежної сигналізації;
• ступені вогнестійкості головних будівельних конструкцій і межі розповсюдження вогню по цим конструкціям;
• заходи щодо обмеження розповсюдження вогню; захист від вибухів будинків і споруд.
• Найбільшу небезпеку для особового складу сил ЦЗ при вибухах (пожежах) складають: склади аварійно хімічно небезпечних речовин та установки з їх використання; склади балонів для горючих газів; склади легкозаймистих і горючих рідин; будинки насосних і компресорних станцій з перекачування горючих газів і рідин; цехи фабрик штучного волокна і синтетичного каучуку тощо.

Особливу увагу необхідно приділяти особовому складу формувань на безпечне проведення робіт при відкопуванні і відкритті завалених будинків, підвалів і сховищ; поданні повітря у завалені підвали і сховища; знаходженні і рятуванні людей; аварійно-рятувальних роботах на комунальних і енергетичних мережах; роботах у районах стихійного лиха (великі лісові і торф’яні пожежі, повені з катастрофічним затопленням населених пунктів, землетрусах тощо); роботах у зонах радіаційного (хімічного) забруднення (зараження).

ВИСНОВКИ

Отже, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт є одним з головних завдань цивільного захисту. Воно повинно вирішуватися силами цивільного захисту у взаємодії із спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств, а також оперативними підрозділами (групами) силових структур згідно чинного законодавства.

Сутність цих робіт - це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

Успіх аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах надзвичай-них ситуацій досягається завчасною підготовкою органів управління, сил і засобів системи цивільного захисту до дій у разі загрози і виникнення НС, реагуванням на виникнення НС, завчасним вивченням особливостей можливих дій; екстреним реагуванням на виникнення НС; безперервним твердим і сталим управлінням роботами, прийняттям оптимального рішення і послідовним впровадженням його у життя, підтриманням сталої взаємодії сил; безперервним веденням робіт до їх повного завершення із застосуванням сучасних технологій, які забезпечують найбільш повне використання можливостей сил і засобів; неухильним виконанням вимог установлених режимів робіт та правил безпеки; організацією безперервного забезпечення робіт і життєзабезпечення потерпілого населення і рятувальників.

Рятувальні та інші невідкладні роботи в районі аварій, стихійних лих, як правило, будуть проводитись у складних умовах і в обмежений час. Успішне ведення РіНР у значному ступені залежить від уміння керівників організовувати їх виконання і від дій командно-начальницького і особового складу невоєнізованих формувань цивільного захисту. Способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт необхідно відпрацьовувати на комплексних об’єктових навчаннях і тренуваннях, тактико-спеціальних заняттях ЦЗ, що проводяться на об’єктах господарської діяльності.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, редакція від 01.07.2013 [Електронний ресурс]: [режим доступу]. - http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/5403-17

Указ Президента України від 09.02.2001 № 80/2001 «Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» [Електронний ресурс]: [режим доступу]. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80/2001

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України» від 10.05.1994 №299, редакція від 26.07.2001 [Електронний ресурс]: [режим доступу]. - http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show /299-94-п

Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях» від 15.08.2007  №557 [Електронний ресурс]: [режим доступу]. -http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/z1006-07

Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 17.03.2010 №99 «Про створення спеціалізованих служб цивільного захисту Рівненської області».

Сакевич В. Ф. Цивільна оборона. Теоретичні основи: навч. посіб. / В. Ф. Сакевич, О. В. Поліщук; Вінниц. нац. техн. ун-т. - Вінниця, 2010. - 125 с.

Сисоєнко Н. В. Цивільний захист: навч.-метод. посіб. / Н. В. Сисоєнко, В. В. Плахута, Л. З. Пакушина; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012. - 308 с.

Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист: підручник / М. І. Стеблюк. - 2-ге вид., переробл. - К. : Знання, 2010. - 488 с.