Основні принципи диригентсько-хорового навчання

Принцип доступності полягає у відповідності хорового твору за навчальним планом як навчального матеріалу, методів і засобів навчання  рівню диригентського розвитку майбутнього вчителя музики, а також передбачає його готовність до сприйняття фахових знань під час навчання, «дотримання правил від простого до складного» [10, c. 112]. 

Як показує практика, формування у студентів диригентсько-технічних умінь під час фахового навчання у вищому навчальному педагогічному закладі не потребує використання хорових творів із хорових концертів, духовних хорових концертів, або фрагментів із опер. Оскільки диригентсько-хорова підготовка майбутніх учителів музики передбачає їх підготовку до педагогічної роботи з учнями шкільного віку, тому ознайомлення студентів із шкільними піснями, обробками народних пісень приносить більше позитивних результатів і користі, й постає доступним навчальним матеріалом для студентів. Враховуючи те, що на етапі формування в майбутнього вчителя музики диригентсько-технічних умінь він недостатньо володіє вокальними вміннями для того, щоб співати й аналізувати вокально-технічні труднощі в мелодійній лінії кожної хорової партії музичного твору. Тому доцільно до навчальної роботи студента над диригентською технікою залучати хорові твори що є нескладними для вокального виконання. У цьому процесі студент також грає хорову партитуру на музичному інструменті, й оволодіває навичками читання хорових партитур, які відрізняються за музичною формою, музичною фактурою, видом і типом хору тощо. Доступності засвоєння майбутнім учителем музики певних диригентських прийомів сприяє використання викладачем хорових творів що містять: просту двох частну, трьох частинну або куплетну музичну форму; двохголосся, трьохголосся, чотирьохголосся; літературний текст рідною мовою.

Разом із тим, процес формування в майбутніх учителів музики диригентсько-технічних умінь передбачає використання можливостей комп’ютеру та міжнародної мережі Інтернет. Залучення студентів до самостійної навчальної роботи з використанням складних комп’ютерних музичних програм, Інтернет-технологій призводить до того, що студенти уникають виконання такого виду навчальної діяльності. Студенти музичних факультетів не мають достатнього досвіду навчальної роботи над хоровим твором у цих програмах із використанням сучасних Інтернет-технологій. Підвищенню інтересу студента до самостійної навчальної діяльності за допомогою комп’ютера, а також набуттю досвіду використання можливостей сучасної інформаційної техніки у навчальній роботі над хоровим твором, диригентською технікою сприяє: залучення студента до використання простих комп’ютерних музичних програм; спонукання до здійснення пошуку даних у мережі Інтернет; перегляду відео фрагментів, які містять відеоматеріал щодо виконання хоровими колективами хорових творів.

Принцип взаємозв’язку диригентських засобів. Реалізація цього принципу дозволяє створити фонд для виконання студентом природних, доцільних диригентських жестів під час висловлення інтерпретації хорового твору. У процесі навчальної роботи студента над формуванням і розвитком диригентсько-технічних умінь є можливість розвитку диригентського апарату залучаючи такі диригентські засоби як міміка, артикуляція, погляд диригента. Ці диригентські засоби хоровий диригент активно використовує під час репетиційної роботи з хоровим колективом над вокально-технічними труднощами у хоровому творі. Хоровий диригент використовує диригентські засоби комплексно для ефективного впливу на співаків, а також для висловлення диригентських намірів щодо інтерпретації хорового твору. Мова йде також про інтонаційну виразність диригентської пластики, в основі якої лежить ліга від першого до п’ятого пальця руки диригента. Така пластика кистьових рухів забезпечує «цілісність руки» під час диригування студента хорового твору. Об’єднуючий рух руки уможливлює забезпечення уявного подовження звуку, і його перехід у наступний звук. При цьому, рука проходить ту відстань між долями, яка за визначеним метроритмом є необхідною. Залежно від потрібного музичного штриха диригентський рух може мати характер безперервності, або бути дискретним. Виконання студентом навчальних вправ без аналізу кожного диригентського засобу, пошуку вдалого варіанту виконання диригентського руху не постане результативним, навіть за умови використання навчальної наочності. Відпрацювання майбутнім учителем музики вміння використання кожного диригентського засобу з метою виразного висловлення своїх диригентських намірів має місце на різних етапах навчальної роботи над хоровим твором – як під час виконання ауфтакту до вступу (при зосередженні уваги співаків за допомогою міміки, погляду, артикуляції для налаштування їх на відповідний характер музичного твору, його темп, виконання музичного штриху), так і під час відпрацювання фрагментів хорового твору, що містять диригентсько-технічні труднощі. Це здійснюється для забезпечення розуміння студентом значимості кожного диригентського засобу в комплексному застосуванні під час диригування хорового твору. При цьому необхідно враховувати те, що свідоме оволодіння студентом уміння комплексного застосування диригентських засобів під час диригування хорового твору забезпечує сталість набутих диригентсько-технічних умінь, дає можливість студентам здійснювати самоконтроль і самокорекцію.

Варто також виділити принцип домінуючої ролі диригентсько-технічних вправ, який реалізується під час диригентського навчання майбутніх учителів музики шляхом виконання ними різноманітних диригентсько-технічних навчальних вправ. У процесі формування диригентсько-технічних умінь студент запам’ятовує послідовність виконання диригентських рухів, навчається виконувати диригентські схеми, оволодіває диригентськими прийомами, і тому викладачу необхідно спрямовувати його до використання набутих умінь і знань під час диригування диригентсько-технічних вправ.  Більше уваги потрібно надавати диригентсько-технічним вправам, які містять приклади різних типів хору,