+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
227
Мова:
Українська
реалізації цього методу контролю визначений об’єм загазованого повітря робочої зони протягують через індикатор, розміщений у спеціальній скляній трубці. Концентрацію шкідливого газу визначають з використанням номограми, що побудована за функцією:
L = f(С).
Визначення допустимості умов праці виконують після проведення експерименту методом порівняння величини С з ГДК. Якщо концентрація С < ГДК, то умови праці приймають, як допустимі. Загальний вигляд приладу УГ-2 для визначення концентрації газу лінійно-колористичним методом наве-дено на рис. 2.6.
Захист працюючих від дії шкідливих речовин
Попередження професійних отруєнь та захворювань забезпечується комплексом заходів і засобів захисту працюючих. Такі заходи та засоби поділяються на профілактичні, архітектурно-планувальні, організаційні, технічні колективні та індивідуальні.
Профілактика професійних отруєнь зводиться насамперед, до запобігання впливу шкідливих речовин на організм людини в результаті розробки нешкідливих технологічних процесів, заміни, по можливості, використовуваних шкідливих речовин менш шкідливими.
Архітектурно-планувальні рішення. Приміщення з особливо шкідливим виробництвом розташовують ізольовано від інших виробничих приміщень; при плануванні виробничих площ підприємства враховується переважний напрямок вітру. Приміщення, в яких протікають процеси з виділенням шкідливих речовин, фарбують зсередини фарбами, що не всмоктують шкідливі речовини.
До організаційних заходів відносяться: обов'язкові інструктажі з безпеки праці, попередній і періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування, введення скороченого робочого дня, додаткової відпустки.
У комплекс колективних технічних засобів захисту входять: герметизація устаткування; дистанційне керування процесами, їх автоматизація. Як додаткові засоби безпеки використовуються вентиляція, місцеві відсоси, вбудовані й зблоковані з агрегатами устаткування.
У випадку, якщо організаційні заходи і колективні засоби захисту не дозволяють досягти допустимих концентрацій (ГДК) у повітрі виробничих приміщень, застосовують індивідуальні засоби захисту, систематичний контроль за складом повітря робочої зони.
Як засоби індивідуального захисту органів дихання застосовують респі-ратори; фільтруючі або ізолюючі протигази.
Фільтруючі протигази застосовують при вмісті кисню в повітрі робочої зони не менше 16 % і наявності в ньому шкідливих речовин не більше 2 %. Фільтруючий протигаз складається з маски й фільтруючої ємності, що містить поглинач шкідливих речовин. Причому, колір ємності вказує на той вид шкідливої речовини, на яку розрахований поглинач.
Ізолюючі протигази підрозділяються на шлангові, кисневі й реге-неруючі.
У шлангових протигазах повітря подається по шлангу із зони з чистим повітрям. Існують нагнітальні й самовсмоктувальні шлангові протигази.
Кисневі протигази забезпечують подачу повітря для дихання працюючого через редуктор із спеціальної переносної мобільної ємності, що входить до складу протигаза. Вона містить повітря або кисень, що знаходяться під тиском.
Регенеруючі протигази забезпечують очищення повітря, що видихує працюючий, для його повторного використання (вдихання) спеціальними реагентами.
Контрольні запитання і завдання
1.Класифікація виробничих отрут за характером впливу на організм людини.
2.Класифікація виробничих отрут за шляхом проникнення в організм людини.
3.Класифікація виробничих отрут за ступенем токсичності.
4. Охарактеризувати вплив недопустимих параметрів мікроклімату на ступінь впливу виробничих отрут.
5.Охарактеризувати вплив шуму та вібрації на ступінь впливу виробничих отрут.
6.Охарактеризувати вплив підвищеного фізичного навантаження на ступінь впливу виробничих отрут.
7.Які професійні захворювання можуть виникати в працюючих у середовищі з виробничими отрутами ?
8.Яка роль механізму адаптації в розвитку впливу виробничих отрут на організм людини?
9.Які показники використовують для оцінки токсичності й ступеня небезпеки виробничих отрут.
10.Методика визначення ГДК для нових шкідливих речовин.
11.Правила проведення контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
12.Викласти методи якісного аналізу шкідливих речовин.
13.Викласти методи кількісного аналізу шкідливих речовин.
14.Які застосовують методи і засоби профілактики та захисту пра-цюючих від впливу шкідливих речовин.
15.Описати архітектурно-планувальні рішення.
16.Описати колективні технічні засоби захисту.
17.Описати індивідуальні засоби захисту працюючих від впливу виробничих отрут.
Глава 2.4. Освітлення виробничих приміщень
2.4.1. Вимоги нормативних документів до систем виробничого освітлен-ня
Зорові відчуття при впливі світла на очі людини викликають електромагнітні хвилі оптичного діапазону. Область видимих оптичних електромагнітних випромінювань розташована між областю ультрафіолетових та ІЧ-випромінювань.
Виробниче освітлення – це система заходів і пристроїв, що забезпечують сприятливу роботу зорового аналізатора людини та виключають шкідливий або небезпечний вплив світла на нього в процесі праці.
Освітлення у виробничих будинках і на відкритих площадках здійснюється природним і штучним світлом. При недостатності природного застосовують сполучене освітлення, при якому у світлий час доби використовується одночасно природне і штучне освітлення.
Нормуються всі види освітлення за характеристикою зорової роботи (ступеня її точності) відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування», згідно з яким для створення нормальних умов роботи зорового аналізатора людини в процесі праці повинні виконуватися такі основні вимоги:
•освітленість на робочих місцях має відповідати характеру зорової роботи (забезпечення необхідної освітленості робочих поверхонь поліпшує умови бачення об'єктів, підвищує продуктивність праці);
•рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні (при нерівно-мірній яскравості в процесі роботи око змушене переадаптуватися, що веде до стомлення зорового аналізатора);
•відсутність різких тіней на робочих поверхнях (у полі зору людини різкі тіні спотворюють розміри й форми об'єктів розрізнення, що додатково втомлює зір, а