Основи сімейного права

Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;

3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання, відповідно до ст. 76 СК.

Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ст. 84, 86 і 88 СК.

Права на утримання рівні у обох з подружжя.

- набуте до шлюбу;

- набуте під час шлюбу, за договором дарування;

- набуте під час шлюбу за особисті кошти;

- речі індивідуального користування;

- премії, нагороди за особисті заслуги;

- кошти одержані, як відшкодування моральної шкоди, або за втрату особистої власності;

- страхові суми.

- набуте під час шлюбу;

- заробітна плата, пенсія, стипендія;

- гроші або майно, набуті за цивільними договорами;

- речі професійних занять кожного з подружжя придбані під час шлюбу;

- вклади у банках, в тому числі покладені на ім’я з одного з подружжя.

Особисте майно не підлягає поділу у разі розлучення, а спільне поділяється у рівних частках, якщо інший розмір часток не обумовлений шлюбним договором подружжя.

 

 

Подружжя повинне зареєструвати дитину не пізніше одного місяця від дня її народження, невиконання цього обов’язку є підставою для притягнення до відповідальності.

Якщо з якихось причин батьки не можуть зареєструвати дитину, то вона може бути зареєстрована за заявою родичів, представника закладу охорони здоров’я де народилася дитина, або іншою уповноваженою особою. Реєстрація засвідчується свідоцтвом про народження. Права, обов’язки батьків і дитини грунтуються на походженні дитини від батьків, яке засвідчене органом реєстрації актів цивільного стану.

Дитина зачата і народжена в шлюбі походить від подружжя, що визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документу закладу охорони здоров’я.

1. Від матері – документу закладу охорони здоров’я;

2. Від батька:

а) за спільною заявою матері та батька дитини;

б) за заявою чоловіка, що вважає себе батьком дитини;

в) за рішенням суду.

а) не забрали дитину з родому протягом шести місяців, не виявляли батьківського піклування;

б) ухилялися від виконання батьківських обов’язків;

в) жорстоко поводилися з дитиною;

г) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

д) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини;

е) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про питання аліментів на дитину.

1. Виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї, народу

Батьківщини.

2. Піклуватися про здоров’я і всебічний розвиток дитини.

3. Поважати дитину.

4. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

5. Утримувати дитину до досягнення нею повноліття:

Батьки мають право:

1. Виховувати дитину і самостійно визначати способи і методи її виховання.

2. Відібрати дитину від будь-яких осіб, що не законно її утримують.

 

 

1. Опіку.

2. Піклування.

3. Патронажне виховання.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування.

У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування та має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

Обов'язки з опіки та піклування щодо дитини виконуються опікуном та піклувальником безоплатно.

За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. На передачу дитини у сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити.

За виховання дитини патронатному вихователю встановлюється плата, розмір якої визначається за його домовленістю з органом опіки та піклування.

Патронатний вихователь зобов'язаний:

1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

2) створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

3) захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.

Договір про патронат припиняється у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором.

 

1. Що представляє собою опіка, піклування, патронатне виховання?

2. Як визначає сімейне законодавство України сім’ю, шлюб?

3. Які особи мають право на укладення шлюбу?

4. Який порядок укладення шлюбу?

5. Які обмеження встановлені сімейним законодавством щодо укладення шлюбу?

6. У якому випадку член подружжя може претендувати на аліменти?

7. Які права та обов’язки подружжя?

8. Які права та обов’язки батьків та дітей?

9. В яких випадках шлюб можу бути визнаний недійсним?

10. Коли і у якій формі може бути укладений шлюбний договір?

11. Як визначається походження дитини?

12. З яких підстав може бути позбавлено громадян батьківських прав?

 

1. Оспорювання дійсності шлюбу.

2. Право на укладення шлюбу громадян України.

3. Право громадян України на сім’ю.

4. Вили шлюбних договорів та їх форма.

5. Право на аліменти та проблеми його реалізації.

6. Позбавлення батьківських прав в Україні.

7. Шлюб громадян України з іноземними громадянами.

8. Відносини з опіки та піклування: поняття, суб’єктний склад, особливості реалізації.