Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи складання та використання матеріалів великомасштабного картування ґрунтів на прикладі ВП НУБіП України НДГ "Великоснітинське ім. О.В. Музиченка"

Предмет: 
Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

структуру ґрунтового покриву.

Фастівський район за умовами рельєфу є слабкохвилястим лесовим плато, яке складає ландшафтний фон поверхні з окремими морено – зандровими гребенями, північна частина району – погорбована, а південна – частково еродована (яри, балки).
Лесове плато розчленоване долинами річок Ірпінь, Унава, Кам'янка, Стугна та мережею балок з досить значним поширенням їх в південно-східну та північну частину району. Річкові долини мають неширокі заболочені заплави і переважно одну, рідше дві, виражені в рельєфі надзаплавні тераси. Корінні береги річок мають пологі схили з незначними проявами ерозії, схили балок обумовлюють досить значний розвиток ерозії.
Типи рельєфу господарства: 
•макрорельєф – слабохвиляста рівнина;
•мезорельєф – слабковиражені схили та пагорби;
•мікрорельєф – невиражений, поодинокі горбочки та пониження.
На дослідній ділянці господарства ми спостерігали вилуговування грунту. Вилуговування грунту – вимивання з грунту водорозчинних з'єднань і пересування деякої частини колоїдів в нижні горизонти або в породу підґрунтя. Процес відбувається під впливом низхідного струму води і зачіпає переважно грунти, що розвиваються: в умовах промивного режиму зволоження, коли кількість атмосферних опадів перевищує витрата її на випаровування і транспірування рослинністю. 
 
2.3Ґрунтоутворюючі породи
 
В геоструктурному відношенні територія Фастівського району відноситься до північно-східного схилу Українського кристалічного щита. Український кристалічний щит зазнав впливу денудаційних процесів, розвиток яких за час від архею до третинного періоду зумовив виникнення хвилястої денудаційної рівнини, складеної дислокованими кристалічними породами докембрію. Кристалічні породи представлені гранітами та граніто – огнейсами. Поверхня кристалічних порід покрита осадовими породами третинної та четвертинної систем. Верхні шари четвертинних відкладень є ґрунтоутворюючими породами. Це перш за все леси, на яких сформувались найбільш родючі в районі чорноземи типові та опідзолені ґрунти. На водно-льодникових та давньоалювіальних відкладах утворилися бідні в агрономічному відношенні дерново-підзолисті ґрунти.
Ґрунтовий покрив району представлений переважно чорноземами типовими (43,8%) та опідзоленими ґрунтами (33,4%). Менш поширені лучно-чорноземні, дерново-підзолисті, лучні і чорноземно-лучні, болотні та інші.
Найпродуктивніші ґрунти універсального використання – чорноземи типові займають площу 22,9 тис. га сільськогосподарських угідь. Використовуються вони в основному під орні землі.
Зосереджені чорноземи типові головним чином в східній частині району, де вони складають від 45 до 90% площ сільськогосподарських угідь. Гумусований профіль чорноземів типових має потужність 80-100 см, вміст гумусу в орному горизонті становить 2,5-3,5%. Реакція ґрунтового розчину слабокисла – рН в середньому 5,6. Ці ґрунти мають значні запаси валових та рухомих форм поживних речовин, сприятливі фізико-хімічні властивості та водно-повітряний режим, проте схильні до запливання і утворення кірки. Вони містять також значно більше глинястих часток, внаслідок чого здатні накопичувати органічну речовину та утворювати агрономічно цінну структуру. Значна товщина гумусових горизонтів і достатня кількість гумусу в них дозволяють поглиблювати орний шар.  
Лучні та чорноземно-лучні ґрунти сформувалися головним чином на терасах річок, днищах балок та на найбільш понижених ділянках плато. Чорноземно-лучні ґрунти формуються в місцях близького залягання ґрунтових вод. За морфологічними ознаками подібні до чорноземних ґрунтів і відрізняються від них оглеєністю нижчих горизонтів. У більшості випадків перевищують за вмістом гумусу чорноземи.
Реакція ґрунтового розчину слабо-лужна (рН=7,3), мають значну кількість як валових, так і рухомих форм поживних речовин. Близьке залягання ґрунтових вод і достатня кількість поживних речовин створюють досить сприятливі умови для вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.
 
2.4Рослинність
 
Природна рослинність району характеризується великою різноманітністю і багатством, але збереглася вона лише на нерозораних ділянках крутих схилів балок, їх днищах, рідше – на водороздільних плато.
Лісова рослинність району представлена сосною, дубом, грабом, березою, кленом, липою та ін. Грабово-букові ліси розміщені в основному на опідзолених ґрунтах району і в наш час[зустрічаються рідко. Зараз зустрічаються тільки окремі екземпляри порослі дуба і граба, чагарники ліщини, брусниці. На днищах балок в основному ростуть верба, вільха та ін.
 
2.5Діяльність людини як фактор ґрунтоутворення
 
У процесі виробничої діяльності людина  за допомогою потужних засобів впливає на навколишнє середовище, в тому числі на ґрунт, що призводить до значних змін в процесі ґрунтоутворення.
Освоюючи землі, людина створює сприятливі умови для розвитку культурних рослин. Однак при цьому порушується динамічна рівновага всіх компонентів природного ландшафту: змінюється характер рослинності, склад мікроорганізмів і зоофауни.  
Обробіток ґрунту, регулювання водного режиму, осушення, зрошення, снігозатримання, внесення добрив, хімічні та інші види меліорацій докорінно змінюють хімічний склад ґрунту, його фізичні, теплові і водні властивості.
Основними факторами впливу на грунт на всіх етапах культурного ґрунтоутворення є культурні рослини, механічний обробіток ґрунту, удобрення та різноманітні меліоративні заходи. 
Землеробський вплив найбільш проявляється через агротехніку і меліорацію, якими зумовлюється зниження (підвищення) рівня ґрунтових вод 
 На даній території проводилося внесення органічних і мінеральних добрив, які забезпечували підвищення родючості ґрунту і врожаю сільськогосподарських культур, також для нейтралізації кислотності ґрунти потребують вапнування.
 
3.Процеси ґрунтоутворення в умовах місцевості
 
Ґрунтоутворюючий  процес – це складний природній процес утворення ґрунтів із гірських порід, їх розвиток, функціонування і еволюція під дією комплексу факторів ґрунтоутворення.
Ґрунтоутворення починається з моменту поселення живих організмів на скельних породах або продуктах їх вивітрювання.
Під факторами та умовами
Фото Капча