Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи складання та використання матеріалів великомасштабного картування ґрунтів на прикладі ВП НУБіП України НДГ "Великоснітинське ім. О.В. Музиченка"

Предмет: 
Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

40...50 см. З поверхні до 10...12 см наявний сизувато-сірий гумусовий горизонт, безструктурний, що при висиханні розтріскується на полігональні брили. Перехідний горизонт товщиною близько 25 см помірно гумусований, сірувато-сизий, з іржавими плямами, мокрий, в'язкий, як і весь профіль, містить багато нерозкладених решток рослин. Органічної речовини в гумусовому горизонті 9,2...13,2%, вона швидко зменшується з глибиною. Грунти сильно кислі, рН сольове дорівнює 4,0-4,5. Після осушення грунти придатні під кормові угіддя, але лише після тривалих меліорацій, за допомогою яких сформується структурно гумусовий горизонт, їх можна використовувати в рільництві. 

 
4.1 Експлікація грунтів
 
Експлікація – це складова частина підпису до ілюстрації, що містить розшифровку умовних позначень деталей і частин зображення.
Таблиця 6.Умовні позначння
ШифрНазва грунтуГранулометричний склад грунтуҐрунтоутворююча породаПлоща
га% від загальної
21Чорнозем типовийСередньосуглинковийНа карбонатних лесах2217,3
30Чорнозем лучнийЛегкосуглинковий На  карбонатних лесах 3729,1
26Чорнозем лучно-болотнийСередньосуглинковийНа лесовидних суглинках6853,5
 
4.2 Опис грунтових профілів та властивості досліджуваних грунтів
 
Розріз №1.
Назва: чорнозем типовий середньосуглинковий на лесах.
Місце розтшування: ВП НУБіП України НДГ «Великоснітинське ім. О.В. Музиченка» село Велика Снітинка Фастівський район Київська область.
Широта північна – 50006'71,5''.
Довгота східна – 30000'31,22''.
Клімат – помірно континентальний з досить теплим літом та помірно холодною зимою.
Рельєф : 
Макрорельєф – рівнина хвиляста із схилом (Придніпровська височина), перепади висот приблизно 600 м.
Мезорельєф – середина схилу, схил північної експозиції, крутизною 10.
Мікрорельєф – невиражений, мурашники висотою до 20 см.
Рослинність:
І ярус – відсутній;
ІІ ярус – відсутній.
ІІІ ярус – ромашка польова, пирій, кінський щавель, пушняк канадський, злакове різнотрав'я.
ІV ярус – відмерлі рештки трав'янистої рослинсті.
Материнська порода – леси.
Скипання карбонатів на глибині 84 см.
 
5.
Опис профілю розрізу:
Нd 0-4 см - дернина, яка містить корені, відмерлі рештки рослинного покриву і живі рослини.
Н 4-48 см – гумусовий, свіжий, сірий, середньосуглинковий, дуже щільний, крупнопилувато–грудкуватий, червориїни, коріння – тонке, малочисельне, перехід поступовий за кольором.
6.      Нрk 49-105 см - верхній перехідний, вологий, сірий з буризною, середньосуглинковий, ущільнений, крупнопилувато-зернисто–грудкуватий, карбонати у вигляді цвілі, кроториїни, червориїни, коріння – тонке, незначне, перехід поступовий.
7.      Phk 106-175 см – нижній перехідний, вологий, сірувато-палевий, середньо суглинковий, слабкоущільнений, крупнопилувато-грудкуватий, карбонати у вигляді прожилкі, кроториїни, червориїни, коріння – поодиноке, тонке, перехід поступовий.
     Рk 176-251см – лес, вологий, бурувато-палевий, крупнопилувато-зернистий, слабкоущільнений, карбонати у вигляді псевдоміцелію, кротовини, червориїни.
 
Розріз №2.
Назва: чорнозем лучний.
Місце розтшування: ВП НУБіП України НДГ «Великоснітинське ім. О.В. Музиченка» село Велика Снітинка Фастівський район Київська область.
Широта північна – 50010'46''.
Довгота східна – 30001'70''.
Висота – 230 м.
Клімат – помірно континентальний з досить теплим літом та помірно холодною зимою.
Рельєф : 
Макрорельєф – рівнина хвиляста із схилом (Придніпровська височина), перепади висот приблизно 600 м.
Мезорельєф – слабковиражений схил (10-100 м).
Мікрорельєф – невиражений.
Рослинність:
І ярус – відсутній;
ІІ ярус – відсутній.
ІІІ ярус – пирій, полин, деревій, пушняк канадський, кульбаба.
ІV ярус – відмерлі рештки травянистої рослинсті.
Материнська порода – лесовидні суглинки.
Скипання карбонатів на глибині133 см.
 
Опис профілю розрізу:
Нd 0-2 см – дернина, яка містить корені, відмерлі рештки рослинного покриву і живі рослини.
Не 2-40 см – гумусовий, слабоелювіальний, свіжий, сірий, середньосуглинковий, дуже щільний, крупнопилувато–зернистий, коріння – тонке, малочисельне, слабовиражений перехід.
Нрі 41-102 см – верхній перехідний, ілювіальний, свіжий, бурувато–сірий, середньосуглинковий, ущільнений, крупнопилувато-грудкувато-зернистий, кротовини, червориїни, корення – дуже тонке, незначне, перехід поступовий.
Рhіk103-175 см – нижній перехідний, ілювіальний, зволожений, сірувато-бурий, середньосуглинковий, ущільнений, крупнопилувато–грудкватий, червориїни з карбонатною цвіллю, коріння – поодиноке, тонке, перехід поступовий.
Рk 176-202 см – лесовидні суглинки, зволожений, грязно–палевий, середньо суглинковий, пухкий, крупнопилувато –                                                  грудкуватий, карбонатна цвіль.
 
Розріз №3.
Назва: чорнозем лучно-болотний.
Місце розтшування: ВП НУБіП України НДГ «Великоснітинське ім. О.В. Музиченка» село Велика Снітинка Фастівський район Київська область.
Широта північна – 50006'36''.
Довгота східна – 30000'27''.
Клімат – помірно континентальний з досить теплим літом та помірно холодною зимою.
Рельєф : 
Макрорельєф – рівнина хвиляста із схилом (Придніпровська височина), перепади висот приблизно 600 м.
Мезорельєф – виражене блюдцеподібне пониження.
Мікрорельєф – невиражений.
Рослинність:
І ярус – відсутній;
ІІ ярус – відсутній.
ІІІ ярус – мишій, кінський щавель, пушняк канадський, злакове різнотрав'я.
ІV ярус – відмерлі рештки трав'янистої рослинсті.
Материнська порода – леси.
Скипання карбонатів на глибині 255 см, вимиті в породу.
 
Опис профілю розрізу:
 
Нd 0-2 см - дернина, яка містить корені, відмерлі рештки рослинного покриву і живі рослини.
Н2-47 см – гумусовий, свіжий, сірий, легкосуглинковий, щільний, крупнопилувато–грудкуватий, червориїни, ледь помітний блиск SiO2, коріння – тонке, малочисельне, перехід поступовий за кольором.
Нр 48-122 см -  верхній перехідний, вологий, сірий з буризною, легкосуглинковий, пухкий, крупнопилувато - зернисто–грудкуватий, кроториїни, червориїни, коріння – тонке, незначне, перехід поступовий.
Ph 123-222 см – нижній перехідний, вологий, грязно-палевий, легкосуглинковий, слабкоущільнений, крупнопилувато-грудкуватий,червориїни, перехід поступовий.
Рk 223-260 см – лес кротовинний, вологий, грязнувато- палевий, крупнопилуватий, пухкий, карбонати у вигляді псевдоміцелію, кротовини, червориїни з вмістом гумусових речовин.
 
5.Основи картографії грунтів у полі
 
Масштаб грунтових досліджень залежить від характеру та інтенсивності використання земель, складності грунтового вкриття. Категорії складності грунтових досліджень, їх виділяють п'ять, визначаються строкатістю та різноманітністю грунтового вкриття, що пов'язані з частою зміною грунтотворення (рослинних асоціацій, ґрунтоутворюючих порід, гідрологічних умов).
Дослідна ділянка за категорією території по складності грунтового покриву відноситься до третьої категорії: лісостепова територія з розчленованим рельєфом, різноманітними грунтотворюючими  породами, неоднорідністю грунтового вкриття.
Для проведення робіт необхідно мати точну топографічну основу відповідного масштабу, а також аерофотознімки, план внутрішньогосподарського землекористування. Топографічна карта необхідна для отримання додаткових даних про рельєф, а при відсутності аерофотоматеріалів служить основою для проведення грунтової зйомки. Відкоректований контурний план землекористування використовують для уточнення відомостей про земельні угіддя господарства.
Підготовчий період. Роботу було розпочато з попереднього знайомства з об'єктом дослідження на топографічній карті масштабом 1:10000 та на аерофотозйомці, так і на місцевості: був прокладений маршрут досліджень, намічені найбільш типові за рослинністю, рельєфом, кліматом ділянки, де було заплановано закласти розрізи (4 шт.) ці роботи відносяться до рекогнозування. Це загальне маршрутне ознайомлення з територією господарства
Польовий період. За час проведення ми дали оцінку генетичну та агрономічну характеристику досліджуваних нами грунтів практичним шляхом, а саме: були закладені 4 розрізи, зроблені прив'язки, встановлені межі полян та межі грунтів, були також зроблені фотознімки та проведена попередя обробка інформації.
Камеральний період. Після закінчення польових досліджень складається план видів камеральних робіт, що передбачає їх виконання у визначений термін. У першу чергу відправляються до відповідних лабораторій проби, які супроводжуються описом і вказівками щодо проведення необхідних видів аналізів. У цей же період здійснюється проявка фотоплівок і друк фотознімків. Завершується робота складанням ландшафтної карти та легенди до неї. 
У даний період був проведений аналіз польової роботи. Польова карта була перенесена на грунтовий нарис масштабом 1:1000, на яку ми перенесли розрізи, дороги, об'єкти прив'язки, гранулометричний склад. Також була зроблена цифрова карта, на якій ми відтворили свої розрізи, межі грунтів.
 
6. Бонітування грунтів
 
Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Вона встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, виділяючи агровиробничі групи ґрунтів, будується за об'єктивними ознаками і властивостями, які мають вирішальне значення у розвитку та рості сільськогосподарських культур.
Об'єкт бонітування – грунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. Чорнозем типовий середньосуглинковий на лесовидних суглинках- 72 балів. Чорнозем лучний легкосуглинковий на лесах – 71 бал. Чорнозем лучно-болотний  - 65 балів
На нашій досліджуваній території найвищий бал бонітету мають чорнозем типовий середньосуглинковий на лесах – 75 балів.
 
7.Заходи по підвищенню родючості грунтів території дослідження
 
Сільськогосподарське виробництво, як ніяке інше, знаходиться в тісному зв,язку з умовами навколишнього середовища, наявністю і можливістю експлуатації природніх ресурсів – землі, прісної води, лісів, рослинного і тваринного світів. Без господарського, науково обгрунтованого відношеню до використання природних багатств неможливе розширене виробництво в сільському господарстві.
  Проблема охорони та раціонального використання земель є однією із найважливіших завдань людства, бо 98 % продуктів харчування, які споживає людина, отримуються за рахунок обробітку землі.
Основними джерелами забруднення навколишнього середовища, в першу чергу грунту, в процесі сільськогосподарського виробництва являється мінеральні добрива, залишки пестицидів, відходи тваринних комплексів, а також ерозія грунтів.
     Заходи щодо підвищення продуктивності земель та їхньої охорони дуже різноманітні й повинні здійснюватись комплексно, як єдина система, взаємно доповнюючи один одного і посилюючи дію всіх інших.
    Для того, щоб зберегти фізичні властивості ґрунтів — структуру, пористість, оптимальний водно-повітряний режим — потрібно різко скоротити повторність обробітку ґрунтів, перейти на прогресивні та ефективні його форми, легкі машини і механізми.
     Перспективним засобом підвищення продуктивності чорноземів є зрошення, але воно має бути науково обґрунтованим і контрольованим відповідно до властивостей ґрунту. Практика застосування зрошення показала, що чорноземи швидко втрачають родючість при неправильному зрошенні.
 
Висновок
 
Метою і завданнями навчальної практики є одержання теоретичних знань і практичного досвіду з картографування ґрунтового покриву, оволодіння організаційними навиками і методикою дослідження ґрунту як складного природно-історичного об'єкту та проведення ґрунтово-картографічних досліджень. Також освоєння методики складання базових і спеціальних ґрунтових карт, використання ґрунтово-картографічних матеріалів у практичних цілях.
Предметом картографії ґрунтів є просторова диференціація ґрунтового покриву і його структура, організація і проведення ґрунтових обстежень, методика складання і виготовлення ґрунтово-картографічних матеріалів.
Тобто картографія грунів в сучасному світі є важливою галузю. Картографічний метод дає змогу створювати тематичні карти, наносячи на них безліч об'єктів, відображаючи їх взаємо розташування і взаємозв'язки. Цей метод використовують на всіх етапах дослідження – від збирання вихідних даних до розроблення нових наукових матеріалів. Складання різноманітних тематичних карт підвищує інформаційну місткість наукового матеріалу. Карти є дієвим інструментом наукових досліджень.
 
Список використаної літератури
 
1.Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В. Ґрунтознавство з основами геології. Навч. посіб. – К.: Оранта, 2005. – 684с.
2.Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В. Практикум з ґрунтознавства. – К.: ВЦ НАУ, 2002. – 230с.
3.Крупский Н.К., Полупан Н.И. Атлас почв Украинской ССР. – К.: Урожай, 1979. – 160с.
4.Купчик В.І., Іваніна В.В., Несторов Г.І., Тонха О.Л., Метьюз Г., Лі М. Грунти України: властивості, генезис, менеджмент родючості. Навчальний посібник/За редакцією В.І. Купчика. – К.: Кондор, 2007. – 414с. 
Фото Капча