Основи землевпорядного проектування

Основні напрями підвищення  ефективності використання земель трубопровідного транспорту такі:

• раціональний вибір трас трубопроводів з мінімізацією їх проходження через орні землі, лісові угіддя та з урахуванням якісних характеристик цих угідь;
• відведення для будівництва смуг мінімальних розмірів;
• будівництво трубопроводів переважно підземним способом. 

Програмою також передбачаються заходи щодо охорони земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, зокрема:

• рекультивація порушених земель;
• берегоукріплення;
• протизсувні роботи;
• протияружні заходи;
• створення захисних лісових насаджень;
• створення дрібних природоохоронних об'єктів площею 0,5 - 1 га;
• установлення санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель.

10. Використання та охорона земель, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Необхідність проведення захисних заходів у межах Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, які найбільше постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зберігатиметься до 2050 р. Без цього неможливо забезпечити отримання сільськогосподарської продукції, яка відповідає санітарним нормам.

11. Удосконалення системи моніторингу земель. З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан земельних ресурсів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень передбачаються заходи з удосконалення державної системи моніторингу земель.

Першочерговими  заходами  удосконалення  державної   системи моніторингу земель є:

• використання матеріалів дистанційного зондування Землі;
• оновлення системи (мережі опорних пунктів) моніторингу земель на принципах її раціонального розміщення та репрезентативної щільності;
• створення мережі дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами;   
• внесення до системи моніторингу земель опорних пунктів земельних ділянок наукових установ, навчальних закладів та проектних організацій (ґрунтових,  агрохімічних,  ерозійних,  меліоративних, геоботанічних, інженерно-геологічних тощо);
• пріоритетне запровадження геоінформаційних технологій та створення відповідних баз даних, у яких використовуються уніфіковані процедури і методи збирання, накопичення, поновлення, зберігання, оброблення, використання і поширення отриманої інформації;
• впровадження систем глобального позиціювання для оперативного визначення точного географічного положення ділянок прояву негативних процесів; 
• оцінювання заподіяної шкоди земельним ресурсам та потенційних ризиків унаслідок надзвичайних екологічних ситуацій природного і техногенного характеру;
• спостереження за стабільністю продуктивного функціонування орних земель;
• координація та концентрація кадрових і фінансових ресурсів у процесі вирішення завдань раціонального використання та охорони земель.

У Програмі визначаються механізми її виконання, зокрема: 

1. Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів,   який   одночасно  є   її  держаним   замовником  і   має  такі обов'язки:

• здійснює загальне керівництво за виконанням заходів і завдань, передбачених Програмою, або за потреби призначає її керівника, укладаючи з ним договір (контракт);
• залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, а на конкурсних засадах — підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

2. Нормативне забезпечення. Для виконання Програми потрібно розробити нормативно-правові акти і забезпечити їх реалізацію.

3. Наукове забезпечення. Для виконання Програми потрібно забезпечити збалансоване поєднання фундаментальних і прикладних досліджень за такими напрямами:

• еколого-економічне обґрунтування доцільності окремих видів господарської діяльності та визначення пріоритетних напрямів їх подальшого розвитку;
• створення системи оцінювання раціонального використання та охорони земель на принципах взаємодії суб'єктів власності і користування та створення сталого землекористування;
• удосконалення методології та методики оптимізації землекористування в сучасних умовах;
• створення  автоматизованої  системи  збирання,  збереження  і використання інформації про кількісний та якісний стан земельних з ресурсів і оцінювання земель для оперативного отримання інформації, потреб прогнозування, планування та проектування;
• планування, прогнозування і організація раціонального використання та охорони земель з дослідженням екологічних і економічних чинників;
• обґрунтування та встановлення природоохоронних обмежень щодо використання земель;
• проведення (удосконалення) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, ґрунтово-ерозійного та інших видів районування земель;
• створення сучасних методик обстеження ґрунтів із застосуванням методів дистанційного зондування Землі;
• розроблення еталонів документації із землеустрою в частині використання та охорони земель;        підготовка зразків земельно-агротехнічних паспортів сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.                                  

Для виконання Програми потрібно забезпечити підготовку науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, перепідготовку інженерних та керівних фахівців у вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах.

4. Фінансове забезпечення. Програма фінансуватиметься за рахунок державного бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.

За рахунок державного бюджету здійснюється:

-розроблення схеми використання та охорони земель;

-реалізація заходів щодо запобігання деградації ґрунтів;

-рекультивація земель, порушених у період до 1990 р.;

-будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і протизсувних споруд;

-створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень;

-проведення моніторингу земель;

-проведення геоботанічних обстежень земель сіножатей і пасовищ;

-розроблення еталонних (пілотних) проектів щодо окремих видів землеустрою на землях державної власності;

-економічне стимулювання здійснення заходів щодо використання та охорони земель;

-науково-дослідні роботи в галузі охорони земель;

-інформаційне забезпечення виконання Програми;

-наукове та кадрове забезпечення.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів (за їхньою згодою) проводять: 

-культуртехнічні роботи;

-протиерозійні агротехнічні заходи;

-залуження деградованих і малопродуктивних орних земель;

-поліпшення стану сіножатей і пасовищ;

-земельно-агротехнічну   паспортизацію   сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

5. Державний контроль