Особливості будови та формоутворення довгих кісток під впливом стресорно-шокогенних факторів та їх корекція препаратами антицитокінового спрямування (експериментально-клінічне дослідження)

Якісні (візуальні) дослідження гістопрепаратів діафіза великогомілкових кісток не виявили різниці в піддослідній і контрольній групах тварин. Лише морфометрія діафіза дозволяє виявити зміни його структури під дією даного препарату. Так, ширина шару внутрішніх генеральних пластинок зменшується на 4, 6%, зовнішніх – на 2, 1%. Остеонний шар розширений на 7, 3%, а площа діафізу – на 3, 1%. Звужена площа кістково-мозкового каналу на 1, 3% і діаметр каналу остеона – на 7, 2%, при збільшенні площі компактної речовини на 4, 8% і діаметру остеонів – на 4, 4%.

Отже, дія тренталу призводила до розширення епіфізарних хрящів і окремих його зон. Зона проліферативного хряща збільшувалася в основному за рахунок підвищення вмісту в ній клітинних елементів, а зона дефінітивного хряща – внаслідок збільшення розмірів її хондроцитів.

Введення месуліду викликає у піддослідних тварин прискорення поздовжнього і поперечного росту довгих кісток на 2, 9 – 8, 7%, у порівнянні з 2 групою тварин. Дещо менша відмінність виявляється при оцінці змін ширини проксимального і дистального епіфізів на 1, 6 – 6, 6%, а ширина середини діафіза змінювалася менше, на 0, 8 – 2, 3%. Приблизно, з тією ж закономірністю змінюється передньо-задній розмір середини діафіза: плечової кістки- на 0, 4%, стегнової – на 1, 2% і великогомілкової – на 1, 8%. Очевидно, що введення месуліду стимулює прискорення поздовжнього і поперечного росту довгих кісток тварин. Поздовжній ріст змінюється більше. При порівняні поперечних розмірів звертає на себе увагу переважання змін в епіфізах над діафізами.

Під дією месуліду ширина проксимального епіфізарного хряща стегнової кістки збільшується на 6, 2%, зона проліферації – на 9, 9%, а кількість клітин в її стовпчиках – на 3, 3%. Ширина зони дефінітивного хряща була розширена на 4, 0%, кількість клітин в її колонках збільшилася у піддослідних тварин, у порівняні з контролем, на 11, 6%, зона проліферації – на 16, 4%, зона дефінітивного хряща на 6, 4%. Кількість клітин у першій зоні збільшується на 7, 5%, а в другій – на 2, 6%. Ширина епіфізарного хряща проксимального епіфізу великогомілкової кістки під дією месуліду збільшується в порівнянні з тваринами другої групи на 11, 2%, а ширина зони проліферуючого хряща – на 21, 8%, відповідно кількість клітин у стовпчиках збільшується на 7, 3%. Ширина зони дефінітивного хряща в проксимальному епіфізы – збільшується на 9, 3%, в порівнянні з тваринами другої групи, а кількість клітин у колонках підвищується на 2, 5%.

При якісній оцінці гістологічних препаратів епіфізарних хрящів плечової ы великогомілкової кісток помітно збільшується інтенсивність забарвлення хондронцитів. Межі між зонами виражені чіткіше, ніж у тварин другої групи. Будь-якої різниці в структурі зони індиферентного хряща визначити не вдалося. Зона деструкції складається із стовпчиків (по 2-3 хондроцити в кожному) великих слабозабарвлених клітин без ядра з різко обмеженими контурами.

Досить різноманітні зміни спостерігаються в діафізі великогомілкової кістки під дією введення месуліду протягом 3 тижнів. Ширина шару внутрішніх генералізованих пластинок зменшується, в порівняні з тваринами другої групи, на 5, 4%, а зовнішніх – на 3, 7%. Ширина остеонного шару, площі діафіза і компактної речовини великогомілкової кістки піддослідних тварин збільшується, відповідно, на 8, 4%, 5, 6% і 6, 0%. Площа кістковомозкового каналу зменшується, в порівнянні з тваринами другої групи, на 3, 1%, а діаметри остеонів розширюються на 6, 1% при зменшенні діаметра їх каналу в середньому на 8, 1%.

Введення месуліду, відповідно, веде до розширення епіфізарних хрящів і їх зон. Кістки задньої кінцівки, особливо великогомілкова, активніше реагують на дію даного препарату. У плечовій і великогомілковій кістках у більшій мірі піддається змінам проксимальний епіфіз, у стегновій – дистальний. Різниця цих змін у плечовій кістці складає близько 50%, у стегновій – 30% і у великогомілковій – 20%, що свідчить про переважаючу роль одного з епіфізарних хрящів у повздовжньому рості довгих кісток.

Введення месуліду протягом 3 тижнів призводять до змін мінерального насичення довгих кісток піддослідних тварин. При цьому вміст кальцію і фосфору збільшується відповідно на 20, 5% – 24, 4% і на 13, 4% – 35, 9%, в той час як кількість натрію, калію і магнію знижується відповідно на 11, 6% – 14, 7%, 10, 2% – 27, 5% і на 15, 2% – 19, 5%. Під дією даного препарату підвищується кількість неорганічних речовин: в плечовій кістці – на 2, 2%, у стегновій – на 5, 4% і великогомілковій – на 6, 1% із зменшенням в них вологості і органічного компоненту.

Певні порушення спостерігалися і в обміні мікроелементів. Так, кількість міді, марганцю і свинцю в довгих кістках збільшується відповідно на 8, 2% – 12, 2%, 4, 1% – 8, 4% і 1, 0% – 2, 9%. Введення месуліду відповідно підвищує мінералізацію кісткової тканини, внаслідок чого збільшується її міцність: плечової – на 2, 7%, стегнової – на 3, 4% і великогомілкової – на 3, 8%.

Таким чином, введення месуліду прискорює поздовжній і поперечній ріст довгих кісток, підвищує активність їх мінерального обміну і покращує кількісні і якісні характеристик.

Поєднана дія тренталу та месуліду виявилася