Особливості бухгалтерського обліку в галузях народного господарсва

39 "Витрати майбутніх періодів" (на списання раніше проведених витрат у рахунок майбутніх періодів у частці, яка відноситься до звітного періоду);

28 "Товари" (на суму втрат від знецінювання (уціненню товарних запасів, втрат від нестачі і псування цінностей, які виявлені в процесі заготовляння, переробки, зберігання і реалізації цінностей, якщо на час виявлення винуватці не встановлені) і ін.

Враховані протягом звітного періоду витрати торгових підприємств, зв'язані з комерційною діяльністю, на дебеті рахунків 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", кінці звітного періоду списуються з кредиту цих рахунку на дебет рахунку 79 "Фінансові результати" (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 - Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат діяль-ності торгових підприємств

 

Тема. 5. Особливості обліку на підприємствах громадського харчування

Організаційно-правові основи бухгалтерського 

обліку в громадському харчуванні

Основною особливістю фінансово-господарської діяльності закладів громадського харчування є те, що вона включає в себе одночасно елементи виробництва й торгівлі. При виготовленні власної продукції (напівфабрика-тів, кондитерських виробів, продуктів харчування) одночасно відбувається їх реалізація (торгівля) разом з придбаними на стороні товарами.

Особливості в організації бухгалтерського обліку пояснюються спе-цифікою виробничо-торговельної діяльності підприємств громадського харчування. Облік у закладах громадського харчування організовується на основі П(С)БО і наказу Міністерства фінансів України від 31 листопада 1999 р. № 291, яким затверджено План рахунків та інструкція про його застосування.

Торгово-виробнича діяльність підприємств громадського харчування регулюється такими законодавчими та нормативними документами:

- Законом України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ;

- Законом України "Про споживчу кооперацію" від 10 квітня 1992 р. 

№ 2265-ХП;

— Правилами роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 219;

— Правилами продажу продовольчих товарів, затвердженими наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 28 грудня 1994 р. № 237 та іншими нормативними документами.

Крім того, треба мати на увазі, що на підприємства громадського хар-чування теж поширюються правила патентування, ліцензування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, встановлених окремими Законами України.

Згідно з Правилами роботи підприємств громадського харчування вони поділяються на такі типи: ресторани, бари, кафе, їдальні.

Наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі від 23 березня 1999 р. № 168 "Про внесення змін і доповнень до деяких нормативних документів Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України" встановлено, що ресторани і бари поділяються на класи: люкс, вищий, перший.

Клас ресторану або бару вибирає суб'єкт підприємництва самостійно, враховуючи рівні обслуговування, технічного оснащення, естетичного оформлення, асортименту і т. ін.

Облік придбання сировини та товарів і виробництва готової продукції

Діяльність підприємства громадського харчування складається з трьох взаємопов'язаних процесів: заготівля сировини (заготівля сировинної бази) для виробництва готової продукції; виробництво готової продукції; реалізація готової продукції;

Надходження продуктів (сировини) і товарів на підприємства громад-ського харчування від виробників, торгових організацій супроводжується відповідними документами: накладними, товаротранспортними накладними, а у випадку імпорту — вантажною митною декларацією з обов'язковою наявністю сертифіката якості.

При надходженні продуктів і товарів комірник повинен їх оприбуткува-ти належним чином, тобто як за кількістю, так і за якістю. У разі виявлення розбіжностей складається акт приймання. Прийняті продукти і товари обліковують у книзі складського обліку на основі накладних, товаротранспортних накладних. Якщо продукти харчування було придбано у населення, то документом, який слугує підставою для запису в книгу обліку матеріалів, є акт закупки.

Запаси продуктів і товарів зберігаються в спеціально обладнаних для цього приміщеннях — коморах (складах). Якщо обсяг виробництва незначний, допускається зберігання продуктів, товарів безпосередньо на кухні, з дотриманням умов зберігання.

Продукти й товари, що надійшли, оприбутковуються у підзвіт матеріа-льно відповідальними особами.

У громадському харчуванні процес виробництва готової продукції — це не що інше, як приготування окремих страв та кондитерських виробів.

Відповідно до класності та типу підприємства громадського харчуван-ня воно розробляє асортимент (перелік) страв, виробів, напоїв, які готують строго за рецептурами, наведеними у відповідних збірниках приготування їжі та напоїв. Порядок приготування продукції, крім рецептур, також регулюється санітарними правилами, які, до речі, забороняють реалізацію страв та напоїв попереднього дня приготування.

Щоденно підприємства громадського харчування планують випуск своєї продукції. Завідувач виробництва складає план-меню, який є планом роботи кухні підприємства на день. План-меню, що складається в одному примірнику, підписують керівник закладу громадського харчування та завідувач виробництва.

Відпуск продуктів у виробництво (на кухню) здійснюється в межах добової потреби, що відповідає планові-меню, з урахуванням залишків на кухні. Продукти при цьому передаються з підзвіту комірника у підзвіт завідувача виробництва.

Особливістю обліку виробництва на підприємствах громадського харчування є те, що надходження продуктів та товарів оприбутковується за вагою необробленої сировини (брутто), а списання здійснюється за обліковими даними відпуску й реалізації готових страв, виробів, напівфабрикатів.

Вартість витраченої сировини визначається, виходячи з норм закла-деної сировини згідно з рецептурами, кількістю проданих страв і виробів. Норми витрат сировини на виготовлення продукції, зокрема різноманітних спецій, добавок, солі, зелені, якщо вони не вказані в самій рецептурі, мають бути наведені у вступній частині відповідного розділу збірника рецептур.

В умовах застосування