Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості бухгалтерського обліку в галузях народного господарсва

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
225
Мова: 
Українська
Оцінка: 

перевезеннями.

Експедиторські організації, надаючи послуги, якщо це випливає з договору транспортної експедиції, виступають у ролі повірених або комісіонерів, тобто посередників.
Вартість винагороди щодо експедирування обкладається податком на додану вартість і включається до валових доходів на загальних підставах.
Водночас сума грошових коштів, отриманих посередником від клієнта для перерахування іншим учасникам транспортного процесу і перерахованих таким учасникам, не впливає на його валові доходи та витрати.
Щодо податку на додану вартість за отриманими від клієнта грошо-вими коштами, то право на податковий кредит у посередника виникає в момент перерахування грошових коштів іншим учасникам транспортного процесу (п. 4.7 ст. 4 Закону України про ПДВ"), а податкові зобов'язання виникнуть у момент передачі клієнту документів, що підтверджують надання послуг;
При наданні експедиційних послуг нерезидентам із вартості цих послуг справляється податок на додану вартість за нульовою ставкою за виконання таких умов:
— послуги надано безпосередньо нерезидентові України на підставі укладеного з ним договору експедирування;
— вивезення товарів підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
При цьому базою оподаткування експедиційних послуг є отримана експедитором компенсація за надані послуги після його розрахунків з усіма учасниками транспортного процесу.
Розглянемо порядок відображення в обліку послуг з експедирування вантажів, що надаються за договором транспортної експедиції, в експедитора й клієнта (див. табл. 7.8).
Таблиця 7.8 - Облік експедиційних послуг в експедитора й клієнта
Супровід вантажу може здійснюватися також перевізником, якщо це передбачено договором перевезення, або ж працівником замовника (вантажовідправника або вантажоодержувача).
Якщо за договором перевезення вантажів послуги з експедирування надає перевізник, то такі витрати відшкодовуються йому на підставі пред'явлених рахунків і товаротранспортної накладної із зазначеною в ній сумою за супроводження вантажу. Належним чином оформлена товаротра-нспортна накладна дає право замовнику на включення вартості таких послуг до валових витрат, а податкова накладна — на податковий кредит.
Вартість послуг з експедирування, наданих перевізником, у бухгалтерсь-кому обліку замовника відображається аналогічно до витрат на перевезення.
У випадку супроводу вантажу представником вантажоодержувача або вантажовідправника його заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи включається до складу валових витрат відповідного підприємства.
Певну складність становить розподіл витрат на експедирування в бухгалтерському обліку, якщо доставляння й відправлення вантажів виконуються одним працівником. Можна запропонувати розподіляти такі витрати пропорційно до суми доставлених і відправлених вантажів. При цьому, якщо штатним розкладом підприємства передбачено відділ постачання, то витрати на його утримання (загальногосподарські витрати) обліковуються на рахунку 92 "Адміністративні витрати". З кредиту рахунку 92 такі витрати списуються безпосередньо до дебету рахунку 79 "Фінансові результати" і до собівартості (рахунок 90 "Собівартість реалізації") не включаються.
Тема 8. Особливості бухгалтерського обліку суб’єктів малого 
підприємництва
Поняття малого підприємства
Відповідно до ст. 63 п. 7 Господарського кодексу України підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств.
Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньо-облікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Усі інші підприємства визнаються середніми.
Мале підприємство вважається створеним з моменту його державної реєстрації в органах виконавчої влади за місцезнаходженням.
Після державної реєстрації підприємство повинно у встановлені термі-ни зареєструватися в державній податковій адміністрації, органах державної статистики, фондах соціального страхування та інших, передбачених законодавством.
Основним внутрішнім документом, що регулює відносини в малому підприємстві, є його статут. У статуті вказується вид діяльності, права та обов'язки, порядок створення майна і розподілу прибутків, характер трудових відносин і оплати праці, умови реорганізації чи припинення діяльності та ін.
Додатково до статуту розробляються інші внутрішні нормативні доку-менти: правила внутрішнього трудового розпорядку, ставки та оклади, положення про матеріальну відповідальність, положення про порядок використання прибутку та ін.
Згідно з Указом Президента України “Про спрощену систему оподат-кування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98 № 727 щодо оподаткування, до малих підприємств належать суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік середньо-облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, і річний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн. грн.
Суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи згідно з П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва” подають звітність за скороченою формою. Для складання фінансової звітності до суб'єктів малого підприємництва зараховуються юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний обсяг валового доходу становить 500 тис. євро.
Особливості обліку на малих підприємствах
Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу переважно випливають з форми власності. Як і
Фото Капча