Особливості бухгалтерського обліку в галузях народного господарсва

Залежно від періодичності розрізняють такі види ТО:

— щоденне обслуговування (ЩО);

— перше технічне обслуговування (ТО-1);

— друге технічне обслуговування (ТО-2).

Відносно перелічених вище видів технічного обслуговування можна зазначити таке. У регістрах бухгалтерського обліку витрати на проведення ТО, що складаються, як правило, з витрат на придбання матеріальних цінностей, оплату праці виконавців, відображаються такими записами: на вартість списаних зі складу матеріальних цінностей, виданих для виконання ТО автотранспорту, згідно з Планом рахунків — Д-т 801 "Витрати сировини і матеріалів", Д-т 803 "Витрати палива і енергії", Д-т 806 "Витрати запасних частин" — К-т 201 "Сировина і матеріали", К-т 203 "Паливо", К-т 207 "Запасні частини" зі щомісячним списанням фактичних витрат за виконаними ТО з кредиту рахунків 801, 803, 806 за дебетом рахунку 23 "Виробництво" (91 "Загальновиробничі витрати").

Списання автомобільних шин здійснюється залежно від пробігу шини відповідно до норм.

Витрати, пов'язані з заміною автомобільних шин і акумуляторів, протягом звітного періоду збираються, згідно з Планом рахунків, — за дебетом рахунку 806 "Витрати запасних частин" у кореспонденції з кредитом рахунку 207 "Запасні частини" і наприкінці періоду списуються за дебетом рахунку 23 "Виробництво" (91 "Загальновиробничі витрати" з наступним розподілом) із кредиту рахунку 806.

Наступна стаття витрат - витрати на виплату заробітної плати воді-ям. Підставою для її нарахування є подорожні листи, табель виходу на роботу.

У бухгалтерському обліку нарахування заробітної плати водіям й обов'язкових зборів відображається таким записом: Д-т 81 "Витрати на оплату праці" (відповідні субрахунки) — К-т 661 "Розрахунки за заробітною платою", а потім Д-т 23 "Виробництво" — К-т 81 або відразу К-т 661 — Д-т 23 (якщо підприємство не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами").

Певні витрати підприємство автотранспорту несе також при сплаті податків і зборів, вплив яких на господарську діяльність і, відповідно, на кінцеву вартість послуг досить значний. Зокрема, підприємства автотранспо-рту нараховують податок із власників автотранспорту, диференційованих до об'єму циліндрів двигунів.

У бухгалтерському обліку нарахування податку з власників транс-портних засобів відображається записом: Д-т 84 "Інші операційні витрати" — К-т 641 "Розрахунки за податками" і потім — Д-т 92 "Адміністративні витрати" — К-т 84 "Інші операційні витрати".

Облік пасажирських перевезень

Згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 ці послуги поділяються на автобусні й таксомоторні.

Автобусні перевезення — це переміщення людей і багажу за допомо-гою автобусів, до яких належать:

— міські (перевезення за маршрутами в межах території міста, іншого населеного пункту);

— приміські (перевезення за маршрутами довжиною до 50 км, незале-жно від адміністративно-територіального поділу, крім міських маршрутів);

— міжміські (до них належать внутрішньообласні перевезення за маршрутами, довжина яких перевищує 50 км і які проходять у межах Автономної Республіки Крим, області, та міжобласні перевезення за маршрутами, довжина яких перевищує 50 км і які виходять за межі Автономної Республіки Крим, області);

— міжнародні (перевезення за маршрутами, що виходять за межі державного кордону України);

— туристичні (перевезення пасажирів за завчасно визначеними марш-рутами з туристичною метою);

— на замовлення (перевезення на погоджених перевізником і замовни-ком умовах за визначеним ними маршрутом);

— вантажопасажирські (перевезення пасажирів із вантажем вантажо-пасажирськими автомобілями можуть виконуватися на замовлення або за встановленими маршрутами. Вимоги щодо організації таких перевезень встановлюються Міністерством транспорту України).

Перевезення пасажирів за міськими й приміськими маршрутами мо-жуть виконуватися в режимі звичайних, експресних і маршрутних таксомоторних перевезень.

Експресні перевезення — переміщення пасажирів і багажу за маршру-тами з обмеженою кількістю зупинок і скороченим часом поїздки.

Маршрутні таксомоторні перевезення — це перевезення пасажирів мікроавтобусами й автобусами за встановленими маршрутами (далі — таксомоторні маршрути) з обов'язковим наданням місць для сидіння. Вимоги до організації маршрутних таксомоторних перевезень установлюються Міністерством транспорту.

Таксомоторні перевезення — це перевезення пасажирів і багажу в таксі.

Питання організації маршрутів, організації автобусних і маршрутних таксомоторних перевезень, укладення договорів про організацію перевезень регулюються Порядком і умовами організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 р. № 21.

Відкриття, закриття й зміна маршрутів проводиться перевізником після вивчення пасажиропотоків і моделювання маршрутних і міжрайонних сполучень, огляду доріг і дорожніх об'єктів на маршрутах на підставі домовленості з власниками цих дорожніх об'єктів або їх уповноваженими особами.

Власниками дорожніх об'єктів виступають місцеві органи влади (якщо йдеться про міські, які бажають займатися перевезеннями пасажирів, укладають відповідні договори).

На маршрут оформляється паспорт, який містить відомості про дату відкриття, схему, характеристику маршруту, розклад руху, акт виміру довжини маршрутів і випробувального рейсу, таблицю вартості проїзду тощо.

Перевезення пасажирів здійснюються на підставі одного із зазначених нижче документів:

— квитка, що засвідчує право громадянина на користування автомобі-льним транспортом і на перевезення за плату багажу на міських (у