+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
225
Мова:
Українська
бухгал-терському обліку, слід враховувати низку вимог, що висуваються Національними стандартами до ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Так необхідно додержуватися принципу "нарахування й відповідності доходів і витрат" (ст. 4 Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV), згідно з яким, зокрема, доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за фактом їх появи, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Ще один важливий момент — визнання доходу. Під визнанням доходу розуміється можливість відображення, власне, доходів у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.
Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо достовірно може бути оцінено результат цієї операції.
Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінено за наявності всіх наведених нижче умов:
— можливість достовірної оцінки доходу;
— імовірність економічних вигод від надання послуг;
— можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання по-слуг на дату балансу;
— можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг і необхідних для їх завершення (п. 10 П(С)БО 15 "Дохід").
Якщо дохід (виручку) від надання послуг не можна достовірно визна-чити, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню.
Якщо підприємство припускає, що понесені ним витрати не будуть відшкодовані, дохід не визнається, а понесені витрати визнаються витратами звітного періоду.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів отриманих або належних до одержання.
Визначення справедливої вартості ідентифікованих активів і зобов'я-зань наведено в додатку до П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств".
Облік доходів від реалізації послуг (робіт) автотранспортом відобра-жається в Журналі 6, тут ведеться синтетичний облік (табл. 7.3).
Таблиця 7.3 - Облік витрат і доходів автотранспортного, підприємства при разовому перевезенні вантажів
Коли між автотранспортним підприємством і підприємством-замовником укладено договір на надання послуг на тривалий період, то в таких випадках передбачена передоплата (видача авансу). Розглянемо це на прикладі табл. 7.4.
Таблиця 7.4 - Облік витрат і доходів автотранспортного підприємства при здійсненні перевезень на основі довгострокових договорів
Автотранспортні підприємства можуть здійснювати вантажні переве-зення і в межах бартерного договору, тоді в бухгалтерському обліку операції будуть відображатись дещо в зміненому варіанті (табл. 7.5).
Таблиця 7.5 - Облік витрат і доходів автотранспортного підприємства при здійсненні перевезень на основі бартерного договору
У тих випадках, коли з вини підприємства-замовника прийняття ванта-жу у вказаний (застережений) термін не відбулось, автотранспортне підприємство має право застосувати штрафні санкції, тобто вимагати від замовника напряму або через арбітражний суд стягнення суми понесених витрат та штрафів, що підлягають сплаті за порушення умов договору.
Ці операції у бухгалтерському обліку автотранспортного підприємства відображено в табл. 7.6.
Таблиця 7.6 - Облік одержаних компенсацій і штрафів при порушенні застереженого терміну замовником
Роботи (послуги) з транспортування вантажів досить матеріало-місткі: при експлуатації автомобіля витрачаються ПММ, зношуються шини й деталі автомобіля. Такі витрати перекривають витрати, пов'язані з оплатою праці водіїв, управлінського персоналу, сплатою податків. Звідси й випливають вимоги, що висуваються до їх обліку.
Порядок відображення витрат у бухгалтерському обліку регламенту-ється П(С)БО 16 "Витрати". Можна виділити такі основні групи витрат підприємства автотранспорту:
— витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів (ПММ);
— амортизаційні відрахування;
— витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу;
— заробітна плата водіїв;
— сплата податків і зборів.
Перш ніж перейти до розгляду порядку відображення зазначених змін у бухгалтерському і податковому обліку, розглянемо питання придбання й обліку ПММ.
До паливно-мастильних матеріалів належать: паливо (бензин, гас, дизельне паливо, газ), масла (моторні, трансмісійні, спеціальні), консистентні мастила і спеціальні рідини (гальмівні, амортизаційні).
Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску й обліку нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України всіх форм власності регламентується однойменною інструкцією № 81/38, зареєстрова-ною в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999 р. за № 685/3978.
Можна виділити два основні види заправлення автомобільного транс-порту: через стаціонарні пункти заправлення машин на виробничих дільницях свого підприємства, а також через пости заправлення транспорт-них засобів мастилами в пунктах технічного обслуговування або в ремонтних майстернях і через сторонні автозаправні станції (далі — АЗС).
Облік нафтопродуктів у місцях зберігання ведеться матеріально відповідальними особами в картках складського обліку згідно з типовою формою № М-12 первинної облікової документації Міністерства статистики України або в книгах, що містять реквізити, які вказуються в картках складського обліку, окремо за кожним найменуванням і маркою нафтопродукту.
На стаціонарних пунктах заправлення машин облік нафтопродуктів ведеться в тих одиницях вимірювання, в яких такі нафтопродукти прийняті матеріально відповідальними особами.
На підставі оформлених у встановленому порядку первинних докумен-тів до карток (книг) заносяться дані про надходження й відпуск нафтопро-дуктів і виводяться кількісні залишки після кожного запису або після запису останньої операції дня.
Порядок приймання нафтопродуктів регулюється підпунктом 4.1.3 розд. 4 Інструкції № 81/38. Виділимо з неї такі найважливіші моменти.
1. Під час приймання нафтопродуктів на склад для поповнення їх запа-сів необхідно перевірити їх густину і