Особливості дії ненаркотичних анальгетиків в умовах експериментального невротичного стану

Цікавим є факт кореляції поміж анальгетичною активністю препаратів та направленістю їх дії на збудливість структур мозку при патології.

Нами було показано, що формування у тварин моделі хронічного психоемоційного стресу приводить до збільшення чутливості до болю.

Таким чином, застосування анальгетиків, які потенціюють порушення в нейрофізіологічній картині мозку при експериментальному неврозі, призводить до послаблення їх знеболюючого потенціалу, що відмічалося у кетопрофену. Пригнічення ненаркотичними анальгетиками, а саме диклофенак-натрієм та кеторолаком активності мезенцефалічної ретикулярної формації, викликало позитивні зрушення відносно патології мозку та призводило до підвищення їх антиноцицептивних властивостей.

 

 

1. Анальгін, диклофенак-натрій, ацетилсаліцилова кислота, кеторолак та кетопрофен у відповідь на електрошкірне подразнення (реакція вокалізації із залученням утворень не тільки спинного, але й головного мозку) доводять свою анальгетичну активність у інтактних тварин. За проявом антиноцицептивних властивостей в максимальній анальгетичній дозі досліджені препарати розташовуються у наступній послідовності: кеторолак > диклофенак > кетопрофен > ацетилсаліцилова кислота? анальгін.

2. Застосування вказаних препаратів супроводжується змінами функціонування структур головного мозку у інтактних тварин. Так, диклофенак натрій і кеторолак знижують функціональну активність фронтального неокортексу на 11, 2% та 18% (Р < 0, 05) відповідно. По відношенню до дорзального гіпокампу ці препарати виявляють активуючу дію на противагу анальгіну та ацетилсаліциловій кислоті, які проявляють депримуючий вплив. Диклофенак натрій, крім цього, гальмує збудливість мезенцефалічної РФ на 14% (Р < 0, 05). На фоні дії диклофенаку натрію, кеторолаку і кетопрофену спостерігається зменшення активуючого впливу РФ середнього мозку на функціональну активність ФК.

3. В умовах експериментального невротичного стану спостерігаються зміни інтегративних функцій центральної нервової системи: збільшується чутливість до болю в 1, 3 рази, погіршується пам'ять на ноцицептивні подразники в 2 рази, що супроводжується станом тривоги, низькою руховою та дослідницькою активністю.

4. В основі змін больового реагування при невротичній патології лежить підвищення функціональної активності ретикулярної формації середнього мозку та дорзального гіпокампу, а також пригнічення фронтальної ділянки неокортексу та головки хвостатого ядра. В свою чергу, послаблюється активуючий вплив мезенцефалічної ретикулярної формації по відношенню до фронтальної кори в 2 рази. При цьому також втрачається гальмівний контроль ретикулярної формації по відношенню до дорзального гіпокампу.

5. Перебудова функціональної організації утворень лімбіко-ретикуло-неокортикальної системи мозку в умовах експериментального невротичного стану вносить зміни в болетамуючу ефективність ненаркотичних анальгетиків. Кеторолак та диклофенак натрію в середньому 1, 5 та 1, 35 рази відповідно підсилюють свою антиноцицептивну активність у тварин з експериментальним неврозом (в порівнянні з умовами нормально функціонуючої ЦНС). Кетопрофен, навпаки послаблює її в середньому в 1, 3 рази; анальгезуючий вплив анальгіну та ацетилсаліцилової кислоти залишається без змін.

6. Ненаркотичні анальгетики, що досліджувалися, не впливають на мнестичні процеси у тварин як в умовах норми, так і при експериментальному невротичному стані.

7. Досліджені анальгетики здатні впливати на збудливість структур головного мозку у невротизованих тварин: диклофенак-натрій і кеторолак в умовах сформованої патології мозку не змінюють свій активуючий вплив по відношенню до дорзального гіпокампу, зменшують гальмівний – на функціональний стан фронтального неокортексу та викликають гальмування мезенцефалічної ретикулярної формації на 16% та 18, 2% (Р < 0, 05). При введенні кетопрофену, навпаки, спостерігається поглиблення відхилень збудливості між структурами в умовах експериментального неврозу, а саме, збільшується активуючий вплив на дорзальний гіпокамп та збільшується гальмівний на фронтальний неокортекс (16, 6% (Р < 0, 05)). Ацетилсаліцилова кислота та анальгін не викликають змін збудливості досліджених структур головного мозку в умовах експериментального невротичного стану.

8. Виявлені в експерименті особливості нейрофармакологічних механізмів антиноцицептивної дії ненаркотичних анальгетиків в умовах невротичних розладів можуть служити основою для розробки науково-методичних рекомендацій раціонального використання анальгетиків у хворих з даною патологією, а саме – можливе зменшення дози кеторолаку та диклофенак-натрію, які проявляють виражений анальгетичний ефект.

1. Мамчур В. И., Опришко В. І., Жилюк В. І. Патологічний стан головного мозку змінює антиноцицептивну дію ненаркотичних анальгетиків // Ліки – 2000, №1-2. – С. 13 – 16. [Особистий внесок дисертанта 50% ].

2. Мамчур В. И., Подплетня О. А., Жилюк В. І. Експериментальний аналіз нейрофізіологічних та нейрохімічних властивостей диклофенак-натрію // Ліки. – 2001, № 1. – С. 23 – 27. [Особистий внесок дисертанта 50% ].

3. Жилюк В. І. Порівняльний аналіз нейротропних особливостей дії кеторолаку та метамізолу // Медичні перспективи. – 2001. – Т. VI, №3. – С. 13 – 16.

4. Мамчур В. И., Опришко В. І., Жилюк В. І., Дронов С. М. Нейрофізіологічний аналіз зміни рівня больового реагування у тварин при експериментальному невротичному стані та підвищеній судомній готовності мозку // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, №3. – С. 41.

5. Жилюк В. І., Мамчур В. И. Нейротропные механизмы анальгезирующего действия кеторолака в эксперименте //Біль, знеболювання і інтенсивна терапія (Матеріали ІІІ Національного конгресу анестезіологів України). – Одеса. – 2000, №1 (д). – С. 64.

6. Мамчур В. И., Скочко-Волкова Т. А., Зленко Е. Т., Опрышко В. И., Подплетняя Е. А., Демченко Е. М., Жилюк В. І., Романенко Л. А. Влияние стрессорных факторов на перекисное окисление липидов в различных отделах головного мозга // Тез. докл. ІІ Национального конгресса по патофизиологии. – Москва, 2000. – С. 194.

7. Mamchur V., Oprishko V., Podpletnyaya Н., Zhylyuk V. Neurophysiological and biochemical mechanisms of nociception in condition of functionally altered brain state // Abstr. from 2nd World congress of world institute of pain. – Istanbul. – 2001. – P. 211.

 

 

Жилюк В. І. Особливості дії ненаркотичних анальгетиків в умовах експериментального невротичного стану. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 03. 05 – фармакологія. – Інститут фармакології і токсикології АМН України, Київ, 2002.

В дисертації наведені результати вивчення впливу ненаркотичних анальгетиків на функціональний стан структур головного мозку тварин з метою виявлення особливостей центрального нейротропного компоненту знеболюючої дії анальгіну, диклофенак-натрію, ацетилсаліцилової кислоти, кеторолаку та кетопрофену в умовах норми та експериментального невротичного стану. Отримані експериментальні дані про зміни в болетамуючій активності ненаркотичних анальгетиків в умовах експериментального невротичного стану, а саме підвищення болетамуючої активності кеторолаку та диклофенаку і певне зниження цього показника у кетопрофену. Доведено важливість ролі змін біоелектричної активності фронтального неокортексу, дорзальної ділянки гіпокампу та ретикулярної формації середнього мозку в умовах експериментальної патології на показники антиноцицептивного потенціалу ненаркотичних анальгетиків.

Ключові слова: експериментальний невротичний стан, анальгін, ацетилсаліцилова кислота, диклофенак-натрій, кетопрофен, кеторолак, збудливість структур мозку, корково-підкоркові функціональні взаємовідносини.

 

Жилюк В. И. Особенности действия ненаркотических анальгетиков в условиях экспериментального невротического состояния. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 03. 05 – фармакология. – Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины, Киев, 2002.

В работе представлены данные изучения влияния ненаркотических анальгетиков на функциональное состояние структур головного мозга животных с целью выявления центрального нейротропного компонента обезболивающего действия анальгина, диклофенак-натрия, ацетилсалициловой кислоты, кеторолака и кетопрофена в условиях нормы та экспериментального невротического состояния.

Исследуемые препараты у интактных животных по выраженности повышения болевого порога в ответ на електрокожное раздражение (реакция вокализации с вовлечением образований не только спинного, но и головного мозга) располагаются в следующей последовательности: кеторолак > диклофенак > кетопрофен > ацетилсалициловая кислота? анальгин. Введение этих препаратов данной группе животных, сопровождается определенными изменениями функционального состояния образований головного мозга. Диклофенак и кеторолак снижают активность фронтальной коры, но повышают активность дорзального гиппокампа, в отличие от ацетилсалициловой кислоты и анальгина, которые проявляют угнетающее влияние на эту структуру. Диклофенак кроме того, тормозит возбудимость ретикулярной формации среднего мозга. На фоне действия диклофенака натрия и кеторолака снижается активирующее влияние ретикулярной формации на функциональное состояние фронтального неокортекса.

В условиях экспериментального невротического состояния наблюдаются изменения интегративных функций центральной нервной системы: увеличивается чувствительность к боли в 1, 3 раза (Р < 0, 05), ухудшается память на ноцицептивные раздражители по тесту УРПИ в 2, 15 раза, что сопровождается состоянием тревоги, сниженной двигательной и исследовательской активностью.

В основе изменений болевой чувствительности при невротической патологии лежит повышение функциональной активности ретикулярной формации среднего мозга и дорсального гиппокампа в 1, 18 и 1, 17 раза соответственно, а также угнетение фронтального неокортекса и головки хвостатого ядра на 26, 67% (Р < 0, 05) и 28, 2% (Р < 0, 05) соответственно. При этом ослабляется активирующее влияние мезенцефалической РФ по отношению к фронтальному участку коры больших полушарий и утрачивается тормозной контроль ретикулярной формации по отношению к дорзальному гиппокампу.

Перестройка функциональной организации образований лимбико-ретикулярно-неокортикальной системы мозга в условиях экспериментального “конфликта афферентных возбуждений” вносит изменения в болеутоляющую активность ненаркотических анальгетиков. Кеторолак и диклофенак-натрия в среднем в 1, 5 и 1, 35 раза соответственно усиливали свою антиноцицептивную активность у животных с экспериментальным неврозом (в сравнении с условиями нормально функционирующей ЦНС). Кетопрофен, наоборот снижал ее в среднем в 1, 3 раза; анальгезирующее влияние анальгина и ацетилсалициловой кислоты оставалось без изменений.

Исследуемые анальгетики способны влиять на возбудимость структур головного мозга у невротизированных животных: диклофенак-натрий и кеторолак в условиях сформированного патологического состояния мозга не изменяли свое активирующее влияние по отношению к дорзальному гиппокампу, уменьшали тормозное – на функциональное состояние фронтального неокортекса, при этом вызывали торможение мезенцефалической ретикулярной формации. При введении кетопрофена, наоборот, наблюдалось углубление отклонений возбудимости между структурами в условиях невроза: увеличивалось активирующее влияние на дорзальный гиппокамп и угнетающее на фронтальный неокортекс. Ацетилсалициловая кислота и анальгин не вызывали изменений возбудимости исследуемых структур головного мозга в условиях “конфликта афферентных возбуждений”.

Ключевые слова: экспериментальное невротическое состояние, анальгин, ацетилсалициловая кислота, диклофенак-натрий, кетопрофен, кеторолак, возбудимость структур мозга, функциональные корково-подкорковые взаимоотношения.

Zhylyuk V. I. The action of non-opiate analgesics in experimental neurosis. – Manuscript.

Dissertation for competition of candidate of medical sciences degree for specialty 14. 03. 05 – pharmacology. Institute of Pharmacology and Toxicology Academy of medical Science of Ukraine, Kyiv, 2002.

The results of studies of the effect of non-narcotic analgesics on functional status of brain structures in rats for revelation of features of central neurotropian component of analgesia of analgin, diclophenak sodium, acetylsalicylic acid, ketorolak and ketoprophen were presented in dissertation. The experimental data about changes of analgesic activity of NSAID such as increase of analgesic activity of both ketorolak and diclophenak, and decrease of this effect of ketoprophen were received.

Has been show that non-narcotic analgesics have effect on central mechanisms of pain activity in condition of experimental neurotic status. Furthermore, the greatest role of changes of bioelectric activity of frontal neocortex, dorsal hypocampus and reticular formation in antinoneceptive action of non-narcotic analgesics was determined.

Key words: experimental neurosis, diklophenak-sodium, analgin, acetylsalicylic acid, ketorolak, ketoprofen, cortico-subcortical functional correlation.