Особливості дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, проблем її реалізації

Для конкретизації даного поняття необхідно терміново прийняти Кодекс професійної етики та поведінки прокурора. До речі, така проблема є актуальною і для суддівського корпусу. По-друге, необхідно оптимізувати саму процедуру притягнення прокурорсько-слідчих працівників до дисциплінарної відповідальності. Для цього: а) потрібно визначитися із колом суб'єктів ініціювання дисциплінарної відповідальності; б) визначити суб'єктів та порядок порушення дисциплінарного провадження; статус суб'єктів дисциплінарної влади; в) розробити та закріпити методику здійснення службової перевірки; г) закріпити стадії дисциплінарного провадження та визначити перелік дій в кожній із стадій, передбачити відповідні строки для їх виконання; д) законодавчо закріпити вимоги до рішень, які приймаються суб'єктами дисциплінарної влади. На сьогодні порядок притягнення прокурорсько-слідчих працівників до даного виду юридичної відповідальності належним чином не врегульований [15].

Дисциплінарний статут прокуратури, на який покладається встановлення такого порядку, не містить багатьох необхідних для об'єктивної дисциплінарної процедури положень. Понад те, нині нагальною є необхідність запровадження колегіального вирішення питань, пов'язаних із застосуванням заходів дисциплінарного характеру: створення дисциплінарних комісій у системі органів прокуратури. За такого підходу зводиться до мінімуму ризик помилок у цій сфері, суб'єктивізм у прийнятті рішень, підвищується прозорість та контрольованість накладення стягнень, а врешті-решт зменшується «текучість» кадрів, підвищується стабільність системи в загалі.

Дисциплінарна відповідальність реалізується в кожному конкретному випадку порушення особою професійної дисципліни в результаті правоза-стосовчої діяльності, шляхом встановлення події правопорушення (його су-б'єктів), збирання необхідних матеріалів і доказів, їх перевірки, визначеннянаявності юридичних і фактичних підстав відповідальності (Ю. С. Адушкін) [9].

Діяльність суб'єктів дисциплінарної влади щодо розгляду і вирішення питання про дисциплінарні проступки (дисциплінарний процес) здійснюється в порядку дисциплінарного провадження. Як і всім процесуальним юрисдик-ційним формам, дисциплінарному провадженню притаманна стадійність роз-витку, оскільки справа про дисциплінарний проступок проходить декілька стадій від свого виникнення до виконання або у певних випадках – припинення.

Попри це, діючий Дисциплінарний статут прокуратури України (проект так само) не закріплює стадії дисциплінарного провадження.

Законодавчо закріплена така система стадій дисциплінарного провадження: 1) службова перевірка і порушення провадження; 2) розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення; 3) виконання рішення по справі; 4) перегляд рішення по скарзі (факультативна стадія).

Службову перевірку ми розглядаємо як початковий етап першої стадії. Його закінчення може як призвести до порушення провадження, так і ні. Можливим є проведення додаткової перевірки і в рамках вже порушеного провадження [2].

Проблемні питання нормативного регулювання порядку реалізації дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників вимагають глибокого опрацювання та термінового вирішення. Недосконалий механізм застосування дисциплінарних стягнень не забезпечує, з одного боку, невідворотність відповідальності за порушення службових обов'язків, з іншого – створює можливості для зловживань у цій сфері, призводить до помилок і, як наслідок, до дезорганізації в роботі з кадрами, не сприяє закріпленню кращих з них в системі органів прокуратури.

 

 

Порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, а також пра­цівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини визначається ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» та Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України № 1796-ІІ від 6 листопада 1991 року.

Прокурорсько-слідчі працівники, а також працівники навчаль­них, наукових та інших установ прокуратури заохочуються за сум­лінне і зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу та оперативність у роботі.

Нормативно передбачені наступні види за­ходів заохочення:

подяка;

грошова премія;

подарунок;

цінний подарунок;

дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині;

нагородження нагрудним знаком «Почесний працівник про­куратури України».

За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і при­своєння почесного звання «Заслужений юрист України» [4].

Генеральному прокурору України належить право застосування всіх заходів заохочення. Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва, інші прирівняні до них прокурори мають право заохотити працівника подякою, грошовою премією та по­дарунком. Про застосування інших видів заохочення прокурори вносять подання Генеральному прокурору України.

Подання про нагородження державними нагородами та присвоєння почесного звання «Заслужений юрист України» вносить Генеральний прокурор України.

Заохочення оголошується наказом, про що вноситься запис до трудової книжки. Наказ оголошується особі, якій винесено за­охочення, всім працівникам даної прокуратури і додається до особової справи.

За невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступки, які порочать звання працівника прокуратури, до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються дисциплінарні стягнення [6].

Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплі­нарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.

Нормативно передбачені наступні види дисциплінарних стягнень:

догана;

пониження в класному чині;

пониження в посаді;

позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України»;

звільнення;

звільнення з позбавленням класного чину.

Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення в повному обсязі, за винятком позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2 та 3 класів, яке провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняні