Особливості дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, проблем її реалізації

При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України. Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.

Особи, нагороджені нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України», можуть бути звільнені з роботи лише за по­передньою згодою Генерального прокурора України.

Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяж­кості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладен­ня стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку [15].

Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного мі­сяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може пе­ревищувати двох місяців. За один і той же проступок може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в орга­нах прокуратури, його звільнення провадиться незалежно від часу вчинення проступку.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути озна­йомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерально­го прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом. Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в десятиденний строк, а в разі проведення перевірки – не пізніше одного місяця з дня її надходження. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся із скаргою. Оскарження наказу не зупиняє виконання дисциплінарного стягнення [19].

Генеральний прокурор України має право скасувати дисциплі­нарне стягнення, посилити або пом'якшити його. В разі незаконного пониження на посаді або звільнення працівника з посади Гене­ральний прокурор України видає наказ про поновлення на посаді з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за час роботи на нижче оплачуваній роботі, але не більш як за три місяці. Якщо не з вини працівника час вимушеного прогулу становить більше трьох місяців, Гене­ральний прокурор України може прийняти рішення про виплату середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню. Поновлення в попередньому класному чині або на попередній посаді може провадитись тільки в порядку атестування [21].

Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищестоящим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов'язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладання стягнення.

Генеральний прокурор України здійснює контроль за обґрунтованістю і законністю застосування заохочень і дисциплінарних стягнень підлеглими прокурорами і вживає заходів до скасування безпідставних і незаконних наказів.

 

Виконання покладених на органи прокуратури завдань можливо лише за умови належного дотримання прокурорсько-слідчими працівниками службових обов'язків. Випадки порушення службової дисципліни завдають шкоди авторитету прокуратури, ставлять під сумнів, а іноді й унеможливлюють її соціальну роль як гаранта законності, захисника законних прав та свобод людини й інтереси держави. У цьому зв'язку підвищення й підтримання авторитету прокуратури як гаранта законності в суспільстві найтіснішим чином пов'язано із забезпеченням дисципліни її посадових осіб.

Службова дисципліна прокурорсько-слідчих працівників становить собою комплексне правове явище і складається з двох елементів: а) відповідних правил (стандартів), які з урахуванням особливостей функціональної спрямованості прокурорської діяльності визначають і встановлюють модель належної поведінки працівника, і б) фактичного дотримання таких стандартів (правил) прокурором у своїй професійній діяльності й у позаслужбовий час. За предметом регулювання правила (стандарти), що становлять зміст службової дисципліни прокурорів, можна класифікувати на: а) загальні (особистісні), що визначають і встановлюють належні (необхідні) для прокурорської роботи моральні якості; б) ті, що регулюють службову діяльність і поведінку прокурорів; в) ті, що регулюють позаслужбову діяльність і поведінку прокурорів.

Одним із засобів забезпечення службової дисципліни прокурорів і слідчих є застосування (можливість застосування) заходів дисциплінарного впливу. Це не єдиний, але досить ефективний метод боротьби з порушеннями дисципліни.

Дисциплінарна відповідальність прокурорсько-слідчих працівників – це спеціальний вид дисциплінарної відповідальності, яка, у свою чергу, є видом відповідальності юридичної. Її сутність полягає в перетерплюванні порушником службової дисципліни несприятливих позбавлень морального, матеріального чи організаційного характеру. У результаті застосування заходів дисциплінарного впливу (або результатом можливості їх застосування) в порушника дисципліни (або потенційного порушника) формується переконання в необхідності недопущення вчинення дисциплінарних проступків (порушень службової дисципліни).

Гарантіями обґрунтованої реалізації відповідальності мають бути: (а) точне визначення її підстав, (б) установлення строків притягнення до відповідальності, (в) належна процедура розгляду питання (змагальна основа, можливість оскарження рішення, особливий порядок формування і склад дисциплінарного органу).

Суб'єкт