Особливості формування передумов оволодіння мовленням у дітей з порушенням інтелекту у немовлячий період (з 2 до 9 місяців)

Дискусійним залишається питання і щодо функції белькоту. Одні вчені (І. Сикорський, О. Александров) вважають, що белькіт виникає на основі наслідування звуків дорослих і виконує функцію спілкування, інші (В. Богородицький, М. Кольцова) розглядають белькіт як дитячу забаву, гру, яка аж ніяк не стосується мовлення.

Відповідь на означене дискусійне питання ми знаходимо в роботах О. М. Гвоздєва, В. І. Бельтюкова, А. Д. Салахової. Так, О. М. Гвоз-дєв підкреслює, що белькіт, як і попередні стадії голосових реакцій (гукання, гулення), є вродженою голосовою реакцією, яка не може виконувати функцію спілкування. Белькочуть і глухі діти. До того ж, у белькоті дітей різних національностей спостерігається чимало спільних звуків, він має «інтернаціональний» характер. Так, за даними В. І. Бельтюкова і А. Д. Салахової, в белькоті дітей, за якими вони спостерігали, 79% звуків наближалися за своїми акустичними ознаками до англійської, німецької і французької мов. Відтак, белькіт – це вроджений автономний процес, це вияв певної програми, що передається дитині у спадковість, і закладена в результаті історичного накопичення мовленнєворухових реакцій (В. І. Бельтюков). Для активного наслідування мовлення дорослого в період белькоту в дитини ще не дозріли відповідні сенсорні й моторні центри. Тільки після 6 місяців у дитини з'являється «самонаслідуван-ня» звуків і складів.

Існує думка (Р. В. Тонкова-Ямпольська), що з белькоту започатковується власне активне мовлення дитини. Ті звуки, що були в період белькоту (губні), дитина швидше і легко промовляє, а ті, що не зустрічалися в белькоті (шиплячі; свистячі; р), вимовляються значно пізніше, важче і з помилками.

Особливого значення белькоту надає В. В. Зеньковський. Він відзначає, що у процесі белькоту дитина не стільки вправляється в артикуляції звуків, скільки розвиває свій голос, «малюк насамперед навчається співати, а вже потім говорити, белькіт більше пов'язаний з музичним боком мовлення, з розвитком дитячого голосу, ніж з артикуляцією, як такою». На його думку, саме завдяки тому, що дитина розвиває свій голос, навчається співати, вона починає артикулювати звуки.

Отже, белькіт готує мовленнєвий апарат до вимови звуків, складів і слів, сприяє розвитку фонематичного слуху.

Послідовність розвитку голосових реакцій класифікована вченими у стадії (М. М. Кольцова) та періоди (М. І. Красноярський).

Так, М. М. Кольцова називає перші голосові реакції дитини «моторним мовленням» і класифікує його розвиток за такими стадіями (див. таблицю 1).

 

Таблиця 1

Стадії розвитку моторного мовлення дітей (за Кольцовою MM. – 24: 95) 

СтадіїВік дітейГолосові реакції

11. 5-3 міс. Гулення: а-а-а... гу-у, бу-у і т. ін. 

23-4 міс. Трелі: аль-ле-е... аг-и і т. ін. 

33-9. 5 місБелькіт: повторення складів ба-ба, да-да-да і т. ін. 

 

М. М. Кольцова не виокремлює такі стадії, як крик і гукання. Автор не аналізує голосові реакції дітей у перші півтора місяці. Водночас учена не дає чіткої вікової періодизації появи у дітей тієї чи іншої голосової реакції. Так, гулення, трелі і белькіт, за її даними, спостерігаються у дітей; з 3 до 9, 5 місяців. Очевидно це пояснюється значними індивідуальними особливостями щодо темпів мовленнєвого розвитку дітей цього вікового періоду.

М. І. Красноярський окреслив періоди розвитку мовлення дітей першого року життя. Перший передмовний період:

1) підготовка дихальної системи до реалізації голосових реакцій; утворення недиференційованих голосових шумів; звуків (з 3 до 6 місяців) ;

2) гулення; утворення голосових недиференційованих гортанних, глоткових, ротових, губних шумів та окремих невизна-чених мовленнєвих звуків;

3) белькіт як первинна форма мовленнєвого потоку, який складається з недиференційованих голосових звуків, що викликані наслідуванням.

Другий період – утворення мовленнєвих звуків, їх диференціювання:

1) синтез складів (6-12 міс) ; опосередкування ними зовнішніх подразників;

2) синтез складових двочленних ланцюгів – 9-12 міс. та їх автоматизація; утворення перших слів – 8-12 міс.

Отже, М. І. Красногорський започатковує періодизацію ще пізніше, з 3 місяців.

Своєрідний погляд на періодизацію розвитку голосових реакцій у В. В. Зеньковського. Автор виокремлює всього три фази розвитку цих реакцій:

1) крик – перша ступінь (до 6 тижнів) – неартикульований крик і другий ступінь (до кінця першої половини року) – артикульований крик;

2) белькіт;

3) справжнє мовлення.

На основі аналізу наукової літератури можна зробити загальну класифікацію голосових реакцій у дітей першого року життя (табл. 2), яка охоплює всі голосові прояви і реакції у дітей першого року життя.

 

Таблиця 2

Розвиток голосових реакцій у дітей першого року життя

СтадіїВік дітейГолосові реакції

І – крик1 день – 1, 5 міс. Голосні звуки, що нагадують фонеми а, о, є. 

II – гукання1 міс. – 2-3 міс. Поєднання голосного а