Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості формування передумов оволодіння мовленням у дітей з порушенням інтелекту у немовлячий період (з 2 до 9 місяців)

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
61
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та приголосних г. к: агу-у, аку-у

III – гулення2-3 міс. – 4 міс. Об'єднання приголосних: фр-р-р. р-р-р, тиль-ль-ль, буль-ль-ль, тль-ль-ль
IV – трелі4-4. 5 міс. – 5-5, 5 міс. Співуче гулення: а-а-а-а, а-е-о, у-у-о-о, ля-а-а, му-у-у
V – белькіт5-5, 5 міс. – 1 рікПовторення складів: ма-мама, ба-ба-ба-ба, дя-дя-дя-дя, та-та-та-та і т. ін. 
VI – слова-склади, перші слова8-10 міс. – 1 рікСлова склади: на, па, ма, ма-ма, ба-ба, ав-ав, му, дай і т. ін. 
 
Для подальшого розвитку мовлення дитині потрібно: а) навчитися виокремлювати звукокомплекси (слова) з цілого мовленнєвого потоку; б) здійснювати тонкий фонетичний аналіз кожного звуко-комплексу; в) розуміти мовлення дорослих; г) засвоїти механізми мовлення (артикуляцію). Всі ці завдання вирішуються у процесі спілкування дитини з дорослим у другому півріччі першого року життя.
Другий етап підготовчого періоду (6-12 місяців) характеризується розвитком розуміння мовлення дорослих. З'являється новий тип спілкування дорослих з дитиною – спілкування на основі розуміння мовлення дорослих.
Розуміння мовлення, за М. І. Красногорським і М. М. Кольцовою, це результат утворення умовних зв'язків. М. І. Красногорський зазначає, що в людини, на відміну від тварин, «всі сигнали, нові коркові рефлекси вже в перші роки життя опосередковуються словами, тобто пов'язуються в мовленнєвослуховому аналізаторі зі словесними сигналами, які в мовленнєворуховому аналізаторі одержують кінестетичне оформлення і входять у словниковий склад дитячого мовлення» [27: 198]. При нормальному мовленнєвому спілкуванні дитини з дорослими, за словами вченого, утворення певних мовленнєвих реакцій та розуміння мовлення відбувається шляхом наслідування і змінюються шляхом рефлекторного повторення або «фізіологічної ехолалії».
За М. М. Кольцовою, слово набуває для дитини значення умовного подразника на 8-9 місяці її'життя. До цього періоду реакція дитини здійснюється на весь комплекс стимулів, що входять до складу подразника: на положення тіла (кінестетичний компонент) ; обстановку, вигляд мовця (зоровий компонент) ; голос та інтонацію (звуковий компонент). На 8 місяці, стверджує вчена, діти вже дають адекватні реакції на низку таких подразників, складовою частиною яких є фрази. Відтепер у відповідь на дію такого комплексного подразника (фрази) дитина дає певну адекватну рухову реакцію.
Отже, дитина навчається розуміти, що кожен предмет, кожна властивість предмета, будь-яка дія має свою назву. Водночас М. М. Кольцова застерігає, що розвиток розуміння мовлення (адекватна реакція на фрази, речення) залежить безпосередньо від ступеня спілкування дорослих з дитиною. Чим частіше і триваліше буде спілкування, тим швидше відбувається виокремлення слова як умовного сигналу, і, навпаки, чим менше спілкуються з дитиною, тим тривалішим буде час початку розуміння мовлення дорослих.
Отже, дорослим слід пам'ятати, що основна мета спілкування дорослих з дитиною в означений період не може обмежуватись тільки емоційним контактом, слід вимагати від дитини виконання певних дій. За результатами досліджень Г. Л. Розенгарт-Пупко, яка вивчала умови, що сприяють розумінню мовлення в ситуаціях догляду за дитиною і задоволення її потреб, можна легко домогтися вже у 6-7 місяців розуміння слів, які позначають дії з предметами, натомість майже неможливим залишається ще розуміння назв самих предметів.
Організація зорового сприймання і розглядання іграшок, предметів є, на думку автора, однією з провідних умов, що сприяють розумінню дитиною назв окремих предметів. Це підтверджує і дослідження М. З. Барбашевої [55]. За її даними, орієнтовна реакція у дітей на зоровий подразник виявляється більш стійкою, ніж на слуховий.
З психологічного боку розвиток розуміння мовлення у дітей описує Д. Б. Ельконін, яке він відносить до другої половини першого року життя. За його словами, дитина встановлює зв'язки між словами (їх звуковим образом), які промовляє, і предметами чи власними діями. Ці зв'язки виникають або у спільній діяльності з дорослими, або шляхом спеціального навчання. До 9-10 місяців їх кількість значно збільшується. Діти виконують за словом низку рухів – подають ручку, окремі іграшки, кидають предмети, від-шуковують поглядом деякі предмети й дорослих людей.
Загальновідомо, що будь-яке слово належить не до однієї поодинокої конкретної речі, а до цілої їх групи, до якої входять предмети різні за зовнішніми ознаками (кольором, формою, величиною і т. ін.), але однакові за суспільним вживанням. Вже на ранніх ступенях дитинства, одне й теж саме слово пов'язується дитиною з різними (іноді зовсім малосхожими) предметами. Д. Б. Ельконін наводить приклад зі словами «годинник» і «ґудзик», слово «годинник» відноситься до маленького, кругленького на руці матері, до великого настінного годинника, який відтворює гучні звуки, до настільного квадратного годинника, а слово «ґудзик» – до круглого чорного на піджаку батька, й до маленького білесенького ґудзичка на власній сорочці дитини, до великого кольорового ґудзика на сукні матері. Необхідність позначати одним і тим самим словом різні за своїми зовнішніми ознаками предмети вимагають розуміння слова і його узагальнення. Перші узагальнення саме і виникають на цій основі в підготовчий період до появи самостійного мовлення. Характер цих ранніх узагальнень, зазначає Д. Б. Ельконін, вивчено ще недостатньо. Очевидно, розмірковує автор, їх основою ще не може бути виділення загального способу суспільного вжитку предметів, бо суспільні функції багатьох предметів ще недоступні дитині. Автор припускає, що їх основою є виокремлення ознак предметів, які легко помітити.
Початкове розуміння мовлення дорослих залежить, на думку Д. Б. Ельконіна, від конкретної ситуації. Якщо в
Фото Капча