Особливості функціонально-вартісного аналізу в процесі інноваційної діяльності підприємства

Розрізняють три засоби виконання ремонтних робіт: централізований, децентралізований, змішаний.

Централізований засіб – всі роботи по ремонту виконує ремонтно-механічний цех. Тобто заводські цеха звільняються від ремонту свого обладнання, що знижує відповідальність виробничого персоналу за його технічний стан. Наявність великої кількості цехів і значна віддаленість їх від РМЦ приводить до недостатньої оперативності у виконанні ремонтних робіт. Можливе підвищення якості ремонту не компенсує вказані недоліки.

Децентралізований засіб – основну частину робіт по ремонту (також і планові ремонти) виконують цехові ремонтні служби. Ремонтно-механічний цех надає їм тільки допомогу при виконанні окремих робіт на станках, яких не має в цехових ремонтних службах, також проводить капремонт і модернізацію.

Переваги: підвищення відповідальності виробничого персоналу за технічний стан обладнання; головний механік звільнившись від значної частини ремонтних робіт може більше приділяти увагу планово- попереджувальним ремонтам.

Недоліки: низький рівень спеціалізації цехових ремонтників, що знижує продуктивність і якість ремонту; парк металургійних станків розсіяний по ремонтним службам заводу, що знижує коефіцієнт їх застосування.

Таким чином цей засіб не з’являється прогресивним, тому на крупних заводах використовується змішаний спосіб.

Змішаний засіб – ремонтні роботи виконують і ремонтні служби цеха і ремонтно-механічний цех, але РМЦ виконує більшу частину роботи по виготовленню запчастин, також здійснює капітальні і середні ремонти.

На крупних заводах при змішаному засобі виконання ремонтних робіт РМЦ виконує капітальний і середній ремонт найбільш складного і масового обладнання; виготовляє запчастини які потребують спеціального інструменту і особливих навиків. Технічне обслуговування і поточний ремонт виконує ремонтна служба цеху [8, 123].

Ремонтна служба цеха складається із слюсарів-ремонтників, електро-ремонтників і механічної майстерні. Всі вони підчиняються майстрам по ремонту і механіку, які в свою чергу підчиняються начальнику. Більш раціонально закріплювати ремонтні бригади по признаку однотипності обладнання, а не по ділянкам цеху. Такий метод підвищує якість ремонту і швидкість ремонтних робіт.

Структура ремонтного циклу – чергування ремонтів у певній послідовності, через певні проміжку часу.

Ремонтний цикл – це найменший повторювальний період використання обладнання, протягом якого виконуються в певній послідовності встановлені види технічного обслуговування та ремонтів, передбачені нормативами.

Планово-попереджувальні ремонти проводяться за графіком і включають таки роботи: міжремонтне обслуговування, поточний ремонт, середній ремонт, капітальний ремонт. Результати ремонтів заносяться в ремонтну карту.

Міжремонтний період – це час між двома послідовно проведеними ремонтами обладнання.

У період міжремонтного обслуговування здійснюється періодичний огляд обладнання під час якого перевіряють відповідальні вузли та деталі, виявляють недоліки, які підлягають усуненню до наступного ремонту. Від міжремонтного обслуговування залежить безаварійна робота обладнання.

Поточний ремонт – це основний вид профілактичного ремонту (заміна невеликої кількості зношених деталей, регулювання обладнання до наступного планового ремонту).

Середній ремонт. При середньому ремонті виконують такі ж роботи що і при поточному. Крім того, часткове розбирання обладнання, ремонтуються окремі вузли з заміною відпрацьованих деталей, змінюються ущільнення, чистяться холодильники, конденсатори, тощо.

Капітальний ремонт. При капітальному ремонті відновлюють початкову точність, потужність і продуктивність. Він передбачає повне розбирання обладнання; ремонт відпрацьованих деталей і заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання і випробування під навантаженням.

На основі даних підприємства щодо норм міжремонтних періодів та простою в ремонтах визначається кількість капітальних, та поточних ремонтів за ремонтний цикл:

 

  (1)

   (2)

  (3)

 

де   – міжремонтні періоди капітального та поточного ремонтів, год.

Кількість капітальних і поточних ремонтів за рік:

  (4)

  (5)

  (6)

де   – кількість одиниць однотипного обладнання, од;

  – коефіцієнт екстенсивності, долі одиниць:

  (7)

де   – ефективний фонд часу роботи обладнання протягом року, год;

  – календарний фонд робочого часу, год.

 

Річний ефективний фонд часу роботи обладнання:

 

  (8)

 

де   – номінальній фонд часу роботи обладнання, год;

  – сумарна тривалість планово-попереджувальних ремонтів та технологічних зупинок протягом року, що не перекриваються зупинками на вихідні, святкові дні та неробочі зміни, год.

 

 , (9)

 

де   – час простою у капітальному і поточному ремонті, год.

Річна трудомісткість за капітальним та поточним ремонтами:

 

  (10)

  (11)

  (12)

 

де:   – трудомісткість капітального та поточного ремонтів, люд-год;

  – кількість капітального та поточного ремонтів за рік для N одиниць однотипного обладнання, од [9, 104].

 

Таблиця 1

Обладнання і вид ремонтних робіт Кількість n ремонтів для N одиниць однотипного обладнання, од. 

 

Потрібна кількість робітників для виконання планових ремонтів:

 

 , (13)

 

де   – ефективний фонд часу одного робітника за рік, год;

 – коефіцієнт перевиконання норм, долі одиниць.

 

Таблиця 2