Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)

До настання терміну платежу по інкасо імпортер вправі ознайомитися у банку з інкасовими документами. Однак, ці документи залишаються в розпорядженні банку до моменту їхньої оплати (акцепту тратт) і у випадку несплати повертаються банку експортера з указівкою причин несплати (неакцепту). Проте, ця перевага не завжди реалізується на практиці. Так, імпортер може одержати товар (наприклад, по одному з оригіналів коносамента, висланому експортером разом з товаром) до моменту представлення йому документів. Тоді підвищується ризик необґрунтованої затримки платежу покупцем.

Інкасова форма тому особливо вигідна імпортеру, оскільки вона має на увазі оплату дійсно поставленого товару, а витрати по проведенню інкасової операції відносно невеликі.

Розрахунки у формі інкасо дозволяють банкам здійснювати контроль за своєчасністю здійснення платежів, хоча банки не мають реальних важелів впливу на імпортера з метою прискорення чи оплати акцепта документів.

Основним недоліком інкасової форми розрахунків є тривалість пробігу документів через банки і, відповідно, періоду їхніх оплат, який може займати від декількох тижнів до місяця і більш. Крім того, імпортер вправі відмовитися від оплати представлених документів.

У цьому випадку експортер понесе витрати, зв'язані зі збереженням вантажу, продажем його третьому лицю транспортуванням назад у свою країну.

У цьому зв'язку, у розрахунках по інкасо можуть використовуватися різні способи прискорення і забезпечення платежів. У розрахунках з відстрочкою платежу, інкасо документів часто супроводжується виставленням на прохання імпортера банківської гарантії платежу на користь експортеру, що забезпечує платіж у випадку несплати імпортером документів в обумовлений термін. Експортеру варто прагнути до одержання банківської гарантії платежу від імпортера, у той час як для імпортера звертання в банк за гарантією зв'язано з додатковими труднощами.

При проведенні експортно-імпортних операцій необхідно пам'ятати, що дотримання валютних інтересів сторін у значній мірі залежить від правильного вибору форм і умов розрахунків, що передбачаються контрактом.

Вибір форм і умов розрахунків при проведенні зовнішньоторговельних операцій необхідно оцінювати з погляду можливості забезпечення українським експортерам і імпортерам найбільшої надійності виконання контрактів, що укладаються з іноземними контрагентами, мінімізації ризиків і витрат. При цьому необхідно враховувати положення діючих міжурядових торгових і платіжних угод, внутрішні правила уповноважених банків і зміст контрактів по експорті й імпорту.

З погляду фірми, ці вказівки дозволяють регулювати відносини з торговим партнером у процесі досягнення найбільш прийнятної, а значить найбільш вигідної схеми зовнішньоекономічної взаємодії.

У той же час, з погляду державних цілей, розвиток сфери експортно-імпортних операцій і обсяг зовнішньоторговельних операцій безпосередньо впливають на насиченість уфимського товарного ринку і приплив іноземної валюти в країну.

Аналіз кредитних взаємин підприємств з банком. Кредити банку є найважливішим джерелом забезпечення фінансовими ресурсами потреб підприємств, зв'язаних з виробництвом і реалізацією продукції. Тимчасова потреба в коштах особливо часто виникає в підприємств, де мають місце сезонні коливання обсягів виробництва і реалізації продукції. Але вона може виникнути в результаті тимчасового розриву між надходженням джерел визначених видів витрат і потребою в засобах на цю мету, наприклад, про здійсненні ремонтних робіт. Об'єднання і підприємства промисловості, що працюють в умовах самофінансування, кредитуються по сукупності матеріальних запасів і виробничих витрат. У цьому випадку єдиним об'єктом кредитування в нормовані активи є наднормативні залишки виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, витрат майбутніх періодів і інших нормованих запасів і витрат виробництв.

Поряд з цим кредитуються також товари відвантажені, не оплачені покупцями.

Аналіз зв'язаний з визначенням факторів, що вплинули на потребу в одержанні кредиту і перевірці його забезпеченості. До кредитування не приймаються матеріальні цінності в шляху понад установлені для кредитування термінів, зайві і невикористовуванні матеріальні цінності і наднормативні залишки готової продукції (крім випадків затримки відвантаження продукції через транспортні ускладнення, припинення відвантаження недобросовісним платникам).

Загальний принцип перевірки забезпечення кредиту полягає в наступному. Фактична заборгованість порівнюється із сумою наднормативного оплаченого залишку запасів цінностей і витрат виробництва в межах плану і товарів відвантажених у розмірі їхнього залишку по балансі. Практично перевірку забезпечення установи банку здійснюють одночасно по сукупності запасів і витрат і товарам відвантаженим.

При перевищенні заборгованості над плановим розміром кредиту установа банку разом з підприємством розглядає причини, що викликали надпланову потребу в кредиті.

Може бути прийняте рішення про надання кредиту на тимчасові нестатки на повну чи часткову суму надпланових матеріальних запасів і виробничих витрат, а також товарів відвантажених. Якщо ці міри дозволяють довести заборгованість до планового періоду, то установа банку може дати кредит на тимчасові недостачі.

У випадку неможливості доведення у встановлений термін заборгованості по позичці до планового рівня , а також при виникненні простроченої заборгованості за позикою банку вводиться обмеження кредитування в межах планового розміру кредиту.

При перевищенні планового розміру кредиту через надплановий ріст товарів відвантажених, терміни оплати яких ще не наступили, вони приймаються до кредитування без обмеження сумою і терміном. Санкції в цьому випадку банк не застосовує.

Додаткова позичка під надлишок забезпечення надається при незаповнені планового розміру кредиту, а також при перевищенні заборгованості по позичці над плановим розміром кредиту. Виявлений недолік забезпечення по позичці пред'являється банком до стягнення.

При перевірці залишки незавершеного виробництва, готової продукції і