Особливості розвитку і економічного стану «державного наукового центру лікарських засобів» у другій половині хх століття

Опираючись на доробок попередників та залучення матеріалів, розкрито особливості розвитку та економічного стану. Висвітлено основні результати діяльності та напрямки «Дослідного центру «ДНЦЛЗ» та підкреслена необхідність розроблених центром лікарських препаратів, і в тому числі питання, що стосуються патентних прав, наукових публікацій і т. д. ДНЦЛЗ входить до системи наукових установ МОЗ України, до складу Національної академії наук України та є науковою базою Державного комітету з медичної та мікробіологічної промисловості. ДНЦЛЗ координує в організаціях НАН України роботи щодо створення, доклінічного вивчення, розробки науково-технічної документації (НТД) та впровадження у виробництво лікарських засобів.

ДНЦЛЗ – єдина в Україні науково-дослідна організація, що здійснює повний цикл науково-дослідних робіт від пошуку та фундаментальних досліджень до розробки НТД та впровадження препаратів у промисловість.

Ключові слова: економічний розвиток, ГНЦЛЗ, науковий відділ, дослідне поле лікарських рослин, ліки, привіття промислового виробництва.

 

Based on the achievements of predecessors and involving materials, the features of development and economic status. The basic results and trends ”Research Center” DNTSLZ ”and emphasized the need for the center developed drugs, and including questions relating to patents, scientific publications and so on. SSCD is a member of scientific institutions of Ukrainian Ministry of Public Health and National Academy of Sciences system and it is now the scientific base of the State Committee of Medical and Microbiological industry. SSCD coordinates works in the field of creation, preclinical study and development of normative and technical documentation and drugs inculcation to the industrial production in the Ukrainian Academy of Sciences institutions.

SSCD is a sole scientific – research institution in Ukraine which carries out the complete cycle of scientific and research works – from the search and fundamental investigations to the normative and technical documentation development and drugs inculcation to the industrial production.

Key words: economic development, SSCD, research department, experimental field of medical plants, pharmaceutical, drugs, inculcation to the industrial production.

 

Одним із важливих напрямів розвитку української науки є дослідження у галузі фармації. Провідним центром у цій галузі в Україні був і залишається науково-дослідний інститут ДП «Державний науковий центр лікарських засобів» «ДНЦЛЗ». Проте спеціального історичного дослідження щодо діяльності цього наукового центру у сучасній науковій літературі не існує. Опосередковано історію становлення Харківського фармацевтичного комплексу окреслено в окремих працях загального спрямування [1-6] та ювілейних виданнях [7-8]. Важливою складовою щодо історичного становлення провідного наукового центру у Харкові стали архівні матеріали [9-14]. Значна частина з них запроваджена автором до наукового обігу вперше.

Мета статті полягає у розкритті основних напрямків та результатів діяльності «Дослідного центру «ДНЦЛЗ», опираючись на доробок попередників та залучення архівних документів.

Попри те, що як окремий заклад «Державний науковий центр лікарських засобів» започаткований у середині XX століття, історія виробництва лікарських засобів у Харкові має тривалий термін. У 1899 р у Харкові було організовано Фармацевтичне товариство, першим головою якого був приват-доцент Харківського університету Н. П. Красовський. Як записано у 2-му параграфі Статуту, одна з основних задач цього товариства – «засновувати курси та інститути» [7, С. 23-25]. Реалізуючи це положення, у 1913 р Харківське фармацевтичне товариство заснувало Хіміко-фармацевтичний інститут [3, С. 600]. Як зазначив директор ДНЦЛЗ професор В. Георгієвський, датою «першого» народження нинішнього ДНЦЛЗ можна вважати серпень 1913 році, коли було прийнято рішення про відкриття хіміко-фармацевтичного інституту, його першим директором став професор А. Розенфельд. Перша світова війна, революція, а потім громадянська війна завадили активній діяльності інституту. У березні професор А. Розенфельд звернувся у Наркомздрав України з доповідною запискою з приводу організації хіміко-фармацевтичного виробництва і запропонував створити експериментальний фармацевтичний інститут [8, С. 27]. Рада народних комісарів УСРР ухвалила декрет про націоналізацію Хіміко-фармацевтичного інституту і передачу його у підпорядкування Народному комісаріату охорони здоров'я України. Фактично це і стало початком офіційного становлення ДНЦЛЗ як одного з провідних наукових центрів України у своїй галузі [13, Арк. 1]. За роки існування не раз змінювалася назва і адміністративне підпорядкування інституту, але суть діяльності залишалася колишньою – розробка нових лікарських препаратів і впровадження їх у виробництво [10, Арк. 6].

У перші роки інститут виконував функції, пов'язані з контролем якості лікарських препаратів і виявленням підроблених препаратів, на частку яких доводилося до 50% медикаментів [2]. Поступово Хіміко-фармацевтичний інститут посів чільне місце серед наукових організацій СРСР і в 80 -ті роки був визнаний провідним науковим центром у галузі розробки і впровадження готових лікарських засобів, зокрема фітохімічних препаратів [4, С. 96-97]. З часу заснування у ДНЦЛЗ розроблено понад 450 лікарських засобів, у тому числі 97 оригінальних препаратів. Розробки вчених захищені більше, ніж 360 охоронними документами, серед яких 97 патентів України та 45 – закордонних. Створено статі для Державної фармакопеї СРСР, підготовлені і прийняті близько 600 галузевих нормативних документів. ДНЦЛЗ має потужний науковий потенціал, серед його співробітників 11 докторів і 80 кандидатів наук. Тут створюються нові оригінальні технології та лікарські форми, вирішуються проблеми, пов'язані з переходом до виробництва лікарських засобів відповідно до вимог Належної виробничої практики ^МР), стандартизацією і організацією контролю якості фармацевтичної продукції [11, Арк. 8].

У другій половині ХХ