Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості розвитку і економічного стану «державного наукового центру лікарських засобів» у другій половині хх століття

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та прикладні НДР у галузі фармацевтичного аналізу здобули широку популярність та заслугований авторитет. У всьому світі визнано метод хроматографії у тонкому шарі, створений у ДНЦЛЗ. Фундаментальні дослідження проведено у галузі теорії та практики неводного титрування, спектрофотометрії, комплексометрії, хроматографії на папері, у тонкому шарі та високоефективної рідинної хроматографії. Створено десятки речовин-стандартів та сотні фармакопейних статей на субстанції та лікарські форми.

Центр як головна організація із стандартизації та метрології медичної та мікробіологічної продукції проводить велику роботу з підвищення якості лікарських засобів, розробки та експертизи НТД в Україні. На базі центру створено Фармакопейний комітет Міністерства охорони здоров’я України – головний і єдиний науково-експертний орган у галузі стандартизації та контролю якості лікарських засобів.
Протягом останніх років ДНЦЛЗ створено широко відомі оригінальні технології (способи) : екстракції рослинної сировини розрідженим газом;
вловлювання парів органічних розчинників; ампулювання ін'єкційних розчинів в атмосфері інертного газу; отримання таблеток з кишковорозчинним покриттям, а також технології отримання фіто-ферментних препаратів, отримання аерозолей та пароконденсаційний метод миття ампул та флаконів; сушка та гранулювання таблеткових мас у «киплячому шарі»; адсорбційні способи отримання морфіну та іших алкалоїдів із рослинної сировини [16, С. 105-106].
На основі комплексної переробки сировини і раціональної організації виробництв створено більш досконалі технології отримання фітопрепаратів: освоєно переробку суцвіть піскового цмину з отриманням фламіна і екстракту безсмертника (Львівський ХФЗ) ; розроблено нову технологію переробки листя наперстянки з отриманням кордігіта і гітоксін; започатковано нову технологію переробки коробочок маку з отриманням поряд з морфіном, кодеїну, наркотин і наркоталіна і економією до 170 т сировини (Чимкентский ХФЗ) ; розроблено нову технологію із застосуванням зріджених газів для екстракції комплексів ліпофільних речовин (ОЗ ХНІХФІ). Інтенсивно розвивалися також дослідження в галузі хімії природних сполук [4, С. 90-92].
За підрахунками фахівців, 30% лікарських препаратів, що випускалися раніше та випускаються нині українськими фармацевтичними заводами, створені за участю харківських вчених ДНЦЛЗ. Приведені вище данні свідчать про вагомий внесок у фармацевтичну галузь України Державного центру. Тому в умовах ринкової економіки ця наукова установа могла претендувати на частину прибутку, який отримують фармацевтичні підприємства від виробництва пігулок. На жаль, не завжди установа має можливість отримати ці фінанси. [14, Арк. 10-12].
Недостатнє фінансування наукових досліджень піднімалося неодноразово під час круглого столу: «Проблеми та перспективи створення виробництва і підвищення якості лікарських засобів України», який відбувся 28 вересня 2000р. у ДНЦЛЗ з нагоди 80-річчя інституту. Внесок ДНЦЛЗ у розвиток вітчизняної фармацевтичної індустрії та науки важко переоцінити, однак на даний час Центр виявився у вкрай важкому фінансовому становищі. Борг держави за розробку лікарських засобів перевищив 3 млн 700 тис. грн., ще 1 млн 400 тис. грн. харків'янам повинні фармацевтичні заводи України.
Окрім цього залишаються борги за наукові розробки, виконані за двосторонніми договорами між ДНЦЛЗ і заводами. Попри те, що ніхто з виробників не відмовляється від боргів, вони так і залишаються непогашеними.
Щодо фінансування ДНЦЛЗ підприємствами-виробниками, то, за словами керівників багатьох з них, до тих пір, поки ДНЦЛЗ є державним підприємством, вкладати гроші у його розвиток дуже ризиковано. З точки зору представників компаній-виробників, Державному науковому центру лікарських засобів варто було б продавати підприємствам повністю готовий лікарський препарат (оригінальна розробка разом з технологією промислового виробництва). Плата за ці розробки може бути різною – як разовий платіж, так і у вигляді частини прибутку, яку ДНЦЛЗ може отримувати до тих пір, поки препарат знаходиться у виробництві [6].
Отже, орієнтація і створення нормативної бази на основі належної виробничої практики Європейського Союзу стали важливим чинникам інтенсивного розвитку фармацевтичного сектору України. З 1992 року ДНЦЛЗ став головною організацією зі стандартизації фармацевтичних заходів завдяки його діяльності створено нормативні документи щодо обов’язкових стандартів та технічних специфікацій відповідності вимог Європейському Союзі.
 
Список використаної літератури:
  1. Зіменковський Б. С. Сучасні актуальні питання історії медицини та фармації в Україні / Б. С. Зіменковський // Фармац. журн. – 1994. – № 4. – С. 9092.
  2. Козацька медицина [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: / / otkozachestvod. iimdo. com/козацька-медицина/. 
  3. Криков В. И., Прокопишин В. И. Организация и экономика фармации: учеб. -М. : Медицина, 1991. – 624 с.
  4. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З. М. Мнушко,
  5. П. Польщикова, І. А. Шевченко [та ін. ] // Вісник фармації. – 1996. -№ 1-2. -
  6. 96-101.
  7. Грандо О. Медичні музеї України як осередки національної культури / О. Грандо // Агапіт. – 1994. – № 1. – С. 7-8.
  8. Проблемы и перспективы создания, производства и повышения качества лекарственных средств в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http: //www. provisor. com. ua/archive/2000/N19/chumak. php. 
  9. Левцова Н. Н. К 130-летию со дня рождения Н. А. Валяшко [Текст] / Н. Н. Левцова // «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури»: Сьомі Сумцовські читання: зб. матеріалів наук. конф. з між нар. участю, 12 квітня 2001 р. – Х. : Ви-во ХНАДУ, 2002. – С. 23-25.
  10. Георгиевский В. П. В постоянном стремлении к прогрессу / В. П. Георгиевский // Фармаком. – 2005. – № 1. – С. 4-27.
  11. Державний архів Харківської області (ДАХО). – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 172, 141 арк. : Справки, сведения, отчёты о деятельности института за 1966 – 1970 годы.
  12. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 1. – С. 6-16.
  13. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 47, 97 арк. : Переписка с государственным фармакопейным комитетом о методике и стандартизации изготовления лекарственных препаратов.
  14. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 314, 9 арк. : Материалы о научно – техническом сотрудничестве между Харьковскими научно -исследовательским химико-фармацевтическим институтом и институтами Харькова за 1969 год.
  15. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 1, Спр. 1, 2 арк. : Приказ по Народному Комиссариату Здравоохранения УССР от 27 апреля 1920 года № 39 «Об утверждении Положения о экспериментальном химико-фармацевтическом институте».
  16. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 74, 218 арк. : Материалы о творческом сотрудничестве и обмене научной информацией с другими институтами за 1964 год
  17. Історія фармації України / Р. В. Богатирьова, Ю. П. Спіженко, В. П. Черних [та ін. ] – X. : Прапор, Вид-во УкрФА, 1999. – 799 с.
  18. Сятиня М. Л. Фармацевтична справа в Україні: Минуле. Сьогодення. День прийдешній / М. Л. Сятиня. – К. : Ін-т історії України НАН України, 1998. – 334 с.
 
Фото Капча