Особливості розвитку і економічного стану «державного наукового центру лікарських засобів» у другій половині хх століття

Центр як головна організація із стандартизації та метрології медичної та мікробіологічної продукції проводить велику роботу з підвищення якості лікарських засобів, розробки та експертизи НТД в Україні. На базі центру створено Фармакопейний комітет Міністерства охорони здоров’я України – головний і єдиний науково-експертний орган у галузі стандартизації та контролю якості лікарських засобів.

Протягом останніх років ДНЦЛЗ створено широко відомі оригінальні технології (способи) : екстракції рослинної сировини розрідженим газом;

вловлювання парів органічних розчинників; ампулювання ін'єкційних розчинів в атмосфері інертного газу; отримання таблеток з кишковорозчинним покриттям, а також технології отримання фіто-ферментних препаратів, отримання аерозолей та пароконденсаційний метод миття ампул та флаконів; сушка та гранулювання таблеткових мас у «киплячому шарі»; адсорбційні способи отримання морфіну та іших алкалоїдів із рослинної сировини [16, С. 105-106].

На основі комплексної переробки сировини і раціональної організації виробництв створено більш досконалі технології отримання фітопрепаратів: освоєно переробку суцвіть піскового цмину з отриманням фламіна і екстракту безсмертника (Львівський ХФЗ) ; розроблено нову технологію переробки листя наперстянки з отриманням кордігіта і гітоксін; започатковано нову технологію переробки коробочок маку з отриманням поряд з морфіном, кодеїну, наркотин і наркоталіна і економією до 170 т сировини (Чимкентский ХФЗ) ; розроблено нову технологію із застосуванням зріджених газів для екстракції комплексів ліпофільних речовин (ОЗ ХНІХФІ). Інтенсивно розвивалися також дослідження в галузі хімії природних сполук [4, С. 90-92].

За підрахунками фахівців, 30% лікарських препаратів, що випускалися раніше та випускаються нині українськими фармацевтичними заводами, створені за участю харківських вчених ДНЦЛЗ. Приведені вище данні свідчать про вагомий внесок у фармацевтичну галузь України Державного центру. Тому в умовах ринкової економіки ця наукова установа могла претендувати на частину прибутку, який отримують фармацевтичні підприємства від виробництва пігулок. На жаль, не завжди установа має можливість отримати ці фінанси. [14, Арк. 10-12].

Недостатнє фінансування наукових досліджень піднімалося неодноразово під час круглого столу: «Проблеми та перспективи створення виробництва і підвищення якості лікарських засобів України», який відбувся 28 вересня 2000р. у ДНЦЛЗ з нагоди 80-річчя інституту. Внесок ДНЦЛЗ у розвиток вітчизняної фармацевтичної індустрії та науки важко переоцінити, однак на даний час Центр виявився у вкрай важкому фінансовому становищі. Борг держави за розробку лікарських засобів перевищив 3 млн 700 тис. грн., ще 1 млн 400 тис. грн. харків'янам повинні фармацевтичні заводи України.

Окрім цього залишаються борги за наукові розробки, виконані за двосторонніми договорами між ДНЦЛЗ і заводами. Попри те, що ніхто з виробників не відмовляється від боргів, вони так і залишаються непогашеними.

Щодо фінансування ДНЦЛЗ підприємствами-виробниками, то, за словами керівників багатьох з них, до тих пір, поки ДНЦЛЗ є державним підприємством, вкладати гроші у його розвиток дуже ризиковано. З точки зору представників компаній-виробників, Державному науковому центру лікарських засобів варто було б продавати підприємствам повністю готовий лікарський препарат (оригінальна розробка разом з технологією промислового виробництва). Плата за ці розробки може бути різною – як разовий платіж, так і у вигляді частини прибутку, яку ДНЦЛЗ може отримувати до тих пір, поки препарат знаходиться у виробництві [6].

Отже, орієнтація і створення нормативної бази на основі належної виробничої практики Європейського Союзу стали важливим чинникам інтенсивного розвитку фармацевтичного сектору України. З 1992 року ДНЦЛЗ став головною організацією зі стандартизації фармацевтичних заходів завдяки його діяльності створено нормативні документи щодо обов’язкових стандартів та технічних специфікацій відповідності вимог Європейському Союзі.

 

1. Зіменковський Б. С. Сучасні актуальні питання історії медицини та фармації в Україні / Б. С. Зіменковський // Фармац. журн. – 1994. – № 4. – С. 9092.
2. Козацька медицина [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: / / otkozachestvod. iimdo. com/козацька-медицина/. 
3. Криков В. И., Прокопишин В. И. Организация и экономика фармации: учеб. -М. : Медицина, 1991. – 624 с.
4. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З. М. Мнушко,
5. П. Польщикова, І. А. Шевченко [та ін. ] // Вісник фармації. – 1996. -№ 1-2. -
6. 96-101.
7. Грандо О. Медичні музеї України як осередки національної культури / О. Грандо // Агапіт. – 1994. – № 1. – С. 7-8.
8. Проблемы и перспективы создания, производства и повышения качества лекарственных средств в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http: //www. provisor. com. ua/archive/2000/N19/chumak. php. 
9. Левцова Н. Н. К 130-летию со дня рождения Н. А. Валяшко [Текст] / Н. Н. Левцова // «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури»: Сьомі Сумцовські читання: зб. матеріалів наук. конф. з між нар. участю, 12 квітня 2001 р. – Х. : Ви-во ХНАДУ, 2002. – С. 23-25.
10. Георгиевский В. П. В постоянном стремлении к прогрессу / В. П. Георгиевский // Фармаком. – 2005. – № 1. – С. 4-27.
11. Державний архів Харківської області (ДАХО). – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 172, 141 арк. : Справки, сведения, отчёты о деятельности института за 1966 – 1970 годы.
12. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 1. – С. 6-16.
13. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 47, 97 арк. : Переписка с государственным фармакопейным комитетом о методике и стандартизации изготовления лекарственных препаратов.
14. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 314, 9 арк. : Материалы о научно – техническом сотрудничестве между Харьковскими научно -исследовательским химико-фармацевтическим институтом и институтами Харькова за 1969 год.
15. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 1, Спр. 1, 2 арк. : Приказ по Народному Комиссариату Здравоохранения УССР от 27 апреля 1920 года № 39 «Об утверждении Положения о экспериментальном химико-фармацевтическом институте».
16. ДАХО. – Ф. Р-6023, Оп. 3, Спр. 74, 218 арк. : Материалы о творческом сотрудничестве и обмене научной информацией с другими институтами за 1964 год
17. Історія фармації України / Р. В. Богатирьова, Ю. П. Спіженко, В. П. Черних [та ін. ] – X. : Прапор, Вид-во УкрФА, 1999. – 799 с.
18. Сятиня М. Л. Фармацевтична справа в Україні: Минуле. Сьогодення. День прийдешній / М. Л. Сятиня. – К. : Ін-т історії України НАН України, 1998. – 334 с.