Особливості впливу сучасної сім’ї на девіантну поведінку молоді

В даний час у РФ склалося і діє кілька моделей соціального обслуговуванні я родин і дітей. Використовуючи критерій державної підтримки і фінансування, їх можна класифікувати в такий спосіб:

- державні соціальні служби;

- змішані служби;

- комерційні служби, що працюють самостійно або при благодійних фондах, релігійних і громадських організаціях [16. С, 53].

Переважна модель державної служби – територіальні центри соціальної допомоги родині і дітям. На відміну від інших установ соціального обслуговування ці центри, що мають різноманітні напрямки діяльності і надають широкий спектр соціальних послуг, можуть вирішити самотужки проблеми родини, робити допомога в подоланні важких життєвих ситуацій у різних областях життя. Ця здатність центра дуже важлива й істотна, тому що російська родина сьогодні зіштовхується з безліччю проблем, що не можуть вирішити існуючі в межах тієї або іншої території функціонуючі соціальні установи. Щорічно перелік державних послуг затверджує Уряд РФ; він є обов'язковим для регіональних органів влади і може бути розширений за рахунок фінансових можливостей місцевих органів влади. Цей перелік містить у собі основні соціальні послуги, що робляться родині і дітям: 

1.Побутово -соціальна, матеріальна і натуральна допомога:

•термінове соціальне обслуговування і надання термінової матеріальної допомоги;

•сприяння родинам, що мають дітей, важкохворих, інвалід^-інвалідів-дитяти-інвалідів; родинам і окремим громадянам, що випробують утруднення в пересуванні, що бідує в постійному відході, доставці і придбанні продуктів, придбанні медикаментів, задоволенні інших насущних нестатків;

•прийняття від населення, і реалізація речей (одягу, взуття й ін.) на безоплатній основі або за помірну плату; розподіл, благодійної і гуманітарної допомоги (товарів, продуктів і ін.); 

•соціальна допомога дитятам-сиротам, дітям, що залишилися без піклування батьків, опікунським родинам;

•організація заходів щодо залучення засобів для надання адресної, соціальної допомоги;

•створення при установах, речових фондів, фондів дитячого одягу для неповнолітніх самотніх матерів і інших категорій нужденних; 

•сприяння в працевлаштуванні (у тому числі тимчасовому) і одержанні професії (спеціальності);

•сприяння у відвідуванні дітьми театрів, виставок і інших культурних заходів; сприяння в організації благодійних, обідів, літнього відпочинку, санаторно-курортного лікування дітей;

•сприяння в організації харчування і побуту гостропотребуючим;

•сприяння у виділенні: коштів;продуктів харчування; засобів санітарії і гігієни; засобів уходу за дітьми; одягу, взуття й інших предметів першої необхідності; технічних засобів реабілітації батьків –інвалідів та дітей-інвалідів; грошових посібників, пільг, доплат, компенсацій; 

•сприяння в написанні листів, заяв, підготовці й оформленні документів, у тому числі по встановленню опіки і піклування;

•соціально-побутова допомога вдома непрацездатним малозабезпеченим родинам;

•сприяння в організації надомної праці інвалід^-інвалідів-дитяти-інвалідів і допомога в їхньому подальшому працевлаштуванні; 

•організація для підлітків, безробітних Майстерень і цехів при центрі;

•сприяння в перевезенні дитят-інвалідів до місця лікування відпочинку, в оформлень документів (у межах регіону).

2. соціально-правові послуги:

•допомога в написань і оформленні документів, зв'язаних із захистом прав і інтересів клієнтів, у тому числі дітей;

•сприяння в наданні соціальних виплат; 

•участь у правовій освіті населення (виступу в місцевих засобах інформації, лекції і т.д.), підвищенні його юридичної компетентності (розробка пам'яток, інформаційних листівок і т.д.);

•участь у правовому захисті особистісних інтересів дітей.

3. Соціально-реабілітаційні послуги:

•організація «соціального консиліуму» (психолого-медико-педагогічне обстеження);

•соціальний патронаж неповнолітніх, що допускають асоціальне поводження й антигромадські вчинки; 

•складання індивідуальних коррекційних програм. 

4. Психологічні послуги:

•психопрофілактика і психогігієна; 

•психодиагностика й обстеження особистості клієнта; 

•психотерапевтична допомога (індивідуальна, групова, сімейна);

•сімейне психологічне консультування (індивідуальне, групове); 

•психологічне консультування (індивідуальне, групове); психологічний^-психологічний-соціально-психологічний консиліум; робота з людьми у важких емоційних станах; відвідування в стаціонарних установах охорони здоров'я з метою надання морально-психологічної підтримки; 

•психосоціальне консультування; 

•психологічний патронаж;

•психологічне втручання в кризових ситуаціях; корекція відносин і поводження; проведення тренінгів по комунікативному спілкуванню; 

•розвиток навичок емоційної саморегуляції; організація посередницьких послуг; профорієнтація на основі тестування; 

•організація діяльності груп взаїмопідтримки; психологічна освіта;

•ознайомлення батьків дитяти-інвалідів із психокоррекційними і психотерапевтичними методами. 

5. Педагогічні послуги:

•педагогічна допомога дітям у захисті їхніх інтересів; 

•консультативна допомога батькам і дітям;

•групова робота з розвитку навичок спілкування й емоційної сфери дітей;

•коррекційна допомога дітям з порушеннями мовного розвитку, аутизмом, неврозами;

•сприяння культурно-досугової діяльності дітей;

•практична допомога в організації домашнього навчання дитяти-інвалідів;

•навчання батьків прийомам організації ігрової і навчальної діяльності дитяти-інвалідів. 

6. Соціально-медичні послуги:

•сприяння в напрямку в стаціонарні медичні наркологічні установи осіб, що бідують у цьому, у тому числі дітей; 

•організація консультування з проблем планування родин, сексуальних відносин і психосексуальних розладів, виховання здорового способу життя;

•сприяння в забезпечення дитят-інвалідів необхідними допоміжними засобами;

•патронаж родин, що мають дітей з обмеженими фізичними або розумовими можливостями;

•навчання батьків навичкам відходу за дитиною-інвалідом;

•патронаж вагітних жінок і матерів, що годують [33. С, 57].

Усе це ще раз підтверджує складність і значимість проблем і задач, що вирішує система соціального обслуговування родини і дітей. Зовсім очевидні й особливості системи: велика номенклатура і масштабність соціальних послуг, надання яких вимагає